Рішення № 88826887, 15.04.2020, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/4155/19

Провадження № 2/653/43/20

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

15 квітня 2020 року

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Берлімової Ю.Г.

за участю секретаря Волвенко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі – МТСБУ) в інтересах якого діє Чехоєва Наталія Михайлівна звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ОСОБА_2 28 квітня 2017 року рухаючись в місті Генічеськ, керуючи транспортним засобом ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожню обстановку, не обрав безпечної швидкості для руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до їх пошкодження, чим порушив ст. 124 КУпАП.

На дату скоєння цієї пригоди водій ОСОБА_2 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Генічеського районного суду Херсонської області від 14 червня 2017 року.

У результаті зазначеної ДТП був пошкоджений автомобіль ВАЗ д.н.з. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 40449,96 грн. Зазначена шкода особисто винуватцем не була відшкодована потерпілій особі.

Власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою. МТСБУ 19 серпня 2017 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 27478,68 грн.

У зв`язку з викладеним просить стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат 27478,68 грн., втрати на послуги аварійного комісара в розмірі 1300,00 грн. та судові витрати.

Позивач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи у судовому засіданні був відсутній, надав клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 був повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином шляхом оголошення на веб-сайті «Судова влада України», крім того отримав 14 лютого 2020 року (про що в матеріалах справи наявне поштове повідомлення) повістку про виклик до суду на 11 березня 2020 року та 19 лютого 2020 року позовну заяву разом з додатками, проте до судового засідання не з`явився, від нього не надійшло повідомлення про причину неявки та відзив, тому суд ухвалив слухати справу на підставі наявних у справі доказів, у відсутність відповідача, згідно ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно постанови Генічеського районного суду від 14 червня 2017 року (№ 653/1479/17) 28 квітня 2017 року близько 21-45 год, ОСОБА_2 в м. Генічеськ по вул. Дружби Народів, керуючи автомобілем «ВАЗ-21083» д/н НОМЕР_1 не обрав безпечну швидкість, не впорався з керуванням, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21093» д/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В наслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Даною постановою встановлено вину ОСОБА_2 та притягнуто останнього до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України, у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Зі звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 11514-1 від 04 серпня 2017 року вбачається, що вартість відновлювального ремонту КТЗ ВАЗ 2109 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 40449,96 грн., ринкова вартість КТЗ в пошкодженому стані 5948,01 грн.

На момент настання страхового випадку цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до полісу № АК/1530231 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно заяви ОСОБА_3 останній звернувся до МТСБУ з заявою про здійснення відшкодування оціненої шкоди заподіяної в результаті в ДТП, що сталася 28 квітня 2017 року.

Розрахунком вартості КТЗ марки ВАЗ 21093 з номерним знаком НОМЕР_2 після ДТП та розміру регламентованої виплати від 10 серпня 2017 року визначено розмір регламентованої виплати, що складає 27478,68 грн.

МТСБУ було відшкодовано шкоду ОСОБА_3 , що підтверджується наказом МТСБУ від 17 серпня 2017 року № 7646, платіжним дорученням № 1236407 від 18 серпня 2017 року, у розмірі 27478,68 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт відповідно до листа МТСБУ № 3/1-05/41605/вих/1 від 17 серпня 2017 року та платіжного доручення № 1236560 від 28 серпня 2017 року, МТСБУ понесено витрати на оплату звіту про оцінку колісного транспортного засобу у розмірі 1300,00 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам що склалися, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Відповідно до підпункту а пункту 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Статтею 1191 ЦК України визначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з правової позиції ВСУ у справі за № 6-2188цс16, згідно зі статтею 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до підпункту 38.2.1 пункту 38.2 статті 38 цього Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив ДТП, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Деліктне зобов`язання виникає з факту завдання шкоди (зокрема, майнової) і триває до моменту її відшкодування потерпілому в повному обсязі особою, яка завдала шкоду (статті 11, 599, 1166 ЦК України). Сторонами деліктного зобов`язання зазвичай виступають потерпілий (кредитор) і заподіювач шкоди (боржник). Разом з тим правила регулювання таких зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо заподіювачем, а іншою особою за умови, що законом передбачено такий обов`язок іншої особи, хоч вона шкоди й не заподіювала. При цьому за статтею 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

Частинами 1, 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем належними, допустимими та достовірними доказами доведено обставини (факти), якими обґрунтовуються його позовні вимоги, зокрема те, що ним здійснено виплату відшкодування потерпілій особі ( ОСОБА_3 ) у розмірі 27478,68 грн. та понесено додаткові витрати на оплату звіту про оцінку в розмірі 1300,00 грн. у зв`язку з чим у позивача виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_2 , в результаті винних дій якого сталося ДТП та було завдано матеріальних збитків ОСОБА_3 . Доказів, які б спростовували дані факти відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на встановлення вищевказаних фактів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921,00 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 141, 263-265, 268, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України в інтересах якого діє ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) 28788 (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят вісім) гривень 68 копійок, що складаються з витрат, пов`язаних із виплатою страхового відшкодування у розмірі 27478 грн. 68 коп. та витрат на оплату звіту про оцінку – 1300 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) судові витрати по справі, що складають з суми сплаченого судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження, продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2020 року.

Суддя Генічеського районного суду Ю. Г. Берлімова