Рішення № 88831188, 13.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2020 Справа № 910/16240/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Юсубовій Д.В., розглянувши матеріали справи № 910/16240/19

за позовною заявою: Національної поліції України, 01601, м. Київ, вул. Богомолця, буд. 10

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ", 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4

про стягнення 53 760,96 грн.

У судовому засіданні приймали участь:

від позивача: Завгородній В.І., довіреність № 46/ЦОУ від 04.11.19

від відповідача: Кузнецов І.С., довіреність № б/н від 02.01.20

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.19 позовну заяву Національної поліції України про стягнення з товариством з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" (далі ТОВ "МІК ТРЕЙДОПТ") 53 760,96 грн. згідно договору від 26.09.18 № 249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822) та додані до неї матеріали передано за підсудністю до господарського суду Запорізької області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.20 у справі № 910/16240/19 апеляційну скаргу Національної поліції України залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 21.11.19 у справі № 910/16240/19 - без змін.

07.02.20 матеріали позовної заяви за вих. від 14.11.19 № 3855/26/3-2019 з доданими до неї документами у справі № 910/16240/19 надійшли до господарського суду Запорізької області.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи № 910/16240/19 між суддями, 07.02.20 вказану позовну заяву передано для розгляду судді Корсуну В.Л.

Позовна заява обґрунтована порушенням відповідачем умов договору 26.09.18 № 249НП щодо строків виконання зобов`язання з поставки покупцю (позивачу) товару. За порушення строку поставки товару позивачем нараховано до стягнення з відповідача 53 760,96 грн. штрафних санкцій (пені).

Ухвалою від 12.02.20 судом прийнято позовну заяву Національної поліції України про стягнення з ТОВ "МІК ТРЕЙДОПТ" 53 760,96 грн. до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/16240/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 05.03.20.

У судових засіданнях 05.03.20 та 31.03.20 судом оголошувалась перерва на 31.03.20 та на 13.04.20 відповідно.

17.03.19 відповідачем до суду подано відзив від 12.03.19 на позовну заяву, в прохальній частині якого ТОВ "МІК ТРЕЙДОПТ" просить суд зменшити нараховану позивачем штрафну санкцію на 90 % до суми 5 376,09 грн. Крім того, відповідач у відзиві вказує, що позивач відмовився від виконання поставки за договором від 26.09.18 № 249 НП, адже погодився 26.12.18 додатковою угодою № 314НП від 26.12.18 розірвати договір. Також, відповідач вказує, що розрахунок позивача є невірним, оскільки штрафну санкцію нараховано за 26.12.18, коли договір було розірвано. Підставою для зменшення пені відповідач зазначає, зокрема, наступне: відповідач до звернення позивача до суду у повному обсязі виконав зобов`язання з поставки товару за договором №249НП від 26.09.18 до моменту його розірвання; неможливість своєчасно виконати зобов`язання за договором від 26.09.18 № 249НП була обумовлена виконанням значного обсягу замовлень для державних потреб. За період з 01.03.18 по 31.12.19 ТОВ «МІК ТРЕЙДОПТ» уклало 74 угоди. Продукція, що постачається відповідачем, спрямована на забезпечення державних потреб і за державні кошти, в тому числі для потреб оборони країни (для Міністерства оборони України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України); частина товару поставлена із запізненням лише на 6 днів, а від поставки решти товару позивач відмовився, а тому в цілому зобов`язання з поставки товару слід вважати виконаним на 100%, а прострочення виконання зобов`язання незначним; позивач не наводить ніякої інформації про збитки, які йому нібито заподіяні несвоєчасною поставкою товару за договором. При цьому, будь-які збитки позивача даним простроченням не заподіяні та не підтверджені жодними доказами. У зв`язку із цим відповідач вважає, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій не є співмірним із збитками; ТОВ «МІК ТРЕЙДОПТ» було готовим на перенесення строків поставки за договором на більш пізню дату, але погодилося на умови Національній поліції України про розірвання спірного договору.

24.03.19 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 20.03.20, в якій останній вказав про безпідставність посилань відповідача на відсутність правових підстав для стягнення пені. Також позивач зазначає, що не ґрунтується на нормах права посилання відповідача на те, що розірвання договору звільняє його від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії. Крім того, позивач вказує на недобросовісну поведінку відповідача, як учасника господарських правовідносин при виконанні умов договору від 26.09.18 № 249НП.

У судовому засіданні 13.04.20 судом заслухані усні пояснення представників сторін щодо суті спірних правовідносин.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, проти клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій заперечив повністю.

Відповідач підтримав клопотання про зменшення штрафних санкцій на 90 % до суми 5376,09 грн.

У засіданні суду 13.04.20, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Сторонам повідомлено коли буде складено повне рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

26.09.18 між Національною поліцією України (Покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" (Постачальник) укладено договір № 249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822), за умовами якого Постачальник зобов`язується у 2018 р. поставити Покупцю куртки зимові типу А (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822), далі - Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що загальна кількість Товару, що підлягає поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами та ціна одиниці товару визначається у Специфікації Товару (Додаток 1 до Договору) та ростовці Товару (Додаток № 2 до Договору).

Згідно з п. 3.1. договору, ціна цього договору становить 13 440 240,00 грн., у т.ч. ПДВ 2 240 040,00 грн.

Відповідно до п. 5.1. договору, Постачальник зобов`язується здійснити поставку Товару в термін до 20 грудня 2018 р. включно, за адресою Покупця у м. Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115).

Датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

Пунктом 12.1 договору закріплено, що договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у Покупця та діє до 31 грудня 2018 р., а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами.

Додатком № 1 до договору «Специфікація Товару» сторони погодили поставку товару у кількості 6000 одиниць на загальну суму 13 440 240,00 грн. з ПДВ.

Як свідчать матеріали цієї справи, відповідачем 26.12.18 на виконання умов договору від 26.09.18 № 249 НП поставлено позивачу товар обумовлений Специфікацією Товару (яка є додатком № 1 до договору) на загальну суму 2 912 052,00 грн. з ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи (належним чином засвідченою копією) накладною від 26.12.18 № РН-048, яка підписана уповноваженими представниками з обох сторін.

Угодою від 26.12.18 № 314НП про розірвання договору від 26.09.18 № 249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822), сторони дійшли згоди про наступне:

- вважати договір розірваним з моменту набрання чинності цієї Угоди (п. 1 Угоди);

- ціна не поставленого товару за договором становить 6 048 108,00 грн., у т.ч. ПДВ 1 008018,00 грн. (п.2 Угоди);

- дана угода набирає чинності з 18 год. 00 хв. 26.12.18 (п. 3 Угоди).

З підстав порушення відповідачем строку поставки (передачі) товару за договором від 26.09.18 № 249НП, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 53 760,96 грн. штрафних санкцій (пені) на підставі п. 9.2. договору.

Вирішуючи спір у цій справі по суті спору суд виходив з наступного.

Статтею 174 Господарського кодексу України (ГК України) закріплено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.ст. 610, 611 ЦК).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Положеннями абз. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 9.2. договору, за порушення строків виконання зобов`язання щодо поставки Товару, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 % вартості Товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, (...) .

Згідно з наданим позивачем розрахунком розміру штрафної санкції (пені) за договором від 26.09.18 № 249НП, кількість днів прострочення відповідачем:

- поставки товару за накладною від 26.12.18 № РН-048 - 6 днів (з 21.12.18 по 26.12.18);

- не поставленого товару за договором на суму 6 048 108,00 грн. - 6 днів (з 21.12.18 по 26.12.18).

Згідно з ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Враховуючи, що станом на 26.12.18 відповідачем виконано зобов`язання щодо поставки позивачу товару на загальну суму 2 912 052,00 грн. з ПДВ, що підтверджується накладною від 26.12.18 № РН-048, яка підписана позивачем без зауважень та заперечень, правові підстави вважати день передачі товару позивачу днем прострочення виконання зобов`язання у суду відсутні.

Як наслідок, судом визнається безпідставним нарахування позивачем відповідачу пені у розмірі 0,1 % вартості товару (2 912 052,00 грн.) за 26.12.18.

Щодо нарахування пені на суму 6 048 108,00 грн. за період з 21.12.18 по 26.12.18, суд зазначає наступне.

Угодою від 26.12.18 № 314НП про розірвання договору від 26.09.18 № 249НП про закупівлю штормового одягу (куртка зимова типу А) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-1822), договір розірвано з 18 год. 00 хв. 26.12.18. Також вказаною угодою визначено, що ціна не поставленого товару за договором становить 6 048 108,00 грн. з ПДВ.

Положеннями частин 2 та 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. (…).

Отже, у зв`язку з розірванням договору від 26.09.18 № 249НП зобов`язання сторін щодо поставки товару на суму 6 048 108,00 грн. з ПДВ є припиненим з 18 год. 00 хв. 26.12.18.

Судом враховано, що умовами спірного договору сторонами не врегульовано до якої саме години має (мала) відбутись поставка товару.

Частиною 1 ст. 255 ЦК України закріплено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Жодних обґрунтувань з приводу нарахування пені за 26.12.18 до 18 год. 00 хв. позивач до суду не надав, як і не надав доказів того, що в установі позивача за встановленими правилами відповідні операції з прийняття товару припиняються після 18 год. 00 хв.

Отже, оскільки умовами договору та чинного законодавства передбачено нарахування пені за день прострочення, а не за певну кількість годин дня, суд дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення поставки товару на суму 6 048 108,00 грн. за 26.12.18.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним нарахування позивачем відповідачу штрафної санкції (пені) за порушення строку поставки товару

- на суму 2 912 052,00 грн. за накладною від 26.12.18 № РН-048 за період 21.12.18 по 25.12.18 , що складає 14 560,26 грн. пені;

- на суму 6 048 108,00 грн. (непоставлений товар за договором) за період з 21.12.18 по 25.12.18, що складає 30 240,54 грн. пені.

В іншій частині вимоги позивача щодо стягнення штрафної санкції (пені) судом відхилено через недоведеність та безпідставність.

Розглянувши клопотання відповідача про зменшення штрафної санкції на 90 %, проти якого заперечив позивач, суд дійшов висновку про наступне.

Приписами ст. 233 ГК України закріплено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. У разі, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз`яснено, що вирішуючи, в т.ч. й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (п. 3 с. 83 ГПК в ред. до 15.12.17), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінивши обставини, на які посилається відповідач в обґрунтування клопотання про зменшення штрафної санкції, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо затримки поставки товару позивачу через виконання інших замовлень для державних потреб не є поважними, оскільки свідчать лише про надання відповідачем переваги по виконанню своїх зобов`язань за іншими договорами.

При цьому, судом враховано, що матеріали справи не містять жодних доказів вчинення відповідачем дій спрямованих на вирішення питання щодо відстрочення поставки товару, внесення змін до договору щодо зміни терміну (строку) поставки товару тощо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що прострочення відповідачем терміну поставки товару в даному випадку не має ознак винятковості та поважності, а передбачена договором штрафна санкція не є надмірно великою.

У зв`язку із викладеним, у задоволенні клопотання відповідача від 12.03.19 щодо зменшення штрафних санкцій судом відмовляється.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 1600,83 грн. судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 73-80, 86, 91, 129, 210, 236-238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "МІК ТРЕЙДОПТ" (69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 4, код ЄДРПОУ 41737375) на користь Національної поліції України (01601, м. Київ, вул. Богомолця, буд. 10, код ЄДРПОУ 40108578) - 44 800 (сорок чотири тисячі вісімсот) грн. 80 коп. штрафної санкції (пені) та 1600 (одну тисячу шістсот) грн. 83 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ "ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ" та п. 4 Розділу Х «ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

Повне рішення складено 16.04.2020

Суддя В.Л. Корсун