Рішення № 88825270, 17.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року м. Київ № 640/7165/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі також - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" однією сумою у повному обсязі без обмежень розміру виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно обмежено максимальний розмір пенсії позивача з 90% грошового забезпечення до 70%.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 04.06.2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на те, що виплату пенсії здійснено в розмірах, встановлених законодавством.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області, отримує пенсію з 2007 року на підставі Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З 01.01.2018 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» та її розмір зменшився з 90% до 70%.

19.01.2019 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії (вх. ГУ ПФУ у Київській області 25.02.2019 року №420/с-01).

Листом від 20.03.2019 року №420/м-01 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області повідомлено позивача, що розмір його пенсії з 01.01.2018 року проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам». Також, зазначено що при проведенні перерахунку пенсії застосовуються норми Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», чинні на момент проведення перерахунку.

З огляду на те, що статтею 13 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення, відповідач вважає, що перерахунок пенсії позивача проведено із урахуванням норм чинного законодавства.

Вважаючи дії відповідача щодо зменшення позивачу розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) (далі також - Закон України від 09.04.1992 року № 2262-XII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Згідно з Витягом з Автоматизованої системи Розрахунку пенсій по пенсійній справі ФА 64365 для ОСОБА_1 (дата розрахунку 01.12.2017), при призначенні пенсії (з 01.01.2007 року) основний розмір пенсії складає 90% грошового забезпечення.

Водночас, відповідно до Витягу з Автоматизованої системи Розрахунку пенсій по пенсійній справі ФА 64365 для ОСОБА_1 (дата розрахунку 01.01.2018), при призначенні пенсії (з 01.01.2007 року) основний розмір пенсії складає 70% грошового забезпечення.

Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другої статті 13 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01.01.2018 року.

Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови № 103 та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з вищевикладеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ визначено як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Статтею 13 Закону №2262-ХІІ врегульовано порядок призначення пенсій, а статтею 63 визначено підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Зміни до статті 63 Закону №2262-ХІІ ні Законом №3668-VI, ні Законом №1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.

Постанова КМУ №45 і Постанова КМУ №103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного Суду в постанові від 24 квітня 2018 року у справі № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).

Крім того, в рішенні від 04.02.2019 року у зразковій справі №240/5401/18 Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.

За таких обставин у відповідача були відсутні підстави для зменшення відсоткового значення розміру основної пенсії при здійсненні її перерахунку.

Отже, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо перерахунку пенсії позивача та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 90% на 70% від сум грошового забезпечення на підставі Постанови №103.

На думку суду, позовна вимога в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 без обмеження максимального розміру пенсію, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% з урахуванням підвищень та надбавок, які він отримує, починаючи з 01.01.2018 року з врахуванням проведених раніше виплат, є належним способом відновлення порушеного права позивача.

Позивачем також заявлено вимогу здійснити виплату перехованої пенсії однією сумою.

На думку суду, вимога про виплату перерахованої пенсії однією сумою є способом виконання рішення суду в частині виплати перерахованої суми, тому контроль за виконання рішення суду в цій частині може бути здійснений судом або державною виконавчою службою після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини першої статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

У зв`язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% на 70% грошового забезпечення ОСОБА_1 ;

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у порядку і розмірах визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" без обмежень розміру виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

4. В іншій частині відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 287, 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 );

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548).

Повне рішення складено 17.04.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна