Рішення № 88824520, 17.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/1473/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУПФ України в Полтавській області), у якому просив:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії;

зобов`язати відповідача здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на підставі розпорядження від 20.12.2019 №916150124938.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова відповідача у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є протиправною, оскільки таке право передбачено Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати".

2. Позиція відповідача.

Відповідач надав відзив на позов, у якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність /а.с. 42-43/. Свою позицію відповідач мотивував посиланням на відсутність підстав для обчислення компенсації, оскільки перерахунок пенсії позивача проведено на виконання судового рішення, а виплату заборгованості здійснено за рахунок коштів Державного бюджету України.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.03.2020 відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи вирішено здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За змістом частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії та особою з інвалідністю другої групи, що настала внаслідок участі ОСОБА_1 у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС /а.с. 7, 8/.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФ України в Полтавській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що не заперечує відповідач.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1640/2746/18 задоволено позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо невиконання приписів пункту 4-7 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відносно автоматичного не переведення ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року з пенсії по інвалідності, призначеної йому згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обчислену на підставі довідки Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" від 20 червня 1997 року №1250. Зобов`язано Кременчуцьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перевести ОСОБА_1 з 01 жовтня 2017 року з пенсії по інвалідності, призначеної йому згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", обчислену на підставі довідки Холдингової компанії "АвтоКрАЗ" від 20 червня 1997 року №1250 /а.с. 19-22/.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 2.04.2019 апеляційну скаргу Кременчуцького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишено без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1640/2746/18 / без змін /а.с. 23-26/.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у справі №1640/2746/18 замінено боржника на ГУПФ України в Полтавській області /а.с. 33-34/.

На виконання судового рішення пенсійним органом здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а у січні 2020 року проведено фактичну виплату коштів за період з 1.10.2017 по 31.12.2019 у розмірі 111626,25 грн /а.с. 6, 48-51/.

19.02.2020 позивач звернувся до ГУПФ України в Полтавській області із заявою про нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії /а.с. 4/.

Листом від 3.03.2020 вих.№1002-992/К-03/8-1600/20 відповідач повідомив ОСОБА_1 про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації, оскільки рішення суду не містило посилань на необхідність здійснення такої виплати /а.с. 5/.

Посилаючись на невиконання відповідачем вимог чинного законодавства в частині нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (надалі - Порядок №159).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Частиною першою статті 7 Закону №2050-ІІІ визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Пунктом 2 Порядку №159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

За змістом абзацу четвертого пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: коштів Пенсійного фонду, фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд зауважує, що дія Закону №2050-ІІІ та Порядку №159 поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у т.ч., пенсії.

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі №21-518а14, від 11.07.2017 у справі №21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 6.02.2018 у справі №681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 21.06.2018 у справі №523/1124/17, від 3.07.2018 у справі №521/940/17, від 5.10.2018 у справі №127/829/17, від 12.02.2019 у справі №814/1428/18, від 8.08.2019 у справі №638/19990/16-а.

Суд враховує, що у разі нарахування суми доходу (у т.ч., пенсії) за рішенням суду, підстава для виплати компенсації виникає у разі несвоєчасного виконання рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 2 Закону №2050-III є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

За таких обставин, право на компенсацію позивач набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

У цій справі позивач просить нарахувати компенсацію на частину пенсійної виплати за період з 1.10.2017 по 31.12.2019, що нарахована йому на підставі судового рішення - рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1640/2746/18.

Згадане судове рішення набрало законної сили 2.04.2019, тоді як фактичну виплату пенсії на підставі цього рішення здійснено лише у січні 2020 року.

Отже, у спірних відносинам має місце факт несвоєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на підставі судового рішення.

Суд враховує, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Такий висновок наведено у постанові Верховного Суду України від 11.07.2017 у справі №2а-2003а16 (2а-1102/09/2670).

Закон №2050-ІІІ та Порядок №159 не містять застережень щодо відсутності підстав для нарахування компенсації втрати частини доходів на суми пенсійних виплат, не проведених своєчасно з огляду на відсутність достатніх бюджетних асигнувань.

Європейський Суд з прав людини у пункті 44 Рішення від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) зазначив, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Зрозуміло, що за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою. Але затримка не може бути такою, що зводить нанівець сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 права (див. рішення у справі "ІммобільяреСаффі проти Італії" ( 980_075 ) [GC], заява N 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Відтак, відсутність коштів для своєчасної виплати позивачу пенсії, нарахованої на виконання судового рішення у справі №1640/2746/18, не звільняє пенсійний орган від обов`язку з нарахування компенсації втрати доходів на суму таких пенсійних виплат.

Доводи відповідача про те, що перерахунок пенсії і відповідна доплата не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті здійснення перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3.07.2018 у справі №521/940/17 та від 8.08.2019 у справі №638/19990/16-а.

Посилання пенсійного органу на положення Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суд визнає безпідставними, оскільки у спірних відносинах пенсійні виплати нараховані відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму доплати до пенсії, нарахованої на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.09.2018 у справі №1640/2746/18, ОСОБА_1 своєчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації за втрату частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії.

А відтак, відмова ГУПФ України в Полтавській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, викладена у листі від 3.03.2020 вих.№1002-992/К-03/8-1600/20, є протиправною.

При цьому, оскільки зазначений лист пенсійного органу не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні пункту 2 частини першої статті 5, пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, належним способом захисту прав позивача є саме визнання протиправними дій пенсійного органу щодо відмови у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії та зобов`язання нарахувати і виплатити таку компенсацію.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, відповідач доказів понесення судових витрат суду не надав.

Відтак, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Щодо клопотання позивача про негайне виконання рішення суду

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Суд зауважує, що компенсація втрати частини доходів не є пенсійною виплатою чи іншим періодичним платежем, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому підстави для негайного виконання рішення суду відсутні.

Відтак, у задоволенні даного клопотання позивачу належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 241-246, 262, 263, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів з огляду на порушення строків виплати пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з огляду на порушення термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2018 року у справі №1640/2746/18 та сплаченої відповідно до розпорядження від 20 грудня 2019 року №916150124838, за період з 1 жовтня 2017 року по 10 січня 2020 року.

У задоволенні клопотання позивача про негайне виконання рішення суду в межах здійснення виплати за один місяць відмовити.

Стягувач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Боржник: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.О. Кукоба