Вирок № 88828148, 15.04.2020, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/508/2020

Справа № 428/3147/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2020 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Комплєктової Т.О.,

за участю секретаря Кожем`яки А.В.,

прокурора Першиної В.В.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Андрушка К.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000010 від 03.01.2020 року, у відношенні:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєвєродонецька Луганської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який офіційно не працює, одружений, має на утриманні неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-11.12.2019 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. (покарання відбув);

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2019 року, приблизно о 01 годині 00 хвилин, більш точного часу досудовим розслідуванням встановити не виявилось можливим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у приміщенні розважального закладу «Восток», розташованого за адресою: м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова 15-В, разом з раніше не знайомим йому ОСОБА_1 , де у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону, належного ОСОБА_1 .

У цей час, ОСОБА_2 , реалізовуючи свій раніше виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме мобільного телефону марки «Samsung» моделі «М20» в корпусі темно-синього кольору, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи і незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх злочинних дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і не може йому перешкодити, таємно, шляхом вільного доступу, дістав з куртки ОСОБА_1 , яка знаходилась на дивані біля столу, що розташований у приміщенні закладу «Восток», мобільний телефон марки «Samsung» моделі «М20» в корпусі темно-синього кольору, після чого звернув викрадене майно на свою користь та розпорядився ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на суму, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи, 3 606 грн. 67 коп. (три тисячі триста шістсот шість гривень 67 копійок).

Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

13.04.2020 року під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі захисника Андрушка К.П., на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України було укладено угоду про примирення.

Згідно змісту угоди, яка скріплена підписами сторін, обвинувачений повністю визнав себе винуватим в інкримінованому йому органом досудового розслідування злочині та остаточно примирився з потерпілим, сторони досягли відповідних домовленостей: обвинувачений ОСОБА_2 зобов`язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення в судовому провадженні, погоджуючись на призначенні покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України та наслідки невиконання угоди, встановленні п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 винуватим себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, вказавши, що час, місце та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному - щиро розкаявся. Заключивши відповідну угоду про примирення, він цілком розуміє надані йому законом права, а також роз`яснені йому судом наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, - щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а саме, права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого кримінального правопорушення, права на виклик і на допит у судовому засіданні свідків, права заявлення клопотань, права надання суду своїх доказів, а також, характер пред`явленого обвинувачення, відповідно до якого він визнає себе винним, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання та просив суд затвердити угоду про примирення та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про примирення укладена ним з потерпілим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Захисник Адрушко К.П. просив затвердити укладену угоду про примирення від 13.04.2020 року.

Потерпілий ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні пояснив, що він цілком розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення між ним та обвинуваченим ОСОБА_2 визначені у ст. 473 КПК України, щодо обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди, підтримавши надану угоду наполягав на її затвердженні судом. Крім того, потерпілий зазначив, що вищезазначена угода укладена ним з обвинуваченим добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз. Матеріальних претензій до обвинуваченого не має.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення вказуючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України, КК України, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Заслухавши пояснення обвинуваченого та потерпілого, думку прокурора та захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши умови укладання угоди про примирення, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз`яснивши та з`ясувавши у обвинувачуваного про повне розуміння ним процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які примусили його погодитися на підписання угоди про примирення, характеру висунутого обвинувачення, виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про примирення, з`ясувавши у представника потерпілого розуміння наслідків затвердження угоди, суд дійшов висновку про те, що у даному кримінальному провадженні можливо затвердити надану угоду про примирення з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про примирення.

На підставі ч.3 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого, у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, і може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , а його дії органом досудового розслідування обґрунтовано кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, яке в силу ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості.

На виконання вимог ст. 474 КПК України судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, визначені п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, яке буде до нього застосоване, а також переконатися, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинуваченому роз`яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом з`ясовано, що потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про примирення від 13.04.2020 року між потерпілим та обвинуваченим в зазначеному кримінальному провадженні відповідає вимогам ст. 469, ст. 471 КПК України. Під час досудового розслідування обвинуваченим та потерпілим скарги не подавались.

Умови даної угоди - не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 2 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченого ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого з врахуванням обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченого – щире каяття та відсутністю обставин, що його обтяжують, відповідно до ст. 67 КК України.

Очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань - не вбачається.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає необхідним покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 обов`язки у відповідності з ч.1 ст. 76 КК України.

Запобіжний захід, застосований у відношенні ОСОБА_2 у виді застави у розмірі 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що дорівнює 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн., які внесені на спеціальний рахунок (одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава по ухвалі Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 428/317/20 від 11.04.2020 року, платник – ОСОБА_5 . ЄДРПОУ суду – 05381484, до набрання вироком законної сили, - залишити без змін.

Згідно п.11 ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Відповідно п.7 «Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави, як запобіжного заходу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15, кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) гривень, які внесені на спеціальний рахунок: одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава по ухвалі Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 428/317/20 від 11.04.2020 року, платник – ОСОБА_5 .

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на наведене, оскільки у застосуванні арешту майна відпала потреба, суд вважає за необхідне скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.01.2020, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M20» у корпусі темно-синього кольору, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Цивільний позов не заявлений. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, статтями 374, 474,475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 13.04.2020 року між потерпілим ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі захисника Андрушка К.П., у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020130370000010 від 03.01.2020 року, відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення- злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу пробації; повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін – застава.

Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн. 00 коп., які внесені на спеціальний рахунок одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, код отримувача ЄДРПОУ – 26297948, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA208201720355209001000002672, призначення платежу: застава по ухвалі Сєвєродонецького міського суду Луганської області № 428/317/20 від 11.04.2020 року, платник – Шишкіна Альона Костянтинівна, ЄДРПОУ суду – 05381484 – повернути заставодавцю ОСОБА_5 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 21.01.2020 року, на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M20» у корпусі темно-синього кольору, який належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 19/113/9/1 -32е від 13.01.2020 року, які згідно довідки складають 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. в дохід держави. (Отримувач: УК у м.Сєвєродонецьк/24060300, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37944909, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку(МФО):899998, Номер рахунку: 31116115012080, Код класифікації доходів бюджету: 24060300, Найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження).

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy M20» у корпусі темно-синього кольору, шкіряну ключницю чорного кольору з ключем та квадратним брелком на кільці, карту пам`яті чорного кольору з написом SP 8GB miero SD, паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , які переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – залишити у власності останнього.

Цей вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку виключно з підстав, визначених у ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: Т. О. Комплєктова