Ухвала суду № 88824356, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1337/20

У Х В А Л А

17 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі судді - Бутенко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А1785 (65017, м. Одеса, вул. Спартаківська, 2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А2393 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 24.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.03.2020 року від Військової частини А2393 надійшло клопотання про заміну неналежного відповідача - Військової частини А2393 на належного – Військову частину А1785.

Дослідивши матеріали справи та клопотання сторін, суд вважає, замінити неналежного відповідача - Військову частину А2393 на належного – Військову частину А1785, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.5 правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України, до наказу Міністерства оборони України від 22.05.2017 року № 280 «Про організацію фінансового забезпечення військових частин, установ та організацій Збройних Сил України» визначено військова частина, не включена до мережі розпорядників бюджетних коштів, зараховується на фінансове забезпечення до військової частини - розпорядника коштів третього рівня на підставі відповідних директив (рішень).

Судом встановлено, що Рішенням Командувача Сухопутних військ ЗСУ від 19.12.2019 військова частина А2393 виключено з мережі розпорядників бюджетних коштів та зараховано на фінансове забезпечення до військової частини А1785 (ЄДРПОУ 08022573).

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Враховуючи викладене, суд вважає замінити неналежного відповідача - Військову частину А2393 на належного – Військову частину А1785.

Також, суд зазначає, що вирішуючи питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд виходив з того, що частиною 1 статті 12 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII, визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Згідно ч. 1 ст. 257 КАС України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Відповідно до п. 7 ч. 6 ст. 12 КАС України, справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

З урахуванням того, що строк розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи 60 днів та з урахуванням заміни відповідача по справі, за для не порушення прав учасників справи, встановлених ст. 44 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи №420/1337/20 за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін з огляду на наступне.

Відповідно до положень частини 6 статті 260 КАС України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Згідно з частиною 4 статті 173 КАС України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виключних випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавства, а саме значення справи для сторін, суд дійшов висновку про необхідність розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в порядку загального позовного провадження та продовжити підготовче провадження на 30 днів.

Крімм того, суд зазначає, що відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 р. постановою КМУ від 11.03. 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на усій території України карантин, заборонивши:

- відвідування закладів освіти її здобувачами;

- проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Відповідно до заяви Голови Ради Суддів України щодо карантинних заходів, яка була розміщена 11.03.2020 р. на офійному веб-сайті Ради суддів України, опубліковано звернення до громадян щодо утримання від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін та щодо утримання від відвідувань суду, якщо у громадян є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Розпорядженням Одеського міського голови № 218 від 15.03.2020 р. «Про тимчасове зупинення роботи об`єктів загального користування, розташованих у м. Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19» з 16 березня 2020 року з 00:00 тимчасово зупинено роботу таких об`єктів загального користування незалежно від форми власності та підпорядкування з присутністю більше 10 осіб, розташованих у м. Одесі, до особливого розпорядження міського голови та скасування обмежувальних заходів:

- кінотеатрів, театрів, музеїв, галерей, бібліотек та інших культурних і розважальних закладів;

- дитячих розважальних центрів та клубів, майданчиків, у тому числі спортивних;

- фітнес-клубів, тренажерних залів, басейнів, спортивних майданчиків та стадіонів;

- зоопарків, водних парків, парків атракціонів;

- усіх магазинів, крім продуктових та аптек;

- торговельно-розважальних центрів;

- будівельних ринків та інших (крім продуктових);

- ресторанів, закладів громадського харчування, серед іншого у готелях, барів, клубів, кафе, дискотек, пабів;

- інших закладів та установ (на розсуд та під особисту відповідальність керівника).

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто для вирішення окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні питання застосування аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Одеської області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, зупинити провадження по справі до дати, встановленої судом.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 12, 229, 236, 241-243, 257-263 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Замінити відповідача по справі №420/1337/20 з Військової частини А2393 на Військову частину А1785 (65017, м. Одеса, вул. Спартаківська, 2).

Розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1785 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії, проводити в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів.

Зупинити провадження по справі № 420/1337/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини А1785 (65017, м. Одеса, вул. Спартаківська, 2) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії – до 04 червня 2020 року до 10.30 години.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Бутенко А.В.