Рішення № 8882923, 06.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" квітня 2010 р. Справа № 03/51/13-92 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь”, смт. Голоби Ковельського району Волинської області до відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вікторія”, смт. Голоби Ковельського району Волинської області

про визнання недійсним договору про спільну діяльність від 04.09.2008р.

Суддя Сініцина Л.М.

Представники:

від позивача: Волощук О.Ф. –адвокат, дов. в справі

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь” просить суд визнати недійсним в повному обсязі договір про спільну діяльність між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь” та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Вікторія” від 04.09.2008р. Свої вимоги обгрунтовує тим, що в ході розгляду господарський судом Волинської області справи №2/122-38 був опитаний бувший працівник СВК "Вікторія" Войтюк Микола Микитович від імені якого був ніби укладений договір, який пояснив, що він договру про спільну діяльність не підписував і не знав про його існування, він особисто не підписував протокол погодження цін на виконання робіт до договору про спільну діяльність від 04.09.2008р., а підписував договір про спільну діяльність як керівник СВК "Вікторія" від 05.12.2008 року і всі роботи проводилися в рамках цього договору, а не підробленого від 04.09.2008р.; зі сторони бувших керівників ТзОВ “Агрокультура –Волинь” Власюк П.М. та Олексюк А.Р. на нього чинився тиск з метою визнання свого підпису на договорі. Жоден акт виконаних робіт не підписаний стороною відповідача, на жодному з них не проставлено дати його виконання. Відповідач не направив жодного письмового повідомлення щодо узгодження цін на виконані роботи і ті, що мають виконуватися. Договір про спільну діяльність між СВК "Вікторія" і ТзОВ “Агрокультура –Волинь” від 04.09.2008р. не укладався, а виготовлений невстановленими особами. На час укладення договору 04.09.2008р. Власюк П.М. дійсно був власником ТзОВ “Агрокультура –Волинь”, а Олексюк А.Р. виконавчим директором і мав відповідні повноваження щодо укладання договорів, з відповідними обмеженнями в сумі. 10.09.2008р. Власюк П.М., як засновник продав ТзОВ “Агрокультура –Менеджмент” стовідсоткову частку в статутному капіталі ТзОВ “Агрокультура –Волинь”, про що складено протокол загальних зборів учасників та договір купівлі-продажу частки ТзОВ “Агрокультура –Волинь”. За умовами договору купівлі-продажу продавець зобов'язаний передати всі активи і відповідно всі укладені угоди, договори і інші бухгалтерські документи. Договір про спільну діяльність від 04.09.2008р. переданий не був, оскільки його не існувало. Він не підписувався посадовими особами ТзОВ “Агрокультура –Волинь” в зазначений день, а значно пізніше з використанням "втраченої печатки"; цей договір виготовлений невстановленими особами з метою незаконного стягнення коштів з ТзОВ “Агрокультура –Волинь”. Договір є підробленим і недотримання однією стороною вимог закону щодо вчинення правочину дає підстави визнати його недійсним. Факти проведення сільськогосподарських робіт не заперечувались в рамках дії договору про спільну діяльність від 05.12.2009р., а не від 04.09.2008р.

Відповідач відзиву на позовну заяву згідно статті 59 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) суду не надав, доказів витребуваних судом також не подав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні надано слово представнику позивача, який позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях; представник відповідача в судове засідання вкотре не з’явився; оглянуто та досліджено докази.

Із досліджених наявних матеріалів справи, пояснень представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

04.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь” (далі ТзОВ “Агрокультура –Волинь”) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Вікторія” (далі СВК "Вікторія") укладено договір про спільну діяльність з додатком №1 "Програма робіт" на трьох сторінках (а.с. 11-15, 104-105).

Відповідно до частини 1 статті 1130 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Як вбачається з договору від імені ТзОВ “Агрокультура –Волинь” діяв директор Олексюк Анатолій Ростиславович, від імені СВК "Вікторія" - голова правління Войтюк Микола Микитович, підписи скріплені печатками.

Пунктом 1 договору передбачено, що сторони зобов’язуються шляхом об'єднання майна і зусиль спільно діяти в сфері посіву озимих і ярих культур для досягнення наступних спільних господарських цілей; максимального досягнення урожайності сільськогосподарського прибутку.

Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частин 2, 3 статті 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.

Отже, за Цивільним кодексом правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків і не може суперечити нормам самого кодексу, іншим актам законодавства і моральним засадам суспільства. Правочин (договір) має бути спрямовано на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. Тобто, договір є дійсним, якщо його укладено з конкретною законною метою і його сторони справді бажають реально набути, змінити або припинити взаємні права та обов’язки.

Особи, які вчиняють правочин, зобов’язані мати потрібний обсяг цивільної дієздатності , тобто, здатності своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх реалізовувати, а також здатності своїми діями створювати цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їхнього невиконання. Цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій і може керувати ними.

Для чинності правочину волевиявлення його учасників має бути вільним і відповідати їхній внутрішній волі.

Як вбачається з рішення господарського суду Волинської області від 31.08.2009р. у справі №2/122-38 за позовом СВК "Вікторія" до відповідача ТзОВ “Агрокультура –Волинь” про стягнення 1 072 629,95 грн. (а.с.40-48) в судовому засіданні 17.08.2009р. Войтюк Микола Микитович пояснив суду, що договір про спільну діяльність від 04.09.2008р. він не підписував, хоч і підпис на договорі такий, як він розписується (а.с.41).

В судовому засіданні 28.12.2009р. присутній бувший голова правління СВК "Вікторія" Войтюк М.М. заперечив підписання оспорюваного договору, на запитання чи підписував він оспорюваних договір, він відповів: "Ні" (а.с. 92-95).

Згідно Висновку №58 судово-почеркознавчої експертизи (а.с.102-103) за матеріалами господарської справи №03/51-92 складеного 24.02.2010р. на виконання ухвали господарського суду про призначення судово-почеркознавчої експертизи від 28.12.2009р., підписи від імені Войтюка М.М., зображення яких розташовані: в нижній частині на лицевій стороні першого аркуша та після слова: "Сторона - 2" на зворотній стороні другого аркуша договору про спільну діяльність від 04.09.2008р. - виконані не Войтюком Миколою Микитовичем, а іншою особою (а.с.103 на звороті).

На неодноразові вимоги суду подати первинні докази, які свідчать про виконання умов договору від 04.09.2008р. позивач повідомив, що договір не виконувався, а відповідачем було надано угоди від 05.06. та 10.03.2009р. про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.50-65). Однак, позивачем дані угоди заперечено та надано такі ж угоди від 05.06. та 10.03.2009р. про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с.69-83), з яких не вбачається, що вони укладені на виконання умов договору про спільну діяльність від 04.09.2008р. А з угод, які надані відповідачем вбачається, що запис: "згідно договору про с. п. від 04.09.2008р." дописано іншим почерком та іншим зарядом кулькової ручки, тобто явно вбачається підробка документів (а.с.50-65).

Отже, доказів на виконання договору від 04.09.2008р. сторонами не подано, рішення господарського суду від 31.08.2009р. у справі №2/122-38 законної сили не набрало (а.с.117).

Крім того, як вбачається з відповіді Ковельської міжрайонної державної податкової інспекції на запит адвоката, станом на 08.02.2010р. договір про спільну діяльність між ТзОВ “Агрокультура – Волинь” та СВК "Вікторія" відповідно до пункту 4.12 Наказу ДПА України №80, в інспекції не реєструвався (а.с.118-119).

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що договір про спільну діяльність від 04.09.2008р. необхідно визнати недійсним, а вимогу позивача задоволити повністю.

Оскільки оспорюваний договір не виконаний, сторонами не подано доказів про його виконання, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили; визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідачем у встановленому порядку не подано нлежних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували факт укладення та підписання договору Войтюком М.М., а також доказів його виконання.

Згідно статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. та витрати за проведення судово-почеркознавчої експертизи в сумі 3 680 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 202, 203, 215, 1130 ЦК України, статтями 181, 207 ГК України, статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2. Договір про спільну діяльність від 04.09.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь” та Сільськогосподарським виробничим кооперативом “Вікторія” визнати недійсним.

3.Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Вікторія” (4570 смт. Голоби Ковельського району Волинської області, вул. Шевченка, 26, код ЄДРПОУ 30876817, р/р 2600430310369 у відділенні "Промінвестбанку" в м. Ковелі, МФО 303194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрокультура –Волинь” (45070 смт. Голоби Ковельського району Волинської області, вул. Ткача, 10, код ЄДРПОУ 36127757, р/р 260076360 в Ковельському відділенні ВОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 303569) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. та витрати за проведення судової експертизи в сумі 3 680 грн. 00 коп., всього: 4 001 грн. 00 коп.

                    Суддя                                                                      Л.М.Сініцина

Повний текст рішення підписано __.04.2010р.