Рішення № 88827068, 13.03.2020, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/18350/17

н/п 2/766/3743/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Майдан С.І.

за участю секретаря Романенко І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Інна Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

встановив:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що на підставі свідоцтва про право власності на житло №561 від 20.05.1993 року, співвласниками квартири АДРЕСА_1 були ОСОБА_5 – батько позивача, ОСОБА_6 – мати позивача, ОСОБА_7 – донька позивача, яким належало по 1/3 частці вказаної квартири. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Після його смерті, належну йому 1/3 частку вказаної квартири успадкувала його дружина – ОСОБА_6 та син померлого - ОСОБА_8 – брат позивача. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 . Після її смерті спадщину, яка складається з Ѕ частки вищезазначеної квартири прийняв її син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 2/3 частки вищевказаної квартири. Позивач вважає, що вона як рідна сестра, має право на спадкування майна після свого брата ОСОБА_8 , як спадкоємця другої черги спадкування. Весь час, поки позивач відновлювала документи, які підтверджували родинні відносини, остання неодноразово зверталась до нотаріусів з проханням прийняти заяву про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_9 , але їй неодноразово відмовляли у зв`язку з відсутністю документу, який би підтверджував факт смерті спадкодавця, а саме свідоцтва про смерть. І лише в травні 2017 року позивач отримала свідоцтво про смерть ОСОБА_9 , у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлого брата, їй було відмовлено у зв`язку з пропуском шестимісячного строку на прийняття спадщини, який нею був пропущений лише з тих причин, що за життя спадкодавець втратив свої правовстановлюючі документи. У зв`язку з викладеним, позивач просить визначити додатковий строк для подачі ОСОБА_4 заяви про прийняття спадщини, що відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , після смерті ОСОБА_8

18.01.2018 року позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 27.10.2017 року відкрито провадження у даній справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 24.01.2018 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого засіданні.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2018 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 в частині визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 2/3 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засіданні не з`явився, про розгляд справи повідомлений у встановлений законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що у позивача виникли складнощі у прийнятті спадщини, оскільки вона не мала свідоцтва про смерть брата та свідоцтва про його народження. Доказів того, що у встановлений законом строк позивач бажала прийняти спадщину, звернулась до нотаріуса у м.Херсоні у зазначений строк та зверталась до відповідних установ для отримання свідоцтва про смерть та свідоцтва про народження сторона позивача не має.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити у їх задоволенні, у зв`язку з пропуском шестимісячного строку. Зазначили, що спадкодавець ОСОБА_8 помер в м.Серпухово Російської Федерації, похованням його займався він та його співмешканка. Саме вони отримали свідоцтво про смерть ОСОБА_8 . Позивач була присутня на похованні брата. З проханням надати свідоцтво про смерть брата не зверталася, будь-яких дій, направлених на прийняття спадщини не вчиняла. Крім того, відповідач не приховував того, що звертався із заявою про прийняття спадщини після смерті брата та просив у неї документи на підтвердження факту родинних відносин.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановлений законом порядку.

Заслухавши осіб, що приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно актового запису про народження №105, зробленого 03.08.1956 року Виконавчим комітетом Васильківської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно актового запису про народження №1380, зробленого 09.06.1960 року Міським РАЦС, ОСОБА_11 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Згідно актового запису про шлюб №207, зробленого 09.02.1982 року райвідділом м.Житомир, між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 09.02.1982 року укладено шлюб. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_13 ».

З паспорта позивача вбачається, що вона є громадянкою Російської Федерації та має зареєстроване місце проживання у м.Ростов-на-Дону Російської Федерації.

Згідно свідоцтва №561 про право власності на житло від 20.05.1993 року, Фонд комунального майна м.Херсона посвідчує, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_5 та членам його сім`ї ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Згідно актового запису про смерть №784, зробленого 06.01.1999 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З матеріалів інвентарної справи вбачається, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.08.1999 року, єдиними спадкоємцями майна ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 є в рівних частинах кожний: його дружина – ОСОБА_6 та його син – ОСОБА_8 . Спадкове майно складається з 1/3 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 .

Згідно актового запису про смерть №935, зробленого 18.05.2012 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2012 року спадкоємцем в заповіті майна ОСОБА_6 , 1936 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є її син ОСОБА_8 Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з 1/2 частини двокімнатної квартири АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано 10.12.2012 року, згідно витягу про державну реєстрацію прав №36646217 від 10.12.2012 року.

Згідно актового запису про смерть №731, зробленого 02.05.2016 року Серпуховським відділом ЗАГС Головного управління ЗАГС Московської області, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З пояснень представника позивача вбачається, що позивач про смерть брата була обізнана, була присутня на його похованні.

Померлий ОСОБА_8 на день смерті був зареєстрований в кв. АДРЕСА_1 . Інших осіб, зареєстрованих за вказаною адресою на день його смерті не було, що підтверджується довідкою ОСББ «Вільний» №36 від 12.01.2017 року.

Відповідно до довідки про укладення шлюбу №259 від 14.06.2017 року встановлено, що в Відділі РАЦС адміністрації Железнодорожного району м.Ростова-на-Дону заходиться запис про укладення шлюбу №302 від 12.10.2004 року між ОСОБА_14 та ОСОБА_7 . Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_15 ».

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна №91249238 від 05.07.2017 року на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_8 належить 1/6 частина, ОСОБА_7 1/3 частина, ОСОБА_8 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 .

Листом приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Стадник І.В. від 05.07.2017 року №354/01-16 (після спливу строку на прийняття спадщини), представнику ОСОБА_4 – ОСОБА_16 , на його усне звернення роз`яснено строки прийняття спадщини та рекомендовано звернутися до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у разі пропуску цього строку з поважних причин.

Долучена стороною позивача копія нотаріально посвідченої довіреності від 22.04.2017 року, якою Черненко І.В. (позивач) уповноважила ОСОБА_17 І.О. на представництво її інтересів у всіх підприємствах, органах, установах, в тому числі для оформлення її спадкових прав, також була оформлена позивачем після спливу строку для прийняття спадщини.

Повторне свідоцтво про народження ОСОБА_8 було видано позивачу 11.05.2017 року.

Повторне свідоцтво про смерть ОСОБА_8 було видано позивачу 26.05.2017 року.

З спадкової справи №470/2016, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , вбачається, що з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звертався ОСОБА_2 .

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 08.11.2018 року встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , як між троюрідними братами.

У відповідності до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1222 ч.1 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця. Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом. В обох випадках спадкоємцями можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини, і, крім того, юридичні особи та інші учасники цивільних відносин.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі №6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач знала про смерть брата ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки була присутня при похованні. Разом з тим, позивач не надала суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин щодо пропуску строку звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини до 01.11.2016 року (до спливу шестимісячного строку), а саме, що у шестимісячний строк для прийняття спадщини вона зверталась до відповідних установ для отримання документів на підтвердження факту родинних відносин із спадкодавцем та на підтвердження факту його смерті.

Таким чином, жодних доказів того, що в межах строку, наданого цивільним законом, позивач не вчинила дії, які б свідчили про прийняття нею спадщини за законом, вона не надала, що, виходячи зі змісту ч.1 ст.1272 ЦК України, слід вважати фактичним неприйняттям спадщини за законом у встановлений законодавством строк.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений без поважних причин.

Враховуючи викладене, позивачу слід відмовити в задоволенні позову у визначенні додаткового строку на прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі повного задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Стадник Інна Володимирівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: С.І.Майдан

Повний текст рішення суду виготовлений 24.03.2020 року.

Суддя: С.І.Майдан