Ухвала суду № 88824606, 16.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2020 року Р і в н еСправа №460/897/20

Рівненський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про відвід судді у адміністративній справі за позовом:

ОСОБА_1 доОперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача щодо зняття з ОСОБА_1 частину суми щомісячної додаткової грошової винагороди внаслідок зняття премії за грудень 2016 року; зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі щомісячної додаткової грошової винагороди в розмірі 60% місячного грошового забезпечення за грудень 2016 року у відповідності до вимог наказу Міністерства оборони України від 24.10.2016 №550 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України", в сумі 4400,18 грн, з урахуванням виплаченої щомісячної додаткової грошової винагороди.

Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду Щербакова В.В. від 11.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

02.04.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Щербакова В.В.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Щербакова В.В. від 03.04.2020 визнано поданий відвід необґрунтованим, а справу передано до відділу документального забезпечення (канцелярії) суду для визнання складу суду для вирішення питання про відвід.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. від 06.04.2020 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Щербакова В.В. у справі №460/897/20.

13.04.2020 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід головуючого судді Щербакова В.В.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Щербакова В.В. від 14.04.2020 визнано поданий відвід необґрунтованим, а справу передано до відділу документального забезпечення (канцелярії) суду для визнання складу суду для вирішення питання про відвід.

15.04.2020, за наслідками автоматизованого розподілу вищевказаної заяви між суддями, адміністративну справу №460/897/20 передано судді Дорошенко Н.О. для вирішення питання про відвід.

В силу вимог ч.8 ст.40 КАС України, суд розглянув питання про відвід в порядку письмового провадження.

При вирішенні заяви про відвід судді Щербакова В.В. у адміністративній справі №460/897/20, суд встановив та врахував таке.

Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 02.04.2020 ним було подано заяву про відвід судді Щербакова В.В., адже розгляд адміністративних справ за його позовами, в тому числі й до відповідача Оперативного командування "Захід" Сухопутних військ Збройних Сил України, здійснювалися суддею Щербаковим В.В. виключно на беззаконні, ігноруванні доводів позивача, що на його думку, свідчить про упередженість даного судді та порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Заявник, зокрема, зазначив, що 03.04.2020 суддею Щербаковим В.В., прийнято ухвалу про відмову у задоволенні заяви про відвід, та вказано як необґрунтовану, при цьому упереджено вказано, що доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, не надано. Що в свою чергу лише переконує у сумнівах у неупередженості або об`єктивності судді. Безсторонність проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, але й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття, так, наприклад в справі №817/1643/18 05.10.2018 в приміщенні суду в присутності відповідача позивачем було знайдено докази протиправності відповідача, які зареєстровані в журналі вхідних документів відповідача, знайдено реєстрацію рапортів інших військовослужбовців завчасно для проведення організаційних заходів, що від позивача було приховано, натомість відповідач вирвав у позивача з рук журнал реєстрації вхідних документів та втік з приміщення суду у невідомому напрямку, позивачем подано заяву про повторне витребування доказів, натомість суддя Щербаков В.В. упереджено проігнорував заяву, щоб захистити протиправність відповідача, переніс засідання та прийняв рішення про відмову, яке не ґрунтується на нормах законодавства України, та весь текст нормативно - правових актів, які вказані в неправомірному рішенні, не стосується позивача, що переконує в упередженості судді Щербакова В.В.

У заяві від 13.04.2020 ОСОБА_1 вказав, що надає додаткові нові докази існування обставин, які переконують в упередженості та не об`єктивності судді Щербакова В.В., які доводять про свідоме прийняття незаконних та необґрунтованих рішень суду, які не ґрунтуються на законодавстві України, а лише виключно на беззаконні. Так, зокрема, в рішенні суду по справі №817/1643/18 на припущеннях вказано про двічі звільнення позивача з посади протягом 2 місяців, вперше у зв`язку із завершенням організаційних заходів, та вдруге згідно з наказом Командувача Сухопутних військ ЗС України (по особовому складу) від 13.09.2017 №318, що є незаконним та необґрунтованим, та в апріорі подвійне звільнення з однієї посади є неможливим за нормами законодавства України. Вважає, переконливо та беззаперечно про незаконність рішення у справі №817/1643/18 свідчать тотожні судові рішення (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.04.2017 №826/1262/16, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2017 №826/1262/16, ухвала Вищого адміністративного суду України від 06.10.2017 №К/800/32156/17).

Зазначив, що оскільки суддя Щербаков В.В. свідомо приймає неправомірні, неправомочні, незаконні та необґрунтовані рішення суду, які не ґрунтуються на законодавстві України, а лише виключно на беззаконні, то розгляд суддею Щербаковим В.В. будь-якої іншої справи, з повним ігноруванням доводів позивача як сторони, що є доречним, важливим, стосуються суті спору, призводить до грубого порушення ст.6 Конвенції, у зв`язку з чим, за умови повної відсутності довіри до судді Щербакова В.В, розгляд будь-якої справи є неприйнятним та неприпустимим, норми Конституції України підлягають виконанню, а не ігноруванню. Вважає, що суддя Щербаков В.В. свідомо намагається позбавити його права на справедливий суд, а тому для захисту своїх прав та законних інтересів він змушений захищати свої права за допомогою скарг до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, оскільки лише в такому випадку можливий подальший захист його прав та законних інтересів.

Оцінюючи наведені підстави для відводу судді, суд враховує таке.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Таким чином, важливим питанням для реалізації механізму відводу судді є саме об`єктивне та обґрунтоване підтвердження прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи, а також наявність законних сумнів у неупередженості такого судді.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами частин першої та другої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме обставин щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.

Відтак, підстави для відводу, у тому числі самовідводу судді, можна умовно поділити на безумовні - ті, що чітко визначені законом, й оціночні - які вимагають оцінки.

Так, безумовними є наступні підстави: 1) якщо суддя брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо суддя є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 3) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу; 4) підстави, встановлені статтею 37 КАС України. Наявність цих юридичних фактів достатньо для того, щоб суддя був відведений.

До оціночних підстав належать такі підстави, як: 1) якщо суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 2) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Для відводу судді за наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаних підстав, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості, упередженості, необ`єктивності судді при розгляді конкретної судової справи та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є обов`язковими для виконання Україною. У статті 17 вказаного Закону прямо закріплюється, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє, чи в конкретній справі суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в його упередженості (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, згідно з принципом, який є стабільним та викладений в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява № 33949/02) зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими".

У заяві про відвід заявник зазначає про надання ним додаткових нових доказів існування обставин, які переконують в упередженості та не об`єктивності судді Щербакова В.В. Проте, жодних доказів на підтвердження та обґрунтування факту прямої чи опосередкованої заінтересованості судді Щербакова В.В. в результаті розгляду справи чи обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності такого судді, заявник до заяви про відвід не долучає. Про існування таких доказів із посиланням на конкретне їх джерело заява про відвід не містить.

При цьому, зазначені позивачем у заяві про відвід судді Щербакова В.В. обставини, є лише висловленням власної думки (судження, припущення) особи, що не може породжувати жодного рішення у справі, на відміну від висновків, сформованих судом за результатами безпосереднього, всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів та доводів, наданих сторонами і третіми особами, а відтак, не вказують на будь-яку упередженість чи зацікавленість судді у результатах судового розгляду.

Тому, не є підставами для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Натомість, заява про відвід зводиться лише до незгоди позивача із рішенням Рівненського окружного адміністративного суду, ухваленого за головування судді Щербакова В.В. у справі №817/1643/18.

У зв`язку з цим суд зазначає, що незгода позивача із судовими рішеннями у інших судових справах, розгляд яких здійснювався за головування судді Щербакова В.В., не може бути підставою для відводу судді у даній адміністративній справі та не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду такої справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окремо суд зауважує, що відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відтак, суд не приймає покликання ОСОБА_1 в обґрунтування підстав для відводу судді Щербакова В.В. на невідповідність судового рішення у справі №817/1643/18 судовим рішенням у справі з аналогічних правовідносин № 826/1262/16, які були ухвалені Окружним адміністративним судом міста Києва, Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України.

Не може свідчити про наявність законних сумнівів щодо безсторонності та незалежності розгляду справи судом, як того вимагає Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, практика Європейського суду та вимоги національного законодавства, і намір звернення із скаргою до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в період перебування справи у провадженні судді Щербакова В.В., тим більше повідомлення про такий намір в заяві про відвід вказаного судді.

Суд зазначає, що для відведення судді в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність таких обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Жодних інших підстав для відводу судді Щербакова В.В., передбачених статтями 36, 37 КАС України, судом не встановлено.

З огляду на викладене, заява про відвід головуючого судді Щербакова В.В. задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Щербакова В.В. у справі №460/897/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання суддею) та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повне судове рішення складено 16 квітня 2020 року.

Суддя Дорошенко Н.О.