Ухвала суду № 88824433, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3304/20

УХВАЛА

17 квітня 2020 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали заяви державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Копил Віктора Юрійовича про забезпечення позову у адміністративній справі №420/3304/20,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 16 квітня 2020 року надійшла позовна заява державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи державне підприємство «НАЦІОНАЛЬНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ», товариство з обмеженою відповідальністю «КАРЕЛА БІЛД», ОСОБА_2 , товариство з обмеженою відповідальністю «АРТІС-ТРЕЙД», в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1349/5 від 08.04.2020 року, прийнятий на підставі висновку Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2020 в частині анулювання доступу державному реєстратору Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_3 Віктору Юрійовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2020 року даний позов залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.

17 квітня 2020 року до суду від позивача за вх.№15899/20 надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії наказу Міністерства юстиції України № 1349/5 від 08.04.2020 року, прийнятого на підставі висновку Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2020 в частині анулювання доступу державному реєстратору Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області ОСОБА_3 Віктору Юрійовичу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

У відповідності до ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Заявник обґрунтовує свою заяву тим, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів інших осіб, внаслідок можливих негативних наслідків у вигляді відсутності можливості проводити професійну діяльність, відсутності заробітку для позивача. Вказує, що оскільки, правомірність наказу Міністерства юстиції України № 1349/5 від 08.04.2020 року, прийнятого на підставі висновку Колегії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 05.03.2020 року підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи, проте оскаржуваний наказ має правовим наслідком позбавлення позивача можливості та права здійснювати повноваження, визначені законодавством, вжиття заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише па збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ» при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Наведені заявником обставини, на думку суду, не є обґрунтованими для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову визначеним заявником шляхом. Заявником належним чином не обґрунтовано, з яких підстав він вважає, що невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

З тексту заяви про забезпечення позову вбачається, що метою вжиття заходів забезпечення позову для позивача є можливість отримання ним доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно для подальшого виконання ним функцій державного реєстратора, а не реальні побоювання неможливості подальшого поновлення своїх прав у випадку задоволення позовних вимог.

Щодо посилань заявника на відсутність у нього можливості проводити професійну діяльність, відсутність заробітку суд зазначає, що позивач не позбавлений права на працю та вправі здійснювати діяльність, яка не стосується дій щодо вчинення державної реєстрації прав на нерухоме майно та державної реєстрації юридичних, фізичних осіб-підприємців.

Вказана позиція узгоджується з позицією, висловленою у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №824/902/19-а.

Суд зазначає, що саме по собі існування очевидних ознак протиправності рішення суб`єкта владних повноважень не може бути єдиною підставою для забезпечення позову шляхом зупинення дії такого рішення, оскільки дана ознака є лише передумовою для такого забезпечення та повинна прийматись судом до уваги із врахуванням іншої підстави забезпечення позову - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення у справі, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, а також, що очевидними є ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Копил Віктора Юрійовича про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою, недоведеною та непідтвердженою жодними належними доказами, а тому у забезпеченні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 154, 169, 248 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви державного реєстратора Точилівської сільської ради Ананьївського району Одеської області Копил Віктора Юрійовича про забезпечення позову у адміністративній справі №420/3304/20 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Вовченко