Рішення № 8883114, 08.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.04.10 р. Справа № 38/72

Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські будівельні склади”, м. Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2, м.Селидове

про стягнення заборгованості у розмірі 21980,42грн., 3% річних у розмірі 83,10грн., а всього 22 063,52грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Бурлаченко А.М.- за дов. №01/12-09 від 01.12.2009р.

від відповідача: не зявився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Українські будівельні склади”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2, м.Селидове про стягнення заборгованості у розмірі 21980,42грн., 3% річних у розмірі 83,10грн., а всього 22 063,52грн.

Крім того, позивач просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, а саме накласти арешт на будівельні матеріали та інше майно, що належить відповідачу та знаходиться в магазині “Сантехнік”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги накладною №УБ-0009423 від 09.10.2009р., вимогою №01-11/09 від 01.11.2009р. щодо сплати заборгованості, розрахунком позовних вимог, правовстановлюючими документами тощо.

Відповідач в судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не представив, про час, дату і місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_2

Стаття 75 Господарського процесуального кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомленого відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками відповідно із ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні позивач надав клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийняте до розгляду, уваги та задоволено.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноваженого представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Українські будівельні склади”, м. Донецьк (далі позивач) 09.10.2009р. поставив фізичній особі-підприємцю - ОСОБА_2, м.Селидове (далі відповідач) металеві двері (далі - товар) на загальну суму 22 480,06грн. по видатковій накладній №УБ-0009423 від 09.10.2009р., а відповідач прийняв товар, що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на вищезазначеній накладній.

Відповідно до видаткової накладної №УБ-0009423 від 09.10.2009р. товар постачався з відстрочкою платежу.

Відповідач за поставлений товар розрахувався частково на суму у розмірі 499,64грн., що підтверджено фіскальним чеком, який міститься у матеріалах справи.

14.01.2010р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №01-11/09 від 01.11.2009р., в якій пропонував протягом 7 календарних днів з моменту отримання вимоги перерахувати суму заборгованості у розмірі 21 980,42грн. Вказана вимога отримана відповідачем 14.01.2010р., що підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на вищезазначеній вимозі.

Оскільки до теперішнього часу відповідач у повному обсязі не розрахувався за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 21 980,42грн.

Крім того, позивач наполягає на стягненні з відповідача відповідно до ст.625 ЦК України, 3% річних у розмірі 83,10грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження заявлених позовних вимог посилається на видаткову накладну №УБ-0009423 від 09.10.2009р., вимогу №01-11/09 від 01.11.2009р. щодо сплати заборгованості, розрахунок позовних вимог, правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач в судові засідання не зявився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач обґрунтовує свої вимоги нормами Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, тому судом при розгляді справи застосовані ці норми, бо суд не має право самостійно змінювати предмет або підстави позову.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Таким чином, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, оскільки фактично укладений між ними правочин, який за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. До вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Пропозиції позивача укласти договір купівлі-продажу викладені у формі видаткової накладної в якій містяться всі істотні умови: асортимент, ціна, кількість, вартість товару. Факт прийняття пропозиції відповідачем підтверджують дії, які засвідчують бажання укласти договір купівлі-продажу на запропонованих умовах, а саме: отримання товару шляхом підписання видаткової накладної.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною другою ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 14.01.2010р. звернувся до відповідача з вимогою №01-11/09 від 01.11.2009р., в якій пропонував погасити заборгованість за поставлений по накладній №УБ-0009423 від 09.10.2009р. товар в семиденний строк від дня предявлення вимоги, але відповідач залишив її без розгляду та реагування.

Факт отримання вимоги підтверджується підписом та відтиском печатки відповідача на вищевказаній вимозі.

Оскільки, відповідач до теперішнього часу у повному обсязі не розрахувався з позивачем за поставлений товар, суд приходить до висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 21 980,42грн. є доказаною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом ( ст. 625 ЦК України).

На підставі вищезазначеної норми позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 22.01.2010р. по 09.03.2010р. (46 днів) у розмірі 83,10грн.

Перевіривши період та розрахунок щодо нарахованих позивачем 3% річних, суд вважає їх обґрунтованими, тому вимоги в цієї частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

В заяві про забезпечення позову позивач просить суд накласти арешту на будівельні матеріали та інше майно, що належить відповідачу та знаходиться в магазині “Сантехник”, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Оскільки позивач не надав суду обґрунтованих доказів, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, суд відмовляє в задоволенні заяви про вжиття заходів щодо забезпечення позову.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.174, 264-271 Господарського кодексу України, ст.ст.11, 525, 526, 530, 625, 655- 697, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 66, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські будівельні склади”, м. Донецьк до фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2, м.Селидове про стягнення заборгованості у розмірі 21980,42грн., 3% річних у розмірі 83,10грн., а всього 22 063,52грн., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця - ОСОБА_2, м.Селидове (85400, АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українські будівельні склади”, м. Донецьк (83052, м.Донецьк, пр.Ілліча,76/1, п/р 26000563267001 в ДРУ Приватбанк, МФО 335496, ЄДРПОУ 32193611) заборгованість у розмірі 21980,42грн., 3% річних у розмірі 83,10грн., держмито у сумі 102грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення оголошено у судовому засіданні 08.04.2010року.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили, по закінченні десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя