Рішення № 88825279, 17.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Київ № 826/6109/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням (грудень 2009 року) відповідно до частини третьої статті 43 Закону;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок пенсії позивача відповідно до частини третьої статті 43 та статті 55 Закону з 25.12.2009 та виплатити суми недоотриманої пенсії з нарахуванням компенсації витрати частини доходів;

- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати у всиновлений строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.04.2018 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачеві строк на подання відзиву.

На підставі розпорядження керівника апарату про потворний автоматизований розподіл судової справи та протоколу автоматизованого розподілу - справу передано судді Донцю В.А.

Ухвалами суду: від 18.09.2019 - постановлено здійснювати судовий розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); від 17.04.2019 - замінено відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 22869069), на правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код 42098368).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час звільнення з військової служби в Адміністрації державної спеціальної служби транспорту всупереч статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відповідач обрахував пенсію не з розміру усіх видів грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, а з середнього розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та окремих премій за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідач подав до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки Фінансове управління Генерального штабу Збройних Сил України не повідомляло Пенсійний фонд України про необхідність проведення перерахунку пенсій військовослужбовцям.

Позивачем подано відповідь на відзив. Оскільки в ухвалі суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 23.04.2018 судом відповідно до частини третьої статті 263 КАС України встановлено подання лише відзиву відповідачем, відповідь на відзив подана позивачем судом до уваги не береться.

Дослідивши письмові докази, суд установив.

Наказом голови Адміністрації державної спеціальної служби транспорту від 24.12.2009 №234 полковника ОСОБА_1 з 24.12.2009 виключено зі списків особового складу адміністрації та направлено на військовий облік до Святошинського районного у м. Києві військового комісаріату.

До позову додано запит ОСОБА_2 від 28.12.2017 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому той просив надати інформацію про те, які рішення приймались стосовно перерахунку його пенсії та пенсій інших колишніх військовослужбовцям з моменту прийняття Верховним Судом України постанови від 07.07.2015 у справі №21-1424а15.

Листом від 04.01.2018 № 615/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило ОСОБА_2 , що рішення судів у справах щодо пенсійного забезпечення, які набрали законної сили, виконуються органами Пенсійного фонду України виключно в межах покладених судом зобов`язань, з урахуванням повноважень, наданих чинним законодавством. Статистична інформація щодо перерахунку пенсій на виконання рішень судів колишнім військовослужбовцям Державної спеціальної служби транспорту в управлінні не створюється.

У позовній заяві позивач зазначає, що дізнався про порушення прав саме з листа Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.01.2018 №615/03 адресованого ОСОБА_2 .

Доказів звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не надано, про наявність таких позивачем не повідомлено.

Позивачем до позовної заяви також додано копію довідки Адміністрації державної спеціальної служби транспорту від 22.02.2018 №38/6.1/85/1 про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення у грудні 2009 року за останньою штатною посадою перед звільнення.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку розміру призначеної пенсії з урахуванням одноразових видів грошової допомоги, індексації, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Згідно з частиною третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" встановлено, що пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Отже, Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який є вичерпним (наприклад постанова Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі №522/2738/17).

Також суд звертає увагу, що матеріали адміністративної справи не містять доказів звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві з заявою щодо здійснення перерахунку призначеної пенсії, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, зважаючи на підстави позову щодо неврахування відповідачем усіх виплат під визначення грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія, суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням (грудень 2009 року) та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 25.12.2009, виплативши суми недоотриманої пенсії з нарахуванням компенсації витрати частини доходів.

Відмовляючи в задоволенні позову, судом ураховано відсутність доказів того, що Адміністрацією державної спеціальної служби транспорту надсилалась довідка про перерахунок пенсії позивачу, звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про здійснення перерахунку.

Позивачем відповідно до квитанції від 09.04.2018 №0.0.1006394826.1 сплачено судовий збір у розмірі 705,00 грн. Оскільки в задоволенні позову відмовлено, відповідачем не надано доказів понесення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ідентифікаційний код 42098368, місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VIII передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя В.А. Донець