Ухвала суду № 88824592, 16.04.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 квітня 2020 року Р і в н е №460/1434/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває справа № 460/1434/20 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

30.03.2020 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Справа перебуває у провадженні судді Щербакова В.В.

02.04.2020 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про відвід головуючого судді.

03.04.2020, ухвалою суду визнано заяву про відвід судді Щербакова В.В. необґрунтованою та передано справу № 460/1434/20 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2020, заява про відвід головуючому судді у справі № 460/1434/20 розподілена для розгляду судді Дудар О.М.

06.04.2020, ухвалою суду в задоволенні заяви позивача про відвід головуючому судді у справі № 460/1434/20 за позовом ОСОБА_1 до Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних Сил України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій відмовлено.

13.04.2020 від ОСОБА_1 повторно надійшла заява про відвід судді Щербакова В.В.

14.04.2020, ухвалою суду визнано заяву про відвід судді Щербакова В.В. необґрунтованою та передано справу № 460/1434/20 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і підлягає визначенню у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020, заява про відвід головуючому судді у справі № 460/1434/20 розподілена для розгляду судді Комшелюк Т. О.

Відповідно до ч.ч. 3, 8, 11 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу.

Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вважає за можливе розглянути заяву ОСОБА_1 про відвід судді Щербакова В.В. в порядку письмового провадження.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Щербакова В.В. у справі № 460/1434/20, суд дійшов висновку про наступне.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36, 37 КАС України.

За правилами ч.ч. 1, 2 ст. 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Суд зауважує, що право на подання заяви про відвід судді, є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Із дослідженої судом заяви про відвід встановлено, що остання ґрунтується на положеннях пунктів 2, 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

В силу вказаних процесуальних норм, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за вмотивованою заявою про відвід, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, як слідує із змісту заяви, обґрунтування відводу фактично вмотивоване лише незгодою позивача з судовими рішеннями у справах, зокрема у справі № 817/1643/18, прийнятими у складі головуючого судді Щербакова В.В.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, наявність безсторонності має визначатись, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v.), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Суд зауважує, що підстава щодо прямої чи опосередкованої заінтересованості судді в результаті розгляду справи дозволяє особам, які беруть участь у справі, у разі наявності у них доказів можливої заінтересованості судді у вирішенні справи, заявляти відвід судді.

Тобто, в даному випадку особа, яка заявляє відвід судді із вказаної підстави, повинна навести конкретні факти такої заінтересованості судді та підтвердити їх відповідними доказами, що дають підставу для застосування даної норми.

Це може стосуватися тих випадків, коли суддя висловив свою думку до початку розгляду справи по суті, тобто вже визначив тим самим своє ставлення до його результату або коли результат справи зачіпає тією чи іншою мірою інтереси самого судді або ж близьких йому людей.

В даному випадку, побоювання позивача, що суддя є прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, не можна вважати об`єктивно обґрунтованими, позаяк по своїй суті вони є гіпотетичними і не підтверджуються такими фактами, які могли б викликати сумніви щодо неупередженості судді. Жодних обставин, та доказів, які б підтверджували, що вказаний суддя не був вільним від стороннього впливу чи будь-якого втручання у судовий розгляд справ, у заяві про відвід не наведено.

Для відведення судді, в разі наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності, необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість судді.

Суд повторює, що зі змісту заяви про відвід вбачається, що позивач упередженість та необ`єктивність судді пов`язує передусім із прийняттям вказаним суддею процесуальних рішень у справі № 817/1643/18, що не є об`єктивними обставинами упередженості та необ`єктивності судді.

Суд наголошує, що частиною четвертою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З огляду на викладене, зазначені у заяві ОСОБА_1 про відвід судді обставини, не можуть свідчити про наявність упередженості судді Щербакова В.В. та його необ`єктивності при розгляді адміністративної справи № 460/1434/20.

Підсумовуючи вищевикладене в його сукупності, суд вважає заяву про відвід такою, що не належить до задоволення.

Керуючись статтями 36-41, 243, 248, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 від 13 квітня 2020 року про відвід судді Щербакова Володимира Валерійовича у адміністративній справі № 460/1434/20 - відмовити.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Комшелюк Т.О.