Ухвала суду № 88824741, 17.04.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 квітня 2020 р. Справа № 480/2339/20

Суддя Сумського окружного адміністративного суду А.Б. Діска, розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Сумського обласного військового комісаріату (вул. Г.Кондратьєва, 30, м. Суми, 40000) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Сумського обласного військового комісаріату та просить:

1. Визнати протиправними дії посадових осіб Сумського обласного військового комісаріату щодо обчислення розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 01.01.2018, при видачі Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 19.4.2018р. №ФБ - 47385 та без урахуванням встановлених ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» всіх складових, виплати яких носять щомісячний регулярний характер, у тому числі надбавок, доплат, винагород та премій, і відмови у видачі виправленої Довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1

2. Зобов`язати Сумський обласний військовий комісаріат:

- відкликати існуючу Довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_1 від 19.04.2018 № ФБ 47542 як таку, що містить помилку;

- виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області виправлені Довідки про розмір грошового забезпечення за відповідною посадою для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням обчислених шляхом множення тарифних коефіцієнтів (для посадового окладу - 4,80, а для окладу за військовим званням 0,84) на величину 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на: 01.01.2018, 01.01.2019, 01.01.2020, окремо за кожен календарний рік та з урахуванням встановлених ч. 3 ст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" всіх складових, виплати яких носять щомісячний регулярний характер, у тому числі надбавок, доплат, винагород та премій, в розмірах встановлених законодавством у відповідності з Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704.

Окрім того, в позовній заяві позивач просить звільнити його від сплати судового збору, як пенсіонера, зазначивши що пенсія не є доходом, а тому він не має ніяких доходів за 2019 рік.

Суд відмовляє в задоволенні поданого клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишає позовну заяву без руху як таку, що подана з порушенням ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з п.п.3.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставки судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн.).

Суд зазначає, що в даному випадку розмір судового збору за позов немайнового характеру складає 840,80 грн.

Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об`єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже наведеними правовими нормами КАС України та Закону №3674-VI встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити від сплати судового збору.

Разом з тим, оцінивши доводи, вказані позивачем на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, суд не вбачає, у даному випадку, наявності обставин, які би відповідали зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли би зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Той факт, що позивач є пенсіонером, не є безумовною обставиною щодо звільнення від сплати судового збору в розумінні Закону України "Про судовий збір" та норм статті 133 КАС України.

Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до пункту 11 Рекомендацій щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, що прийняті Комітетом Міністрів Ради Європи, прийняття до судочинства не повинно обумовлюватися сплатою стороною державі будь-якої грошової суми, розміри якої нерозумні стосовно до даної справи; у тій мірі, в якій судові витрати є явною перешкодою для доступу до правосуддя, їх слід, по можливості, скоротити або анулювати.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд), за якою вимога сплатити судовий збір не порушує право заявників на доступ до правосуддя, оскільки судовий збір є певним законним обмежувальним заходом, який є формою регулювання доступу до суду, а також попередження подання необґрунтованих та безпідставних позовів та перенавантаження судів. Таке обмеження не може розглядатись як таке, що саме по собі суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована згідно із Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР та набрала чинності для України 11.09.1997 року, який гарантує кожному право на розгляд його справи судом.

У справі "Шишков проти Росії" (заява № 26746/05, п. 108-112) Суд нагадує, право на доступ до суду не є абсолютним та може бути обмеженим; це допускається, оскільки право доступу за своєю природою вимагає державного регулювання, що може змінюватися в часі та на місці відповідно до потреб та ресурсів громади та окремих осіб (Ashingdane v. the United Kingdom, заява № 8225/78, п. 57).

При цьому, звільнення від сплати судового збору, є правом, а не обов`язком суду. Одночасно Суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Для звільнення від сплати судового збору заявник касаційної скарги має довести існування таких фінансових труднощів і такий майновий стан, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.

При цьому, довідка Головного управління ДПС у Сумській області від 16.03.2020, надана позивачем на підтвердження відсутності доходів за 2019 рік не є належним доказом наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, оскільки вона містить відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДПС України, тобто інформацію про доходи застрахованих осіб у розумінні податкового законодавства.

Посилання позивача на рішення Конституційного Суду України, яким на думку ОСОБА_1 , визначено, що пенсія не є доходом, є безпідставними.

Так, предметом розгляду Конституційного Суду України у справі № 1-6/2018 були положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, щодо оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів. При цьому, у рішенні від 27.02.2018 № 1-р/2018 зазначено, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист громадян, яке згідно з частиною другою статті 46 Конституції України гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням і не є заробітком громадян або іншим доходом, пов`язаним з будь-яким видом діяльності. Тому, вирішуючи питання щодо неконституційності вказаних положень закону, Конституційним Судом України не вирішувалось питання щодо визначення поняття доходу.

Слід зауважити, що згідно зі ст. 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, твердження позивача, що пенсія не є доходом, спростовується нормами чинного законодавства.

Висновки аналогічного характеру містяться у постанові Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №521/940/17.

Позивачем, всупереч нормам Закону України "Про судовий збір" та норм статті 133 КАС України не було надано суду доказів скрутного матеріального стану, тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору:

Отримувач коштів Сумська міська отг/Адмін.окружн.суд/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37970593

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. Подат.)

Рахунок отримувача UA878999980313151206084018540

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Варто зазначити, що позивачем подано до суду копію позовної заяви для відповідача без копій доданих до неї документів з посиланням на ч.ч. 2, 9 ст. 77, ч.1 ст. 78 КАС України.

Відповідно до ч. 9 ст. 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Суд погоджується, що у відповідача наявні третій та четвертий додатки до позову, а саме: листи-відповіді Сумського обласного військового комісаріату від 07.02.2020 №11/343 та від 28.02.2020 №11/558, оскільки дані документи були виготовлені відповідачем, а тому в силу вимог ч. 7 ст. 79 КАС України їх копії не підлягають наданню.

При цьому, перший та другий додаток до позову, а саме: 1) протокол призначення пенсії ОСОБА_1 та 2) Перерахунок пенсії. Пенсійна справа № Г 47385 Міноборони, ОСОБА_1 - виготовлені не відповідачем по справі, а тому відповідні докази відсутні у Сумського обласного військового комісаріату та мають бути додані позивачем до копії позовної заяви.

Таким чином, для усунення даного недоліку позивачу необхідно надати суду копії першого та другого додатку до позову, а саме: 1) протокол призначення пенсії ОСОБА_1 та 2) Перерахунок пенсії. Пенсійна справа № Г 47385 Міноборони, ОСОБА_1 - для відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 160-161, 169, 248, 256, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання позову до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви не пізніше 5-ти денного строку з дати закінчення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.Б. Діска