Рішення № 88824366, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1328/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Маллаті» до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС в Одеській області від 02.10.2019 «Ю» № 66-10 в частині нарахування пені на грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 та зобов`язати відповідача виключити з інтегрованої картки ПП «Маллаті» пеню з ПДВ в розмірі 31 836,81 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.10.2019 ПП «Маллаті» отримано податкову вимогу ф. «Ю» № 66-10 від 02.10.2019 про сплату податкового боргу, який складається виключно з пені, в розмірі 32 255,25 грн. Зазначена пеня нарахована за податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2015 № 0000102207 та від 29.07.2015 № 0000142207, які оскаржувалися в судовому порядку, в результаті чого судом касаційної інстанції прийнято остаточне рішення 09.04.2019, яким спірні податкові повідомлення-рішення залишені в силі. В той же час, після завершення апеляційного розгляду ПП «Маллаті» 25.02.2016 сплатило зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 в повному обсязі, а також самостійно розрахувало та сплатило 26.02.2016 пеню в сумі 14 136,92 грн за вказаним податковим повідомленням-рішенням. Однак, згідно листа ГУ ДПС в Одеській області від 27.09.2019 № 1614/10/15-32-10-02-06, датою закінчення нарахування пені є 18.04.2019, тобто дата набрання законної сили рішення суду по справі № 815/4475/15, у зв`язку із чим пеня по митним платежам в сумі 36 672,34 грн складається з пені на податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207 в сумі 31 836,81 грн та від 29.07.2015 № 0000142207 в сумі 4835,53 грн, по яким податкова вимога сформована автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. Позивач зазначає про те, що податкова вимога в частині нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 в сумі 31 836,81 грн є безпідставною, так як контролюючим органом не взято до уваги самостійну сплату платником податків пені 26.02.2016, яка на той час склала 14 136,92 грн, у зв`язку із чим в силу приписів пп. 129.3.1 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені повинно було бути закінченим у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та / або в інших випадках погашення податкового боргу та / або грошових зобов`язань.

Ухвалою судді від 21.02.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи.

11.03.2020 до суду від Головного управління Державної податкової служби в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що за даними ITC «Податковий блок» у TОB «Маллаті» станом на 02.10.2019 обліковувався борг з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання у сумі 32 255 грн 25 коп., який виник 24.06.2019 у результаті поновлення в інтегрованій картці платника податків грошових зобов`язань, визначених податковими повідомленнями-рішенням від 14.05.2015 № 00001022207 у сумі 9719 грн. 83 коп. та від 29.07.2015 № 0000142207 у сумі 64 739 грн. 25 коп., узгоджених за результатом судового оскарження та нарахуванні пені у сумі 36672 грн. 34 коп. розрахованої відповідно до ст. 129 ПКУ на зазначені грошові зобов`язання. Враховуючи наведене та керуючись положеннями ст. 59 ПКУ, ГУ ДПС в Одеській області сформовано і направлено платнику податків податкову вимогу від 02.10.2019 № 66-10. Відповідно при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим ПКУ (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). За даними ITC «Податковий блок»« v TOB «М АЛЛ ATI» станом на 09.01.2020 залишається непогашеним податковий борг з ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб1 остами господарювання у сумі 32 255 грн. 25 коп.

17.03.2020 до суду від ПП «Маллаті» надійшла відповідь на відзив, в якій позивач висловив незгоду з викладеними у відзиві доводами. Зокрема, у відзиві відсутні аргументи, які б спростовували факт проведення оплати підприємством 25.02.2016 згідно платіжного доручення № 2233 грошового зобов`язання згідно податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207 з ПДВ в сумі 51 791,40 грн з урахуванням штрафних санкцій 12 947,85 грн, а всього 64 739,25 грн., а також 26.02.2016 згідно платіжного доручення № 2241 пеню в розмірі 14 136,92 грн на податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207, розраховану з дня виникнення обов`язку сплати зобов`язання з ПДВ за МД № 500060006/2012/000952 від 23.05.2012 по день сплати податкових зобов`язань 25.02.2016.

Натомість, у наданій ГУ ДПС в Одеській області копії інтегрованої картки за період 2018 р. вказані суми проведеної оплати 64 739,25 грн висновок № 2233 по ППР № 0000102207 та дата проведеної оплати 25.02.2016, також вказано проведення оплати 14 136,92 по платіжному дорученню № 2241 за ППР № 0000102207.

В той же час, нарахування пені закінчується згідно пп. 129.3.1 п.129.3 ст. 129 ПКУ у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та / або в інших випадках погашення податкового боргу та / або грошових зобов`язань. Таким чином, після оплати 25.02.2016 суми зобов`язання ПДВ у розмірі 64 739,25 грн, пеня за ППР від 14.05.2015 № 0000102207 вже не нараховується.

Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 23.04.2015 №21/15-32-22-07-13/32642097 ГУ ДФС в Одеській області винесено повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207, яким визначено ПП «Маллаті» суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України ПП «Маллаті», в сумі 51 791,40 грн, штрафну санкцію в сумі 12 947,85 грн, а всього 64 739,25 грн.

Вказаною перевіркою встановлено порушення ПП вимог положень статей 81, 259, 260, 264, 267 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, що призвело до несплати митних платежів в повному обсязі та заниження податкового зобов`язання за платежем ПДВ у розмірі 51 791,40 грн.

В подальшому ДФС України збільшило суму грошового зобов`язання, в результаті чого ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.07.2015 № 0000142207, яким додатково визначено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 7775,87 грн та застосовано штрафну санкцію в сумі 1943,97 грн, а всього 9719,84 грн.

Зокрема, при розгляді скарги ДФС України звернуло увагу на те, що при здійсненні коригування митної вартості імпортованого ПП «Маллаті» товару, не були включені витрати на його транспортування до порту ввезення на митну територію України, тому вважало, що сума грошового зобов`язання ПП «Маллаті», визначена у податковому повідомленні-рішенні ДФС від 14 травня 2015 р., підлягає збільшенню.

Не погодившись із вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 14.05.2015 № 0000102207 та від 29.07.2015 № 0000142207, ПП «Маллаті» оскаржило їх в судовому порядку.

Постановою ООАС від 15.10.2015 по справі № 815/4475/15 в задоволенні адміністративного Приватного підприємства «Маллаті» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування виданих податкових повідомлень-рішень № 0000142207 від 29.07.2015 та № 0000102207 від 14.05.2015 відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2016 по справі № 815/4475/15 постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов Приватного підприємства «Маллаті» задовольнити частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000142207 від 29.07.2015; в решті позову - відмовлено.

За наслідками вищезазначеного судового вирішення спору, яким залишено в силі податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207 (64 739,25 грн), ПП «Маллаті» 25.02.2016 сплатило визначене зазначеним податковим повідомленням-рішенням грошове зобов`язання в розмірі 64 739,25 грн згідно платіжного доручення № 2233 від 25.02.2016 (а.с. 14).

Крім того, 26.02.2016 ПП «Маллаті» сплати згідно платіжного доручення № 2241 від 26.02.2016 (а.с. 15) пеню в розмірі 14 136,92 грн на залишене в силі судом апеляційної інстанції податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207.

Суму пені Підприємством розраховано з дати фактичного заниження податкових зобов`язань за МД № 500060006/2012/000952 від 23.02.2012 по день сплати податкових зобов`язань – 25.02.2016, відповідно до приписів ст. 129 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2019 постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2016 року у справі № 815/4475/15 скасовано та залишено в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у справі № 815/4475/15.

28.10.2019 ПП «Маллаті» отримано податкову вимогу ф. «Ю» № 66-10 від 02.10.2019 про сплату податкового боргу, який складається виключно з пені, в розмірі 32 255,25 грн.

Листом від 19.08.2019 № 26 ПП «Маллаті» звернулося до ГУ ДПС в Одеській області за роз`ясненням щодо розрахунку розміру пені, вказаного у вимозі № 66-10 від 02.10.2019, на що отримало відповідь від 27.09.2019 № 1614/10/15-32-10-02-06.

06.11.2019 ПП «Маллаті» оскаржило вказану вимогу в адміністративному порядку, в результаті чого рішенням ДПС України від 10.01.2020 № 1106/6/99-00-10-05-06 скарга залишена без задоволення, а податкова вимога – без змін.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає зазначену податкову вимогу необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно листа ГУ ДПС в Одеській області від 27.09.2019 № 1614/10/15-32-10-02-06, датою закінчення нарахування пені є 18.04.2019, тобто дата набрання законної сили рішення суду по справі № 815/4475/15, у зв`язку із чим пеня по митним платежам в сумі 36 672,34 грн складається з пені на податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207 в сумі 31 836,81 грн та від 29.07.2015 № 0000142207 в сумі 4835,53 грн.

У рішенні ДПС України від 10.01.2020 № 1106/6/99-00-10-05-06 зазначено, що за даними ІТС «Податковий блок» станом на 09.01.2020 у платника податків залишається непогашений податковий борг з податку на додану вартість, ввезених на територію України суб`єктами господарювання, у розмірі 32 255,25 грн.

При цьому згідно з п. 1 розділу ІІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610, податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 ст.14 ПК України визначено, що грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.153 п.14.1 ст. 14 ПК України податкова вимога – це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У відповідності до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 ПК України пеня нараховується: після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов`язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов`язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Згідно пп. 129.3.1. п.129.3. ст. 129 ПК України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Пунктом 129.4. ст. 129 ПК України передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як встановлено судом вище, 25.02.2016 ПП «Маллаті» згідно платіжного доручення № 2233 сплачено грошове зобов`язання в сумі 64 739,25 грн за податковим повідомленням-рішенням № 0000102207 від 14.05.2015, а 26.02.2016 – згідно платіжного доручення № 2241 - пеню у розмірі 14 136,92 грн, розраховану з дня виникнення обов`язку сплати зобов`язання ПДВ за МД № 500060006/2012/000952 від 23.05.2012 по день сплати податковий зобов`язань 25.02.2016.

Таким чином, в силу пп. 129.3.1. п.129.3. ст. 129 ПК України нарахування пені за податковим повідомленням-рішенням № 0000102207 від 14.05.2015 повинно було бути закінченим у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 60.1.1 п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Відповідно до розділу ІІ Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 30.06.2017 № 610, податкова вимога платнику податків, у якого виник податковий борг, формується контролюючим органом, на який згідно з Кодексом покладається виконання такої функції.

Податкова вимога формується у разі, якщо платник податків не сплатив у встановлені Кодексом строки суму: узгодженого грошового зобов`язання; непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Кодексом.

Згідно з п.60.5 ст.60 ПКУ у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Аналогічний припис викладено в п. 1 розділу VI Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків № 610 від 30.06.2017.

Відтак, включення до податкової вимоги від 02.10.2019 «Ю» № 66-10 нарахування пені на грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 в розмірі 31 836,81 грн є безпідставним.

У даних ІТС «Податковий блок» не враховано те, що станом на момент вирішення адміністративної справи № 815/4475/15 постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.04.2019, яким залишено без змін оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 14.05.2015 № 0000102207 та від 29.07.2015 № 0000142207, платником податків вже на стадії апеляційного вирішення спору, було самостійно сплачено податкове зобов`язання та пеню за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207.

Отже доводи сторони відповідача про те, що узгодження податкового зобов`язання в розмірі 64 739,25 грн за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 відбулося в результаті постановлення рішення судом касаційної інстанції від 09.04.2019 є безпідставними, так як рішення ОААС від 10.02.2016 набрало законної сили у день його постановлення.

При цьому, у наданій ГУ ДПС в Одеській області інтегрованій картці за період 2018 р. вказані суми проведення оплати 64 739,25 грн (висновок № 2233 від 25.02.2016) та 14 136,92 грн (зменшено переплати; платіжне доручення № 2241 по ППР № 0000102207 від 15.05.2015), а станом на 31.12.2017, на 28.05.2019 обліковувалася переплата в цьому розмірі.

В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов`язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем в ході судового розгляду справи не доведено неправомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

В той же час, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову та не доведено правомірності податкової вимоги в оскаржуваній частині. У відзиві фактично відсутні адекватні відповіді на доречні та важливі аргументи позивача, однак при цьому зазначається про відсутність підстав для задоволення позову з посиланням на автоматичне формування даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів. В той же час, жодним чином не прокоментовано наведені в обґрунтування позову доводи позивача щодо самостійного погашення податкового боргу та пені в лютому 2016 р. та підстави неврахування цього.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі "Ковач проти України", пункт 59 рішення у справі "Мельниченко проти України", пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України», тощо).

Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, оскільки відображення в інформаційно-телекомунікаційний системі «Податковий блок» даних по ПП «Маллаті», які сформовані автоматично, призвело до несумісних з приписами Податкового кодексу України наслідків, а саме безпідставного нарахування пені за погашеним у 2016 році податковим боргом, суд вважає за необхідне також зобов`язати податковий орган внести відповідні зміни в інтегровану картку платника податків, оскільки це відповідатиме ефективному відновленню порушеного права позивача, а також убезпечить від подальшого безпідставного нарахування пені за вичерпаним спором.

З урахуванням викладеного, за результатами з`ясування обставини у справі та їх правової оцінки суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судові розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Маллаті» (65011, м. Одеса, провулок Онілової, 8/10; ЄДРПОУ 32642097) до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 02.10.2019 «Ю» № 66-10 в частині нарахування пені на грошове зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 в розмірі 31 836,81 грн.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби в Одеській області виключити з інтегрованої картки Приватного підприємства «Маллаті» пеню за податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2015 № 0000102207 в розмірі 31 836,81 грн.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на користь Приватного підприємства «Маллаті» судові витрати в розмірі 2102 грн (дві тисячі сто дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя І.В. Завальнюк