Рішення № 88824785, 09.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2020 р. № 520/12073/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,

розглянувши в порядку загального провадження в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/12073/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення № 00009611306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на 285716,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009621306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1793422,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009631306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений, фізичними особами за результатами річного декларування, на 1609967,77 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009641306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 134163,99 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009661306 від 25.06.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у 510,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009651306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 170,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00009591306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 1,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009601306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн;

- рішення № 00009581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску від 25.06.2019 в розмірі 36688,08 грн;

- рішення № 00009561306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 25.06.2019 в розмірі 170,00 грн;

- рішення № 00009571306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 25.09.2019 в розмірі 170,00 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2019 № Ф-000007511306 з єдиного внеску в сумі 257155,80 грн.

В обґрунтування позовних позивач зазначив, що спірні рішення є протиправними, а тому, підлягають скасуванню.

Позивач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, 07.04.2020 представник позивача через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із запровадженням на всій території України карантину.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. У відзиві на позовну заяву представник податкового органу зазначив, що при винесенні оскаржуваних рішень відповідач діяв з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому, підстави для їх скасування - відсутні.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні всі докази, необхідні для винесення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

27.05.2019 головним державним ревізором - інспектором Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку самозайнятої особи Наталюка В.А. з питання дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами перевірки складено акт № 1792/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 від 27.05.2019, відповідного до висновків якого перевіряючим встановлено наступні порушення:

- п.п. 2 п. 293.8 статті 293 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-Vl із змінами та доповненнями, у зв`язку з чим, занижено податкові зобов`язання по єдиному податку за 2016 рік на 228573,00 грн.;

- п.п. 16.1.2 п.16.1 ст. 16, п. 177.10 ст.177 ПКУ, в частині відсутності обліку доходів та витрат за встановленою формою з 01.01.2017 по 31.12.2018;

- п.п. 49.18.5 п.49.18 ст.49, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, а саме, податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 та за 2018 роки не надано;

- п.п. 177.5.2. п. 177.5, ст. 177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 зі змінами та доповненнями, а саме, неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 1 квартал 2017;

- п. 177.1, 177.2 ст.177. ст. 177 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 зі змінами та доповненнями, а саме, заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1287974,21 грн, а саме, заниження за 2017 рік на 697418,82 грн, за 2018 - на 590555,39 грн;

- ст.168, 176, підпунктів 1.2, 1.6 пункту 16- 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме, заниження податкових зобов`язань по військовому збору у перевіряємому періоду в сумі 107331,19 грн;

-п.4) ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-Vl зі змінами та доповненнями "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме, надання звітів за 2017 - 2018 не за встановленою формою;

- п.1) ч.1 ст.4, п.1) 4.2. ст.6, п.2) ч. 1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI зі змінами та доповненнями "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме, заниження ЄСВ за 2017 - 2018 на загальну суму 257155,80 грн, а саме, за 2017 на 109725,00 грн, за 2018 на 147430,80 грн;

- п. 181.1 ст.181, п. 183.4 ст.183, п. 185.1 ст.185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-Vl зі змінами та доповненнями, а саме заниження податкового зобов`язання з ПДВ в сумі 1434737,80 грн, в тому числі за 2017 - 776599,40 грн, за 2018 - 658138,40 грн;

- п.44.1 та 44.3 ст.44 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI із змінами та доповненнями;

- п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI неподання у строки та випадках, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних;

- ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами та доповненнями, а саме з 01.01.2017 по 31.12.2018 при розрахунках за готівкові кошти з покупцями не застосовував книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки з додержанням порядку їх ведення".

Не погодившись із висновками, які викладені в акті перевірки, ФОП ОСОБА_1 направив заперечення до Головного управління ДФС у Харківській області.

Листом №15304/ФОП/20-40-13-06-16 20.06.2018 податковий орган повідомив платника податків про те, що за результатами розгляду заперечень висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки № 1792/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 від 27.05.2019, Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено наступні рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 00009611306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на 285716,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009621306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1793422,25 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009631306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачений, фізичними особами за результатами річного декларування, на 1609967,77 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009641306 від 25.06.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на 134163,99 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009661306 від 25.06.2019 р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, у 510,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009651306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 170,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення №00009591306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 1,00 грн;

- податкове повідомлення-рішення № 00009601306 від 25.06.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем адміністративні штрафи та інші санкції у сумі 510,00 грн;

- рішення № 00009581306 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску від 25.06.2019 в розмірі 36688,08 грн;

- рішення № 00009561306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 25.06.2019 в розмірі 170,00 грн;

- рішення № 00009571306 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання , подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 25.09.2019 в розмірі 170,00 грн;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.06.2019 № Ф-000007511306 з єдиного внеску в сумі 257155,80 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Щодо вирішення справи по суті, суд зазначає наступне.

ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряючого періоду здійснював доставку товару із залученням ТОВ "Нова Пошта", грошові перекази отримував через ТОВ "Пост Фінанс".

Позивачу вручено запит № 12527/ФОП/20-40-13-06-16 від 16.05.2019 щодо надання інформації та документів, зокрема, стосовно взаємовідносин з ТОВ "Пост Фінанс" в частині постачальників, покупців продукції, транспортування, банківських рахунків, відкритих платником податків.

Однак, на вказаний запит ФОП ОСОБА_1 жодних документів до податкового органу не надав.

Таким чином, отриманий дохід з 01.01.2017 по 31.12.2018 в розмірі 7173689,00 грн позивач не задекларував, відповідні податки не сплатив.

Суд зазначає, що відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

Проте, заява щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування не надавалась.

Згідно п. 164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Відповідно до п. 177.2 ст.177 ПК України об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Згідно п. 177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.167.1 ст.167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно- правовими договорами.

Таким чином, податковим органом правомірно встановлено заниження доходу в загальному розмірі 7173689,00 грн.

Щодо нарахування податку на додану вартість, суд вказує наступне.

Відповідно до пп. 2 п. 180.1 ст. 180 ПК України платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Згідно із п.181.1 ст. 181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Статтею 183 ПК України встановлено порядок реєстрації платників податку: будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (пункту 183.1); у разі обов`язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (пункт 183.2).

Пунктом 183.10 статті 183 ПК України встановлено, що будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Перевіркою встановлено, що позивач отримав за 2016 рік грошові кошти у сумі 1523820,00 грн, що перевищує 1000000,00 грн.

Однак, в порушення вказаних норм податкового законодавства України, заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 не подав.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 1881 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Перевіркою встановлено, що в період з 2016 року по 2018 рік позивачем здійснювались операції з продажу товарів із залученням ТОВ "Нова Пошта". Поряд з цим, зафіксовано заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2838087,00 грн за 2017-2018 роки.

Отже, податковим органом правомірно визначено позивачу суму податку на додану вартість.

Стосовно нарахування та утримання єдиного внеску, слід зазначити наступне.

Згідно п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім`ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Згідно п. 3 ч.1 ст.7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Частиною 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загально обов`язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

В акті перевірки зазначено, що з 01.01.2017 по 31.12.2018 ФОП ОСОБА_1 повинен був здійснювати діяльність на загальній системі оподаткування. Так, перевіркою встановлено заниження ЄСВ на загальну суму 257155,80 грн.

Щодо нарахування єдиного податку, суд вказує наступне.

Позивач в період з 01.01.2016 по 31.12.2018 перебував на спрощеній системі оподаткування (2 група).

Відповідно до пп.2 п. 291.4 ст. 291 ПК України друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.

Згідно з п. 293.2 ст. 293 ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Так, перевіркою встановлено перевищення граничного обсягу доходів у позивача в 2016 році на 1523820,00 грн (3023820,00 грн - 15000000,00 грн = 1523820,00 грн).

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з єдиного податку за 2016 рік в сумі 228573,00 грн (1523820,00 грн * 15 % = 228573,00 грн).

Стосовно нарахування військового збору, суд вказує наступне.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів в Україні" від 31.07.2014 р. №1621 зі змінами та доповненнями запроваджено військовий збір.

Відповідно до п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України тимчасово введено військовий збір за ставкою 1,5 відсотка від доходів, визначених ст. 163 цього Кодексу (загальний річний оподатковуваний дохід), а платниками збору є особи визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу (фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерелом походження в Україні, так і іноземні доходи).

Таким чином позивач є платником військового збору, а об`єктом оподаткування є його загальний річний оподатковуваний дохід.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що висновок контролюючого органу щодо порушення позивачем п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України ґрунтується на виявлених в ході проведення перевірки недостовірності відображення у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб та на який нараховується військовий збір.

З огляду на підтвердження висновків перевірки про заниження оподаткованого доходу за період 2017 рік в розмірі 3882997,00 грн та за 2018 рік у розмірі 3280863,28 грн, висновок контролюючого органу щодо визначення даної суми доходу, на який нараховується військовий збір є обґрунтованим.

Також, суд зазначає, що Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції; 3) застосовувати реєстратори розрахункових операцій, що включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з додержанням встановленого порядку їх застосування; 4) забезпечувати цілісність пломб реєстратора розрахункових операцій та незмінність його конструкції та програмного забезпечення; 5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів; 6) забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення; 7) подавати до контролюючих органів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку.

Поряд з цим, судовим розглядом встановлено, що в порушення вказаної статті Закону ФОП ОСОБА_1 з 01.01.2017 по 31.12.2018 при розрахунках за готівкові кошти не застосовував книгу обліку розрахункових операцій та розрахункові книжки із дотриманням відповідного порядку їх ведення.

Крім того, в порушення пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України позивачем за вказаний вище період до податкового органу Книга обліку доходів та витрат за формою № 10 не надавалась.

Також, ФОП ОСОБА_1 при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування не подано податкові декларації про майновий стан та доходи за результатами звітного кварталу.

Суд критично ставиться до посилань позивача на те, що ТОВ "Пост Фінанс" не надавало податковому органу інформацію щодо отриманого доходу за перевіряємий період, як на безпідставність висновків, викладених в акті перевірки, виходячи з наступного.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2020 у даній справі витребувано від ТОВ "Пост Фінанс" відомості про підтвердження надання відповіді вих. № 16-11/2018-5 від 16.11.2018 на запит Державної фіскальної служби України № 3521/16/9999-13-04-03-15 від 29.10.2018 щодо надання інформації про отримання платниками податків - фізичними особами грошових переказів за 2015 - 2018 роки, зокрема, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ; надати суду, у разі отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 грошових переказів, через ТОВ "Пост фінанс", підтверджуючу відповідь та будь-яку наявну первинну документацію по відповідним операціям за 2015 - 2018 роки із зазначенням їх суми.

Так, на виконання вказаної ухвали суду генеральним директором ТОВ "Пост Фінанс" в листі № 10-03/2020-32 від 10.03.2020 підтверджено надання інформації Держаній фіскальній службі України листом № 16-11/2018-5 від 16.11.2018 інформації про суми отриманих грошових переказів ФОП ОСОБА_1 : 01.01.2015 - 441904 грн, 01.01.2016 - 2023820 грн; 01.01.2017 - 3882997грн, 01.01.2018 - 31.10.2018 - 3290692грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено порушення позивачем норм податкового законодавства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду справи відповідачем доведено обґрунтованість та правомірність висновків, викладених в акті перевірки № 1792/20-40-13-06-08/ НОМЕР_1 від 27.05.2019, а відтак і законності винесених спірних рішень.

Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, вимоги позивача є необґрунтовані, а отже, такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (місцезнаходження: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, ідентифікаційний код - 43143704) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, вимоги про сплату боргу (недоїмки) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 17 квітня 2020 року.

Суддя А.С. Мороко