Рішення № 88831972, 13.04.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13960/18

Провадження № 2/643/348/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2020 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Довготько Т.М.

за участю секретаря судового засідання –Хотян К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь спричинену внаслідок ДТП матеріальну шкоду у розмірі 103103 грн.14 коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 5000, 00 грн., та судовий збір у розмірі 1031,03 грн.

Свої вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 10.03.2017року о 12год.50хв. у м.Харкові по вул. Салтівське Шосе, в районі будинку №57 ОСОБА_2 , керував автомобілем Toyota Lend Cruiser Prado д.н. НОМЕР_1 , не впорався з керуванням та скоїв зіткнення з автомобілем Mersedes-Benz д.н. НОМЕР_2 , який рухався в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_1 . При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Московського районного суду м.Харкова від 20.04.2017року, ОСОБА_2 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у сумі 340грн. на користь держави. Вказана постанова не оскаржувалась. Відповідно до звіту №0073/17 від 01.09.2017року, проведену ТОВ «Центр експертних досліджень «Професіонал», величина ринкової вартості автомобіля Mersedes-Benz д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП складає 1940044, 49грн. Величина вартості матеріальної шкоди, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату ДТП складає 101652, 34грн., яку вона просить стягнути з відповідача. Крім того нею понесені затрати на проведення експертизи у розмірі 1320грн., відправлення телеграми про виклик відповідача та ТДВ СТ «Домінанта» на проведення огляду перед експертизою у розмірі 130,80грн. Відповідальність відповідача застрахована у ТДВ «СТ «Домінанта», вона зверталася до страхової компанії, але відповіді або грошей не отримала.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 16.10.2018 року ОСОБА_3 було відкрито провадження по справі.

Розпорядженням №01-08/471 від 07.10.2019 року призначено повторний автоматичний розподіл справ судді Московського районного суду м.Харкова Ференчук О.В. у зв`язку з рішенням Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30.08.2019року №2294/1ДП/15-19, наказ Московського районного суду м.Харкова №02-03/99 від 02.09.2019 «Про відсторонення від здійснення правосуддя судді Московського районного суду м. Харкова Ференчук О.В.».

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2019 року справа розподілена судді Московського районного суду м. Харкова Довготько Т.М.

Ухвалою суду від 18.10.2019 року цивільну справу було прийнято до розгляду. Представник позивача Заярний О ОСОБА_4 С. подав до суду клопотання, в якій просив справу розглянути за його відсутності та відсутності позивача, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.

Представник ТДВ «Страхове товариство «Домінанта» в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановлений законом порядок.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши відповідні обставини і визначивши відповідні до них правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.03.2017 року о 12 год.50 хв. в м. Харкові по вул. Салтівське шосе, 57, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів Toyota Lend Cruiser Prado д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Mersedes-Benz д.н. НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль Mersedes-Benz д.н. НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 (а.с. 7).

Згідно постанови Московського районного суду м.Харкова від 20.04.2017 року винним в дорожньо-транспортній пригоді та у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнано ОСОБА_2 (а.с.4).

Відповідно до звіту №0073/17 про оцінку ринкової вартості колісного транспортного засобу та величини вартості матеріального збитку, спричиненого пошкодженням КТЗ від 01.09.2017року, величина ринкової вартості автомобіля Merсedes-Benz д.н. НОМЕР_2 , пошкодженого при ДТП 10.03.2017року станому на дату ДТП складає 1 940 044, 49грн. Величина вартості матеріальної шкоди, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, станом на дату ДТП складає 101 652, 34грн. (а.с.8-31).

Як вказує позивач у своєму позові, цивільно-правова відповідальність відповідача зареєстрована в ТДВ «СК «Домінанта», позивач зверталася до страхової компанії, але відповіді або страхового відшкодування не отримала.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із статтею 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

До сфери обов`язкового страхування відповідальності належить цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів згідно зі спеціальним Законом.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачений такий обов`язок.

Згідно зі статтею 6 Закону № 1961-IV, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до положень статей 9, 22-31, 35, 36 Закону № 1961-IV настання страхового випадку (скоєння дорожньо-транспортної пригоди) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана зі смертю потерпілого. Для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, подає страховику заяву про страхове відшкодування. Таке відшкодування повинно відповідати розміру оціненої шкоди, але якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

З огляду на зазначені вище норми матеріального права, сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс18.

Згідно з пунктом 1.8. статті 1 Закону № 1961-IV страховий поліс єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Отже, видача полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є підтвердженням того, що сторони уклали договір страхування та досягли згоди щодо істотних умов договору, а також доказом того, що страхова премія була сплачена.

Відповідно до пункту 22.1 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, завдану внаслідок ДТП майну третьої особи.

Представником позивача до суду було надано копію розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 423 від 21.03.2019 року, відповідно до якого анульовано ліцензію ТДВ «СТ «Домінанта» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), та ТДВ «СТ «Домінанта» виключена з реєстру фінансових установ.

Пунктом 20.3 статті 20 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 41.1 статті 41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Отже, відшкодувати шкоду, спричинену особою, чия цивільно-правова відповідальність застрахована, повинен страховик, а у випадках передбачених статтею 41 Закону - МТСБУ.

Доказів про те, що позивач зверталася до страховика та їй було відмовлено у страхвому відшкодуванні суду не надано.

Непред`явлення вимоги до страховика, який має відшкодувати шкоду відповідно до Закону № 1961-IV, є підставою для відмови у позові до особи, яка завдала шкоди.

З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду посилання позивача про право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є необґрунтованими.

Згідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин позивач, як особа, яка вважає, що внаслідок дій особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, порушено її права, має право реалізувати своє право на відшкодування шкоди у порядку, визначеному Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Враховуючи, що позов до страховика не пред`явлено, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем розподілу не підлягають, оскільки позов залишено без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265,280 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 до ОСОБА_2 / АДРЕСА_2 /, третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «Домінанта» /м.Дніпро, вул. Василя Макухи, 1/ про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17.04.2020року.

Суддя - Т.М.Довготько