Рішення № 88831447, 24.02.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/2290/19

Провадження №2/639/175/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Баркової Н.В.,

за участю секретарів - Кузнецової А.О., Волкової С.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Хрущ Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до Жовтневого районного суду м. Харкова з позовом до Територіальної громади в особі Харківської міської ради, в якому просить суд встановити юридичний факт родинних відносин, відповідно до якого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Харкова, і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Харкова, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є між собою двоюрідними сестрами; визнати за ОСОБА_2 , право власності у порядку спадкування за законом на 81/126 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , після двоюрідного племінника, ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається та те, що вона постійно проживає в АДРЕСА_1 , з 19.07.2016 року зареєстрована в АДРЕСА_2 . Житловий будинок з надвірними будівлями і господарчими спорудами, розташований в АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності зареєстрований наступним чином: 1/14 частина - на ім`я ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/В; 1/14 частина - на ім`я ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/В; 2/14 частини - на ім`я ОСОБА_8 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим №7280/В; 5/14 частин - на ім`я ОСОБА_9 на підставі договору дарування, посвідченого 19.05.1949 року ХДНК № 3 за реєстровим № 4068 та свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/В. 45/126 частин цього ж житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд були зареєстровані за ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 02.07.1986 року ХДНК № 5 за реєстровим № 4-1663 (35/126 частин) та свідоцтва про право на спадщину, виданого 26.06.2007 року ХДНК № 5 за реєстровим № 6-752 (10/126 частин). Правова реєстрація будинку підтверджується оригіналом довідки КП «ХМБТІ» за № 23-5240 від 27.09.2007 року і копіями вищезазначених правовстановлюючих документів. Належні раніш на праві спільної часткової власності особисто позивачу 45/126 частин зазначеного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд вона подарувала синові ОСОБА_10 , що вбачається з договору дарування від 23.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мусієнко О.І. за реєстровим № 115. Разом з тим, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 - ОСОБА_12 - рідні сестри батька позивача - ОСОБА_13 , тобто рідні тітки позивача. Усі вони, у тому числі і її рідний батько, є дітьми ОСОБА_14 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , що встановлено рішенням народного суду першої дільниці Жовтневого району м. Харкова від 24.12.1947 року. Як вбачається зі свідоцтва НОМЕР_1 про народження позивача18.07.1945 року, виданого Харківським міським ЗАЦС на підставі актового запису № 4213 від 06.08.1945 року, її батьками зазначені ОСОБА_13 (батько) і ОСОБА_15 (мати), які перебували у зареєстрованому шлюбі з 06.10.1936 року. Крім того, 22.04.1967 року позивач вийшла заміж за ОСОБА_16 і дошлюбне прізвище « ОСОБА_17 » змінила на прізвище чоловіка, що доведено свідоцтвом про одруження. ОСОБА_8 - рідна донька ОСОБА_6 , тобто двоюрідна сестра позивача по лінії батька, однак свідоцтво про її народження втрачено. 20.03.1958 року ОСОБА_8 вийшла заміж за ОСОБА_18 і дошлюбне прізвище « ОСОБА_19 » змінила на прізвище чоловіка, що доведено свідоцтвом про одруження. У свою чергу ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_7 . Позивач вказує, що як їй відомо, заповіту ОСОБА_7 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 1/14 частини спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд. Жодних спадкоємців першої черги за законом у померлої також не було. Згідно вимог ст. 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у випадку, якщо усі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, спадкують у рівних частках брати і сестри померлого, а також дідусь і бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). Спадкоємцями другої черги померлої ОСОБА_7 за законом відповідно до положень ст. 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) були її рідні сестри, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 - ОСОБА_12 . Спадщину після смерті сестри кожна з них прийняла відповідно до положень ст. ст. 548 та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року): обидві вони фактично вступили до управління і володіння спадковим майном, на час відкриття спадщин постійно проживали і по даним будинкової книги ( ОСОБА_20 - з 1944 року, ОСОБА_21 - з 1950 року) були зареєстровані у спадковому будинку АДРЕСА_1 . Спадщину за життя ані ОСОБА_6 , ані ОСОБА_11 - ОСОБА_12 не оформляли, свідоцтва про право на спадкування не отримували, але частиною 2 ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття. Таким чином, після смерті ОСОБА_7 належну їй на праві спільної часткової власності 1/14 частину спірного житлового будинку успадкували її сестри, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , після чого кожній з них стало належати, окрім того, що належало раніше, по 1/28 частині будинку: у ОСОБА_6 стало 3/28 (1/14+1/28), у ОСОБА_9 - 11/28 частин житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_8 померла ОСОБА_11 - ОСОБА_12 , що доведено копією свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим районним бюро ЗАЦС м. Харкова на підставі актового запису № 1970 від 06.03.1975 року. Як відомо позивачу, заповіту ОСОБА_22 ОСОБА_12 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 11/28 частин спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд. Жодних спадкоємців першої черги за законом у неї також не було. Згідно вимог ст. 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у випадку, якщо усі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, спадкують у рівних частках брати і сестри померлого, а також дідусь і бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). Єдиним спадкоємцем другої черги за законом після померлої ОСОБА_9 відповідно до положень ст. 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) була її рідна сестра, ОСОБА_6 , яка спадщину прийняла відповідно до положень ст. ст. 548 та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), оскільки з 01.09.1950 року постійно проживала, була зареєстрована у спадковому будинку АДРЕСА_1 і вступила до управління і володіння спадковим майном. Спадщину після смерті ОСОБА_9 ОСОБА_13 за життя не оформляла, свідоцтва про право на спадкування не отримувала, але частиною 2 ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття. Таким чином, після смерті ОСОБА_9 належні на праві спільної часткової власності 11/28 частин спірного житлового будинку успадкувала її сестра, ОСОБА_6 , після чого їй стало належати, окрім того, що належало раніше: 14/28 частин будинку (3/28+11/28) або 1/2 його частина. Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_9 померла ОСОБА_6 . Як відомо позивачу, заповіту ОСОБА_6 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 14/28 (або 1/2) частини спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_6 була її рідна донька - ОСОБА_4 . ОСОБА_23 спадщину після смерті матері прийняла відповідно до положень ст. ст. 548 та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), оскільки з 06.03.1951 року постійно проживала, була зареєстрована у спадковому будинку АДРЕСА_1 і вступила до управління і володіння спадковим майном. Спадщину після смерті матері за життя вона не оформляла, свідоцтва про право на спадкування не отримувала, але частиною 2 ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття. Таким чином, після смерті ОСОБА_6 на праві спільної часткової власності ОСОБА_23 стало належати окрім раніше належних 2/14, ще 14/28 (або 1/2) частина, а усього 81/126 (або 9/14) частин спірного житлового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_23 померла. Як відомо позивачу, заповіту ОСОБА_23 не залишила. Після її смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 81/126 (або 9/14) частин спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця був її рідний син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженець м. Харкова (двоюрідний племінник позивача). ОСОБА_5 спадщину після смерті матері прийняв відповідно до положень ст. ст. 548 та п. 1 ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), оскільки з 15.02.1971 року постійно проживав, був зареєстрований у спадковому будинку АДРЕСА_1 і вступив до управління і володіння спадковим майном. Спадщину після смерті матері за життя він не оформляв, свідоцтва про право на спадкування не отримував, але частиною 2 ст. 548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) передбачено, що прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу її відкриття. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер. Як відомо позивачу, заповіту ОСОБА_5 не залишив. Після його смерті відкрилася спадщина за законом у вигляді 81/126 (або 9/14) частин спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд. Жодних спадкоємців за законом 1-4 черг у ОСОБА_5 не лишилося, єдиним його спадкоємцем п`ятої черги за законом є позивач, його двоюрідна тітка. Позивач вказує, що спадщину після смерті двоюрідного племінника вона прийняла відповідно до положень ст. ст. 1268-1270 ЦК України, а саме: своєчасно, у встановлений законом шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, 15.01.2019 року звернулася до ХДНК № 5 із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 24/2019 року. Факт її звернення доводиться Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.01.2019 року за № 54747355. Позивач звернулася до державного нотаріуса ХДНК № 5 Одринської О.В. за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка прийнята і зареєстрована в книзі вхідної кореспонденції і залучена до спадкової справи. Після аналізу наданих нею документів державний нотаріус ХДНК № 5 Одринська О.В. , посилаючись на ст. 68 Закону України «Про нотаріат», змушена була відмовити у здійсненні нотаріальної дії, оскільки втрачений документ про народження ІНФОРМАЦІЯ_11 в м. Харкові двоюрідної сестри позивача - ОСОБА_25 - рідної доньки ОСОБА_6 . Відсутність цього документу перешкоджає встановленню їх споріднення з ОСОБА_8 , а саме, що остання є двоюрідною сестрою позивача. Таким чином, оформити спадщину і визнати право власності за позивачем на 81/126 частину спірного житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд, розташованих в АДРЕСА_1 , є можливим лише після підтвердження у судовому порядку юридичного факту родинного зв`язку між позивачем, ОСОБА_26 , і ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженкою м. Харкова, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У зв`язку з викладеним позивач вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року прийнято позов до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом. Призначено підготовче засідання.

22.05.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова клопотання позивача ОСОБА_2 про витребування доказів задоволено. Зобов`язано надати відповідні докази. Відкладено підготовче засідання для витребування доказів.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 24.06.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Зобов`язано Харківський обласний державний нотаріальний архів надати суду відповідні докази.

03.09.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом - закрито. Призначено справу до судового розгляду по суті. Заяву позивача ОСОБА_2 про виклик свідків у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом - задоволено. Викликано в судове засідання свідків.

Разом з тим, 09.10.2019 року на адресу суду за вх. №28081 від представника відповідача Територіальної громади в особі Харківської міської ради надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на неповноту інформації, наданої позивачем щодо спадкоємців майна.

03.12.2019 року на адресу суду за вх. №34050 від позивача ОСОБА_2 надійшли письмові пояснення на позов, в яких позивач позов підтримала, просила задовольнити і додатково зазначила, що її рідний брат ОСОБА_28 успадкував 1/7 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право спадкування за законом від 30.07.1948 року, відповідно до договору дарування від 08.05.1963 року розпорядився вказаним майном, подарувавши його та позивача батькові ОСОБА_13 , тому зазначати інформацію стосовно колишнього співвласника позивач вважала недоцільним.

Представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 подала заяву про допит свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , а також клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень з копіями доказів, які задоволені судом.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Представник позивача брала участь в судовому засіданні під час допиту свідків, в подальшому подала заяву про закінчення розгляду справи на підставі наявних доказів і письмових пояснень.

Представник відповідача Територіальної громади в особі Харківської міської ради - Хрущ Є.І. брала участь у підготовчому засіданні, надала відзив, однак в судове засідання не з`явилась, повідомлена належним чином про день і час розгляду справи, про причини неявки суд не сповістила, що є підставою для розгляду справи у відсутність представника відповідача на підставі ст. 223 ЦПК України.

Суд, дослідивши заяви по суті справи, показання свідків та письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судовим розглядом встановлено на підставі оригіналу довідки КП «ХМБТІ» за № 23-5240 від 27.09.2007 року, що житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за:

- ОСОБА_6 (російською мовою) - 1/14 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/.В;

- ОСОБА_7 (російською мовою) - 1/14 частина на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/ В;

- ОСОБА_31 (російською мовою) - 2/14 частини на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/ В;

-ОСОБА_52 (російською мовою) - 5/14 частин на ім`я на підставі договору дарування, посвідченого 19.05.1949 року ХДНК № 3 за реєстровим № 4068; свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/В.

- ОСОБА_2 (російською мовою) - на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 02.07.1986 року ХДНК № 5 за реєстровим № 4-1663 (35/126 частин); свідоцтва про право на спадщину, виданого 26.06.2007 року ХДНК № 5 за реєстровим № 6-752 (10/126 частин), а всього 45/126 частин (а.с.13), що також вбачається з копії технічного паспорту, виданого на ім`я ОСОБА_2 від 12.12.2013 року (а.с.14-21) та копії свідоцтва про право на спадщину, виданого 30.07.1948 року ХДНК № 2 за реєстровим № 7280/В (а.с.22), копії договору дарування, посвідченого 19.05.1949 року ХДНК № 3 за реєстровим № 4068 (а.с.23).

З копії будинкової книги вбачаються факт та період реєстрації проживання зазначених вище осіб у вказаному домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі договору дарування від 23.01.2014 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Мусієнко О.І. за реєстровим №115, ОСОБА_2 подарувала, а ОСОБА_10 прийняв в дар 45/126 часток житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11). Вказані відомості також підтверджуються копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23.01.2014 року за №16618458 (а.с.12).

З копії рішення народного суду першої дільниці Жовтневого району м. Харкова від 24.12.1947 року вбачається, що (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є рідними дітьми батька ОСОБА_32 (російською мовою), померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.24).

Згідно з копією посвідки про шлюб НОМЕР_14, (прізвища, імена, по батькові російською мовою) ОСОБА_13 та ОСОБА_33 06.10.1936 року вступили у шлюб. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - « ОСОБА_17 » (а.с.25).

ОСОБА_34 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблений відповідний актовий запис №4213 та підтверджується копією посвідки про народження серії НОМЕР_1 . Її батьками зазначені ОСОБА_13 та ОСОБА_35 (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) (а.с.26).

Відповідно до копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , виданого 22.04.1967 року, ОСОБА_36 , 1945 року народження, та ОСОБА_34 , 1945 року народження, одружилися 22.04.1967 року, про що зроблений відповідний актовий запис №188. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_37 » (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) (а.с.27).

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 25.08.1978 року, ОСОБА_13 (прізвище, ім`я, по батькові вказані російською мовою) помер ІНФОРМАЦІЯ_13 у віці 70 років, про що зроблений відповідний актовий запис №7898 (а.с.28).

ОСОБА_7 (прізвище, ім`я, по батькові вказані російською мовою), померла ІНФОРМАЦІЯ_14 , про що зроблений відповідний актовий запис №824 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 29.09.1967 року (а.с.29).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого 06.03.1975 року вбачається, що ОСОБА_9 (прізвище, ім`я, по батькові вказані російською мовою) померла ІНФОРМАЦІЯ_8 у віці 70 років, про що зроблений відповідний актовий запис №1970 (а.с.30).

Як вбачається з копії свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого повторно 12.03.1971 року, ОСОБА_38 та ОСОБА_39 одружились 08.12.1931 року, про що зроблений відповідний актовий запис №802. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_17 », чоловіка - « ОСОБА_19 » (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) (а.с.47).

Згідно з відповіддю Державного архіву Харківської області від 17.07.2019 року в архівному фонді Бюро записів актів громадянського стану міських відділень Управління НКВС УРСР по Харківській області у книзі реєстрації актів про народження по м. Харкову за 1932 рік є запис від 28 червня 1932 року (реєстраційний номер 730) про народження ІНФОРМАЦІЯ_15 « ОСОБА_8 » (так у документі), батько якої, « ОСОБА_38 » (так у документі), 29 років, росіянин, мати - « ОСОБА_39 » (так у документі), 24 років, українка (а.с.114-117).

ОСОБА_6 (прізвище, ім`я, по батькові вказані російською мовою) померла ІНФОРМАЦІЯ_9 у віці 73 років, про що зроблено відповідний актовий запис №7925 та підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 13.08.1979 року (а.с.31).

ОСОБА_31 , 1932 року народження, та ОСОБА_18 , 1932 року народження, одружились 20.03.1958 року, про що зроблено відповідний актовий запис №250 та підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_8 , виданого 20.03.1958 року. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - « ОСОБА_40 » (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) (а.с.40).

З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 , виданого 16.04.1959 року, вбачається, що ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_16 . Його Батьками зазначені ОСОБА_18 та ОСОБА_23 (прізвища, імена, по батькові вказані російською мовою) (а.с.42).

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_10 , виданого 24.11.2003 року, ОСОБА_23 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 71 рік, про що зроблений відповідний актовий запис №2847 (а.с.41).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_11 , виданого 30.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 61 рік, про що зроблений відповідний актовий запис №15876 (а.с.45).

Після смерті ОСОБА_5 П`ятою Харківською державною нотаріальною конторою 15.01.2019 року відкрита спадкова справа №63608910, що підтверджується копією витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.46,76).

Згідно з відповіддю Другої Харківської міської державної нотаріальної контори від 13.06.2019 року, відповідно алфавітних книг обліку спадкових справ та книг обліку і реєстрації спадкових справ П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за період з 1991 року по теперішній час, після померлих: ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_23 заяви про прийняття та про відмову від прийняття спадщини не подавалися, спадкова справа не заводилася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 була заведена спадкова справа № 24/2019 року. У матеріалах вищевказаної спадкової справи знаходяться: заява, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 49 від 15 січня 2019 року, про прийняття спадщини за законом, згідно ст. 1265 ЦКУ, від ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 ; заява, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за № 551 від 08 квітня 2018 року, про видачу свідоцтва про право на спадщину, від ОСОБА_2 , яка мешкає в АДРЕСА_2 . Інших заяв про прийняття або відмову від прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 в матеріалах спадкової справи немає. Заповіт не складався. Свідоцтво про право на спадщину не видавалось (а.с.75-96).

Постановою державного нотаріуса П`ятої Харківської державної нотаріальної контори Одрінською О.В. від 08.05.2019 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке належало її двоюрідному племіннику ОСОБА_5 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що не встановлений родинний зв`язок заявника зі спадкодавцем (а.с.61).

Також з відповіді Харківського обласного державного нотаріального архіву від 21.10.2019 року вбачається, що перевірку наявності спадкових справ після померлих: ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_18 ОСОБА_6 було проведено за документами П`ятої Харківської державної нотаріальної контори за 1967 - 1990 роки, Дев`ятої (з фонду П`ятої) Харківської державної нотаріальної контори за 1967-1977 роки, оскільки місце відкриття спадщини - АДРЕСА_1 за територіальністю відноситься до меж обслуговування цих контор. За наявними в нотаріальному архіві даними, згідно з записами в алфавітних книгах обліку спадкових справ за 1967-1990 роки П`ятої Харківської державної нотаріальної контори та за 1967-1977 роки Дев`ятої (з фонду П`ятої) Харківської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, відмову від спадщини та про видачу свідоцтв про право на спадщину від спадкоємців померлих ІНФОРМАЦІЯ_14 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_19 ОСОБА_6 до нотаріальної контори не надходили, спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Документи-папероносії зазначених нотаріальних контор передано до архіву за 1967-1990 роки, а з 1991 року зберігаються в нотаріальній конторі. Крім того до відповіді додані інформаційні довідки зі Спадкового реєстру №№ 57956503, 57956484, 57956282, 57956212, 57956128, 57956081 (а.с.146-152).

У судовому засіданні свідки ОСОБА_30 та ОСОБА_29 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , тобто є сусідами із мешканцями спірного домоволодіння, пояснили, що проживають за даною адресою: ОСОБА_30 - з 1973 року, а ОСОБА_29 - 70 років. Свідки підтвердили, що по АДРЕСА_1 , в тому числі проживали ОСОБА_41 та її син ОСОБА_42 , ОСОБА_41 померла 18 років тому, а ОСОБА_42 - 2 роки тому. ОСОБА_41 була дочкою ОСОБА_43 і зверталась до неї «мама». Також там проживала сестри ОСОБА_44 , та ОСОБА_45 матір ОСОБА_46 , батько якої помер давно. ОСОБА_41 доводилась ОСОБА_47 двоюрідною сестрою, отже син ОСОБА_48 доводився ОСОБА_47 двоюрідним племінником.

Відповідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 12 ЦПК України та згідно з ч.ч. 1, 5 та 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, крім того, право приватної власності є непорушним. Зі змісту ст. 328 ЦК України вбачається, що спадкування є однією з підстав набуття права власності.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема на підставі п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до положень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, розглядається, якщо такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набув чинності 01.01.2004 року, передбачено, що норми цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Як визначено п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», відносини спадкування регулюються правилами ЦК України у редакції 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.04.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила ЦК Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 01.01.2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Оскільки вищезазначені обставини справи, зокрема, відкриття спадщини після померлих родичів позивача частково мали місце до набрання чинності ЦК України, що набув чинності 01.01.2004 року, то до спірних правовідносин повинні застосовуватися положення як ЦК Української PCP 1963 року так і чинний ЦК України.

Відповідно до положень ст. 524-527 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), спадкування здійснюється за законом та за заповітом. Спадкування за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Так, згідно зі ст 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим - день, зазначений в статті 21

цього Кодексу. Відповідно до ст. 526 ЦК УРСР місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (стаття 17 цього Кодексу), а якщо воно невідоме, - місцезнаходження майна або його основної частини.

Згідно зі ст. 548 ЦК УРСР, яка визначає поняття прийняття спадщини, д ля придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 549 ЦК УРСР визначено два рівнозначних способи прийняття спадщини:

1)фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном;

2)подання нотаріусу за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги являються у рівних частках діти (у тому числі всиновлені), подружжя і батьки (усиновителі) померлого.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також у випадку, якщо усі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, спадкують у рівних частках брати і сестри померлого, а також дідусь і бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).

У п. п. 1, 4, 7, 10 Постанові Пленуму ВСУ №5 от 31.03.1995 року зі змінами №15 от 25.05.1998 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, можуть бути порушені в суді за заявами як безпосередньо заінтересованих у цьому осіб, так і інших громадян та організацій, коли за законом вони вправі звернутися до суду в інтересах інших осіб, а також за заявою прокурора.

Відповідно до положень ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як передбачено ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У випадку відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у випадку не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом отримують особи, визначенні у статтях 1261-1265 Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1120 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Разом з тим, статтями 1216, 1220-1221 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Як передбачено ст. 1265 ЦК України, у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Згідно з вимогами ст. ст. 1268-1270 ЦК УРСР, спадкоємець за заповітом або за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, однак на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, повинний подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлений строк в шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги являються у рівних частках діти (у тому числі всиновлені), подружжя і батьки (усиновителі) померлого.

Наказом Міністерства юстиції України № 914/5 від 26.05.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі рішень судів» визначено, рішення судів про визнання права власності на об`єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об`єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно.

Враховуючи викладені положення закону на підставі досліджених в судовому засіданні, в їх сукупності письмових доказів, і показань свідків, враховуючи часткове співпадання прізвищ, імен та по батькові родичів в досліджених документах, що обумовлено перекладом, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення юридичного факту родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводяться одна одній двоюрідними сестрами. Отже ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , син ОСОБА_49 , доводиться позивачу двоюрідним племінником, тому позивач входить до кола спадкоємців п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Позивач ОСОБА_2 спадщину після смерті двоюрідного племінника прийняла відповідно до положень ст. ст. 1268-1270 ЦК України, а саме: своєчасно, у встановлений законом шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, 15.01.2019 року звернулася до ХДНК № 5 із заявою про прийняття спадщини, внаслідок чого була заведена спадкова справа № 24/2019 року. Інших заяв від інших спадкоємців до нотаріуса не надходило. ОСОБА_2 звернулася до державного нотаріуса ХДНК №5 Одринської О . В. за місцем відкриття спадщини із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак державний нотаріус відмовила позивачу у здійсненні нотаріальної дії, однак в даному судовому засіданні встановлено юридичний факт родинних відносин. Оскільки спадкоємцями, зареєстрованими у спірному домоволодінні, послідовно фактично приймалась спадщина на частки вказаного домоволодіння, належні померлим спадкодавцям, як це зазначено в позові, то до складу спадкового майна, належного на день смерті ОСОБА_5 входило 81/126 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для визнання за ОСОБА_2 права власності у порядку спадкування за законом на 81/126 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Таким чином позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом підлягає задоволенню у повному обсязі.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76-89, 131, 141, 247, 258, 259, 263-265, 293, 315, 318 ЦПК України, ст.ст. 524-527, 529, 530, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), ст.ст. 1216-1218, 1220-1223, 1226, 1258,1265, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Територіальної громади в особі Харківської міської ради про встановлення юридичного факту родинних відносин та визнання права власності на 81/126 частину житлового будинку з надвірними будівлями і господарчими спорудами у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Встановити юридичний факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , доводяться одна одній двоюрідними сестрами.

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування за законом на 81/126 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і господарчих споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Жовтневий районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_12 виданий Жовтневим РВ ХМУ УВМС України в Харківській області 05.06.2011 року, РНОКПП: НОМЕР_13 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

Відповідач: Територіальна громада в особі Харківської міської ради, ЄДРПОУ:04059243, місцезнаходження: 61200, м. Харків, площа Конституції, буд. 7.

Повне рішення складено 17.04.2020 року.

Суддя Н.В. Баркова