Вирок № 88831407, 17.04.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/8503/19

Провадження № 1-кп/639/199/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Макарова В.О.,

за участю: секретаря судового засідання - Кузнецова М.І., Глушко А.С., Харамана Д.І.,

прокурорів - Караченцева Д.Ю., Лазарєва А.А., Попія Д.С., Сєряк К.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12019220500001766 від 07.10.2019 р. за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Старий Мерчик Валківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, судимого:

27.11.2017 р. Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень;

21.03.2018 р. Валківським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 190 КК України до 160 годин громадських робіт;

05.03.2020 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 1 року 6 місяців 20 днів позбавлення волі;

зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

25 вересня 2019 року о 16-50 год. ОСОБА_1 знаходився в торгівельному залі магазину « ProStor », що розташований за адресою: Харків, вул. Полтавський Шлях, 147.

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення будь-яких товарів з торгівельного залу магазину « ProStor », належного ТОВ «Стиль Д».

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 спочатку підійшов до стелажів з товаром та, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто, як на його думку, із сторонніх осіб і співробітників магазину не спостерігав, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність свого діяння, шляхом вільного доступу, таємно заволодів пляшкою гелю-концентрату «Persil Color» 60 циклів прання, об`ємом 3 л, яку в подальшому непомітно для оточуючих сховав за пояс вдягнених на ньому штанів, під светр, прикривши курткою, яку тримав в правій руці. Надалі він, бажаючи довести злочинний задум до кінця, прослідував повз каси, не сплативши за викрадений товар.

Таким чином, ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, належним ТОВ «Стиль Д», з торгівельного залу магазину «ProStor».

Після цього ОСОБА_1 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілому - юридичній особі ТОВ «Стиль Д» матеріальної шкоди на суму 588 грн., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 219874 від 23.10.2019 р.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся, пояснив суду, що дійсно вчинив кримінальне правопорушення за встановлених судом обставин. Фактичні обставини справи не оспорював, надавши правдиві показання стосовно часу, місця та способу вчинення злочину так, як вони встановлені судом. Просив суворо його не карати.

Представник потерпілої особи подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ними не оспорюються.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз`яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого, а також стосовно судових витрат, речових доказів.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 в обсязі пред`явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною.

Дії ОСОБА_1 кваліфікуються за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При цьому ознака повторності за епізодом інкримінованого ОСОБА_1 злочину має місце, оскільки він вчинив злочин, маючи не зняту та не погашену судимість за вироком Валківського районного суду Харківської області від 21.03.2018 р. за ч. 1 ст. 190 КК України, яким він був засуджений до 160 годин громадських робіт, покарання повністю не відбуте, що підтверджується вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2020 р. відносно ОСОБА_1 , а також, відповідно до останнього вироку, 07.08.2019 р. та 20.09.2019 р. вчинив ще 2 епізоди крадіжки, за які його в подальшому було засуджено.

Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який неодноразово судимий, на час вчинення злочину мав не зняту та не погашену у встановленому порядку судимість за вироком Валківського районного суду Харківської області від 21.03.2018 р., а в подальшому був засуджений 05.03.2020 р. Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ст. ст. 70, 71 КК України до 1 року 6 місяців 20 днів позбавлення волі (за епізоди злочинної діяльності, вчинені до інкримінованого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні злочину), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не працює, не одружений, має зареєстроване місце проживання, за яким характеризується позитивно.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Вимогами ч.2 ст.65 КК України передбачено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд виходить із положень ст.ст.50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, наявність таких, що пом`якшують покарання, та відсутність таких, що обтяжують покарання, обставин, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, репутацію, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливо без ізоляції від суспільства шляхом позбавлення волі з реальним відбуванням покарання у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України.

Оскільки обвинуваченим злочин вчинений до винесення останнього за часом вироку від 05.03.2020 р., суд при призначенні покарання застосовує положення ч. 4 ст. 70 КК України та остаточно призначає покарання за сукупністю злочинів.

Згідно ст.124 КПК України процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.369-371, 373, 374, 376, 392 - 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2020 р. більш суворим покаранням за даним вироком та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання - 17 жовтня 2019 року.

Зарахувати ОСОБА_1 у строк остаточно призначеного покарання строк фактичного відбутого покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.03.2020 р.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведені по кримінальному провадженню експертні дослідження у розмірі 1570 (однієї тисячі п`ятисот сімдесяти) гривень.

Речовий доказ: DVD- диск - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же термін після отримання його копії.

Суддя В.О. Макаров