Рішення № 88825105, 03.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року м. Київ № 826/8577/16

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі колегії суддів: головуючого судді Донця В.А.; суддів: Костенка Д.А.; Шрамко Ю.Т., секретар судового засідання Сом П.А., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" до Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної регуляторної служби України, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання незаконними, нечинними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

позивача - Антохов Я.С.;

Державної регуляторної служби України - Ананченко І.В.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" звернулось до суду, з урахуванням змін до позову від 30.01.2019, про:

- визнання незаконним та скасування рішення Державної регуляторної служби України про погодження проекту наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897;

- визнання незаконним та скасування рішення Міністерства юстиції України від 11.11.2015 про державну реєстрацію за №1415/27860 наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897;

- визнання незаконним та нечинним наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897;

- зобов`язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "Вітаполіс" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий період календарний рік 2015 рік, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Ухвалою суду від 21.07.2016 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання. На підставі розпорядження керівника апарату про повторний автоматизований розподіл та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями - справу передано судді Донцю В.А. Ухвалами суду: від 28.12.2018 - постановлено здійснювати судовий розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 21.01.2019; від 18.02.2019 - закрито провадження у справі №826/8577/16 в частині позовних вимог про зобов`язання ДП "Українська правова інформація" опублікувати в "Офіційному віснику України" резолютивну частину судового рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконним і нечинним наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897; від 18.02.2019 - закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду колегією суддів. Судом відкладалось підготовче засідання в зв`язку з наданням сторонам часу для подання заяв по суті, в судовому розгляді оголошувалась перерва у зв`язку з вичерпанням часу відведеного для судового засідання. Судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Підставами позову визначено: відсутність в Міністерства фінансів України повноважень ухвалювати оскаржуваний наказ від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств", оскільки відповідно до пункту 46.5 статті 46, абзацу другого пункту 55.2 статті 55 Податкового кодексу України такими повноваженнями наділялась Державна податкова адміністрація України; у Державної регуляторної служби України, Міністерства юстиції України не було правових підстав погоджувати оскаржуваний наказ та здійснювати його державну реєстрацію; ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області безпідставно відмовлено у прийнятті податкової декларації з податку на прибуток за звітний період календарний рік 2015 рік (включно з додатками), оскільки при поданні податкової звітності за відповідний період було дотримано форми податкової декларації з податку на прибуток підприємств.

У матеріалах судової справи містяться заперечення Міністерства фінансів України (Мінфін), в яких позов не визначається. У запереченнях зазначено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, тому наказ прийнято суб`єктом владних повноважень в межах повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України

Представником Міністерства юстиції України (Мін`юст) подано заперечення проти позову, відповідно до яких Мін`юстом не порушено права, інтереси позивача, позаяк позивачем оскаржується рішення про реєстрацію нормативно-правового акта. За твердженням представника, під час проведення правової експертизи Мін`юстом оскаржуваного наказу Мінфіну від 20.10.2015 №897 дотримано процедури, встановлено відповідність наказу законодавству, зокрема, Податковому кодексу України та "Положенню про Міністерство фінансів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, тому було прийнято рішення про державну реєстрацію зазначеного наказу.

Державною регуляторною службою України (ДРС України) подано заперечення проти адміністративного позову, оскільки оскаржуване рішення ДРС України є процедурним рішенням, прийняте на підставі "Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 №34/5, що приймаються за наслідком розгляду проекту регуляторного акта та документів, які додаються до нього. На переконання представника відповідача оскаржуване рішення не є рішенням, яке породжує, змінює або припиняє права та обов`язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Відповідні мотиви щодо відмови в позові викладені у відзиві ДРС України.

У відповіді на відзив ДРС України представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення ДРС України є актом індивідуальної дії про погодження проекту регуляторного акту, його прийняття призвело до того, що позивач подав до контролюючого органу не просто податкову звітність з податку на прибуток підприємств, а податкову звітність з цього податку за формою, встановленою цим регуляторним актом, включаючи дискримінаційні по відношенню до позивача як імпортера положення, а також доповнення до податкової декларації за довільною формою, тому твердження відповідача про неможливість оскарження рішення ДРС України про погодження оскаржуваного наказу Мінфіну є необґрунтованим.

Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного у правління ДФС у Київські області (ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київські області) подано заперечення, за змістом яких у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік невірно вказані обов`язкові реквізити, тому відповідно до пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України про порушення ТОВ "Вітаполіс" пункту 48.7 статі 48 Кодексу було вказано в листі від 10.06.2016 №919/10/10-13-15-02-36.

Під час судового розгляду позивач позов підтримав, представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили.

Під час підготовчого провадження протокольною ухвалою суду від 21.01.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Мінфіну про закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), за якою суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. На думку суду, рішення в адміністративній справі №826/8591/16, предметом розгляду якої був оскаржуваний наказ Мінфіну від 20.10.2015 №897, не є підставою для закриття провадження, позаяк позивач у цій справи було ТОВ "Аніка", тобто сторони у справах №826/8591/16 та №826/8577/16 є різними.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд установив.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс", зареєстроване 25.05.2006 Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області за №13391020000003129, з 30.05.2006 перебуває на обліку в ДПІ у Києво-Святошинському районі як платник податків (довідка №2241).

Міністерством фінансів України прийнято наказ від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств". Наказ зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860. Наказом затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (пункт 1). Наказ опубліковано в Офіційному віснику України від 01.12.2015 №93, набрав чинності від 01.12.2015.

До матеріалів судової справи представником Мінфіну додано: проект наказу; пояснювальну записку, відповідно до якої наказ розроблено на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів щодо податкової реформи" від 28.12.2024 №71-VII, "Положення про Державну фіскальну службу України" (ДФС України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236; висновки юридичного управління про відсутність дискримінаційних норм, відповідність проекту актам законодавства, що мають вище юридичну силу, погодження проекту без зауважень; довідку щодо відповідності проекту acquis communautaire про його відповідність законодавству Європейського Союзу.

Представником ДРС України додано: аналіз впливу регуляторного акта до проекту наказу Мінфіну "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств"; повідомлення про оприлюднення проекту наказу Мінфіну; рішення ДРС України про відмову в погодженні проекту регуляторного акта від 25.06.2015 №467, яким відмовлено в погодженні проекту наказу Мінфіну; лист ДФС України від 03.09.2015 №21059/5/99-99-19-02-01-16 про погодження проекту наказу, відповідно до якого проект наказу доопрацьовано з урахуванням зауважень, викладених в рішенні від 25.06.2015 №467; листи ДФС України від 07.07.2015 №14161/6/99-99-19-02-01-15 та №№141621/6/99-99-19-02-01-15, адресовані Телекомунікаційній палаті України та Європейській Бізнес Асоціації, про розгляд зауважень та пропозицій; оновлений аналіз впливу регуляторного акта до проекту наказу Мінфіну; повідомлення про оприлюднення доопрацьованого проекту наказу; рішення ДРС України від 22.09.2015 №788 про погодження проекту регуляторного акта.

Наказом Мін`юсту від 11.11.2015 №2275/5 "Про державну реєстрацію нормативно-правового акта" відповідно до статті 1 Указу Президента України від 03.10.1992 №493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" зареєстровано наказ Мінфіну від 20.10.2015 №897 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств". Додано також висновок про державну реєстрацію нормативно-правового акта наказу Мінфіну від 20.10.2015 №897, затвердженого 11.11.2015. Згідно з висновком акт відповідає законодавству, зокрема Податковому кодексу України та "Положенню про Міністерство фінансів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375, в нормативно-правовому акті не виявлено положень, що сприяють чи можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, відсутні положення, які містять ознаки дискримінації, наказ відповідає положенням міжнародно-правових актів з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, є гендерно нейтральним.

Позивачем 08.02.2016 подано в письмовій формі до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію ( №1600008732 подано) з податку на прибуток підприємств за формою, встановленою наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897, з додатками РІ, ЗП та доповненням до податкової декларації з податку на прибуток за звітний період календарний рік 2015 (включно з додатками) відповідно до абзацу другого пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України у формі листа від 08.02.2016 вих. №36/16.

Листом ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2016 №919/10/10-13-15-02-36 контролюючий орган повідомив позивача про невизнання звітних документів, оскільки податкова звітність складена з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, тому вважається неподаною відповідно до пункту 48.7 статті 48 Податкового кодексу України.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 171 КАС України (в редакції, чинній на час відкриття провадження в адміністративній справі) Мінфіном опубліковано оголошення про оскарження наказу від 20.10.2015 №897.

Вирішуючи спір, суд ураховує таке.

Відповідно пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного наказу, ПК України) форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Законом України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17.03.2011 №3166-VI встановлено: Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України. Організація, повноваження і порядок діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України. Положення про міністерства, інші центральні органи виконавчої влади затверджує Кабінет Міністрів України (частини перша-третя статті 3); міністерство є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в одній чи декількох визначених Кабінетом Міністрів України сферах, проведення якої покладено на Кабінет Міністрів України Конституцією та законами України (частина перша статті 3).

Згідно з "Положенням про Міністерство фінансів України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №375 (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного наказу):

Мінфін є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, державну політику у сфері державного пробірного контролю, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку (пункт 1);

Мінфін відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску; у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму (підпункт 5 пункту 4).

Відповідно до "Положення про Державну фіскальну службу України", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236 (у редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваного наказу):

ДФС України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (пункт 1);

основними завданнями ДФС є: реалізація державної податкової політики та політики у сфері державної митної справи, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення в межах повноважень, передбачених законом, контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів, державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску, державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів (підпункт 1 пункту 3);

внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування: державної податкової політики; державної політики у сфері державної митної справи; державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, здійснення контролю за надходженням до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів, митних та інших платежів; державної політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів; державної політики з адміністрування єдиного внеску, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань сплати єдиного внеску; державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк, дотриманням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів (підпункт 2 пункту 3);

ДФС України відповідно до покладених на неї завдань: розробляє проекти законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, наказів Мінфіну з питань, що належать до сфери діяльності ДФС та розробляє форми податкових декларацій (розрахунків), звітності та інших документів (підпункт 2, 3 пункту 4);

Голова ДФС України: вносить на розгляд Міністра фінансів пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у відповідній сфері, розроблені ДФС проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства та вносить на розгляд Міністра фінансів проекти нормативно-правових актів Мінфіну з питань, що належать до компетенції ДФС (підпункти 2, 3 пункту 11).

На думку суду, наведені норми положень про Мінфін та ДФС України дають підстави дійти висновку, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію єдиної державної податкової, митної політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску, здійснюючи нормативно-правове регулювання у фінансовій, бюджетній, податковій, митній сферах, у сфері адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску. При цьому ДФС України реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Щодо прийняття нормативно-правових актів, якими врегульовано питання податкової політики, то вказаними положеннями передбачено прийняття таких актів Мінфіном за поданням Голови ДФС України, який є їх розробником.

Таке правове регулювання щодо ухвалення нормативно-правових актів з питань податкової політики не суперечить вимогам пункту 46.5 статті 46 ПК України, якою визначалось, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, позаяк вказаною нормою повноваження з формування та реалізації податкової і митної політики покладено на Мінфін (формування) та ДФС України (реалізація).

З огляду на проаналізоване судом правове регулювання, помилковими є доводи позивача про відсутність в Мінфіну повноважень для ухвалення оскаржуваного наказу від 20.10.2015 №897, яким затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємств, тому позовні вимоги про визнання незаконним та нечинним цього наказу є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Оскільки підставами позову про визнання незаконними та скасування рішень ДРС України та Мінюсту від 11.11.2015 №1415/27860 щодо погодження та державної реєстрації наказу Мінфіну від 20.10.2015 №897 зазначено відсутність повноважень у Мінфіну приймати оскаржуваний наказ, у задоволенні таких вимог суд також відмовляє. При цьому суд ураховує, що під час судового розгляду справи судом не встановлено, а представником позивача не зазначено наявність доказів щодо порушенням ДРС України чи Мінюстом процедури погодження нормативно-правового акта, його державної реєстрації.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "Вітаполіс" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий період календарний рік 2015 рік, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних Державної фіскальної служби України.

Судом встановлено, що ТОВ "Вітаполіс" 08.02.2016 подано до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкову декларацію (№1600008732) в письмовій формі з податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Контролюючим органом відмовлено в прийнятті зазначеної декларації, про що зазначено в листі від 10.02.2016 №919/10/10-13-15-02-36.

Відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України (в редакції, чинній на час подання платником податкової декларації) в разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов`язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови <…>.

Зі змісту листа ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2016 №919/10/10-13-15-02-36 убачається, що підставою відмови зазначено подання декларації з невірно вказаними реквізитами, тому така декларація вважається не поданою, проте який реквізит вказано невірно в листі не зазначено. В запереченнях також не зазначено, який реквізит вказано невірно.

Згідно з підпунктом 48.3 статті 48 ПК України податкова декларація повинна містити такі обов`язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як убачається з доданої представником позивача до адміністративної справи податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік №1600008732, декларація подана за формою затвердженою наказом Мін`юсту від 20.10.2015 №897, платником податку вказано всі зазначені в підпункту 48.3 статті 48 ПУ України реквізити.

У позовній заяві вказано, що підставою для неприйняття податкової звітності слугувало те, що у формі податкової декларації, поданої на реєстрацію, відсутнє поле місцезнаходження (місце проживання) платника податків, натомість заповнене поле податкова адреса, в якому зазначено місцезнаходження ТОВ "Вітаполіс": 08152, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, Територія технікуму, будинок 16, що відповідає інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На думку суду, наведене не могло бути підставою для відмови в прийнятті податкової звітності, оскільки реквізит "податкова адреса" відповідає формі податкової декларації, затвердженої наказом Мінфіну від 20.10.2015 №897, вказане поле містило адресу місцезнаходження платника податків, тому така відмова є протиправною.

За змістом підпункту 49.12.2 пункту 49.12 статті 49 ПК України в разі отримання відмови контролюючого органу у прийнятті податкової декларації платник податків має право оскаржити рішення контролюючого органу у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

За висновком суду, лист ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2016 №919/10/10-13-15-02-36 є рішенням контролюючого органу про відмову у прийнятті податкової декларації, тому належним способом захисту в спірних відносинах є оскарження рішення контролюючого органу про відмову в прийнятті податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік №1600008732.

Враховуючи наведений висновок суду, позовна вимога про зобов`язання ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області включити відомості з поданої ТОВ "Вітаполіс" податкової декларації з податку на прибуток підприємств за податковий період календарний рік 2015 рік, доповнення та додатків до цієї декларації, до облікових даних щодо цього товариства в інформаційних базах даних ДФС України, задоволенню не підлягає, оскільки така вимога є передчасною. Внесення контролюючим органом відомостей, зазначених у податковій декларації, до облікових даних платника податку, є наслідком прийняття контролюючим органом такої декларації. Відповідно обов`язок внести дані з податкової декларації до податкового обліку платника виникає в контролюючого органу після прийняття та реєстрації податкової деклрарації.

Зважаючи на викладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно частини другої статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на зміст позовних вимог, підстави позову, суд доходить висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, визнавши протиправним та скасувавши рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10.02.2016 №919/10/10-13-15-02-36 "Про невизнання звітних документів".

Згідно з підпунктом 49.13 пункту 49 ПК України в разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

На думку суду, для захисту інтересів позивача необхідно зобов`язати контролюючий орган прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (звітна) ТОВ "Вітаполіс" від 08.02.2016 №1600008732 датою її подання - 08.02.2016.

При цьому, як уже зазначив суд, після прийняття та реєстрації податкової декларації в контролюючого органу виникає обов`язок з врахування інформації, зазначеної в такій декларації, в податковому обліку позивача.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн. (платіжне доручення від 01.06.2016 №52) та 6890,00 грн. (квитанція від 07.07.2016 №228).

Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати розподілу та присудженню не підлягають.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Вийти за межі позовних вимог.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 10 лютого 2016 року №919/10/10-13-15-02-36 "Про невизнання звітних документів".

Зобов`язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області прийняти та зареєструвати податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2015 рік (звітна) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" від 08 лютого 2016 року №1600008732 датою подання - 08 лютого 2016 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітаполіс" (ідентифікаційний код 34439389, місцезнаходження: 08152, Київська область, Києво-Святошинський район, місто Боярка, Територія технікуму, будинок 16).

Відповідач - Міністерство фінансів України (ідентифікаційний код 00013480, місцезнаходження: 01008, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок 12/2).

Відповідач - Міністерство юстиції України (ідентифікаційний код 00015622, місцезнаходження: 01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13).

Відповідач - Державна регуляторна служби України (ідентифікаційний код 39582357, місцезнаходження: 01011, місто Київ, Вулиця Арсенальна, будинок 9/11).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник Головне управління ДПС у Київській області - ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, місто Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 5А).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) передбачено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами згідно з Законом України від 30.03.2020 №540-IX) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення складено 17 квітня 2020 року.

Головуючий суддя В.А. Донець

Судді Д.А. Костенко

Ю.Т. Шрамко