Рішення № 88824268, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1965/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення №95137013622 від 02.03.2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% від суми 107202 грн. щомісячного довічного утримання судді у відставці з 01.01.2020 року до зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без застосування обмеження максимальним розміром щомісячно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є вдовою судді у відставці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті чоловіка позивачка перебувала на його утриманні.

Позивач вказала, що ОСОБА_2 працював заступником голови Іллічівського районого суду м. Одеси, а потім суддею Малиновського районного суду м. Одеси протягом 30 років, а тому розмір призначених їй пенсійних виплат було обчислено з врахуванням страхового стажу годувальника 30 років 8 днів. З 18.04.2006 р. ОСОБА_2 перебував у відставці, отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач зазначила, що відповідно до постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року по справі №521/10073/17, Малиновське об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зобов`язано призначити позивачці пенсію по втраті годувальника, виходячи з розміру 50 відсотків щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .

Позивач вказала, що вона отримує пенсію, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб та перебуває на обліку в Малиновському ОУПФУ в м. Одесі.

Позивач зазначила, що 28.02.2020 року Територіальне управління державної судової адміністрації в Одеській області надало їй довідку №5-585/20 станом на 28 лютого 2020 року де вказано, що грошове утримання судді у відставці складає 107202 грн.

28.02.2020 року позивач звернулася до Головного управління пенсійного фонду України в Одеський області з письмовою заявою про перерахунок їй пенсії по втраті годувальника ОСОБА_2 , згідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області, але їй було відмовлено рішенням №951370136226 від 02.03.2020 року.

Відмову Головне управління мотивує тим, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Призначення та перерахунок пенсій у зв`язку із втратою годувальника вказаним Законом не передбачено. Пенсія по втраті годувальника була призначена на виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року по справі №521/10073/17. Зазначеною постановою не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника.

Позивач зазначила, що основною визначальною складовою призначеної їй пенсії є щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Однак, вказане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є сталою, конкретно визначеною сумою, а підлягає перерахунку у разі зміни (збільшення) грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

У разі здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виникає право на проведення перерахунку й отримувачу пенсії по втраті годувальника - за померлим чоловіком, який був отримувачем такого грошового утримання судді у відставці.

Позивач вказала, що наведене свідчить про необхідність застосування перерахунку довічного грошового утримання суддів до її пенсії, яка залежить від розміру грошового утримання судді з 01 січня 2020 року відповідно довідки Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області.

Ухвалою судді від 11.03.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 09 квітня 2020 року о 15:00 год.

У судове засідання, призначене на 09 квітня 2020 року о 15:00 год., сторони не з`явилися.

У прохальній частині позовної заяви позивач просила розглядати справу за її відсутності.

09.04.2020 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України, про що постановлено ухвалу.

31.03.2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію у зв`язку з втратою годувальника з 01.10.2017 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, призначення пенсії позивачу у зв`язку із втратою годувальника було здійснено на підставі постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року по справі №521/10073/17.

28.02.2020 року позивач звернулася до Головного управління із письмовою заявою про перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , згідно Довідки №5-585/20 від 28.02.2020 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного утримання судді у відставці, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації в Одеській області. 02.03.2020 року рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області №951370136226 було відмовлено позивачу у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідач зазначив, що суддя у відставці, який не досяг встановленого віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею встановленого віку, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України “Про судоустрій і статус суддів“ від 02.06.2016 р. №1402-VІІІ визначені умови призначення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Призначення та перерахунок пенсії у зв`язку з втратою годувальника вищезазначеним законом не передбачаються.

Постановою Малиновського районного суду в м. Одесі від 17.07.2017 року по справі №521/10073/17, на виконання якої позивачу була призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника, також не передбачено проведення перерахунків пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідач вказав, що позивачу призначена пенсія у зв`язку з втратою годувальника, яка визначена у відповідності з Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розмір якої залежить від заробітку годувальника або із пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є пенсіонером відповідно до пенсійного посвідчення Серії НОМЕР_1 , виданого 12.12.2006 р. (а.с. 10).

ОСОБА_1 є вдовою судді у відставці ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідно свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 від 31.05.2017 року (а.с. 9).

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась із позовом до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання неправомірними дії щодо відмови в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника та зобов`язання призначити пенсію по втраті годувальника в розмірі 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці померлого годувальника, починаючи з 09.06.2017 року.

Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року у справі №521/10073/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю: визнано неправомірними дії Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника; зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника, виходячи з розміру 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” померлого годувальника ОСОБА_2 , починаючи з 09.06.2017 року (а.с. 14-18).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2017 року постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року у справі №521/10073/17 залишено без змін (а.с. 19-22).

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Малиновського об`єднаного управлінням Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.05.2019 року у справі №420/1004/19 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №951370136226 від 24.01.2019 року; зобов`язано Малиновське об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника виходячи з 50 відсотків від щомісячного довічного утримання судді у відставці у розмірі 48 985 грн. 50 коп. з 02 січня 2019 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 23-30).

Довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28.02.2020 року №5-585/20, виданою на вдову ОСОБА_1 , підтверджено, що станом на 19.02.2020 року суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 107202 грн. (а.с. 11).

28.02.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Малиновського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою №1673 про перерахунок пенсії у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 50% довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 12).

02.03.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято Рішення №951370136226, яким позивачці відмовлено у перерахунку пенсії у зв`язку із втратою годувальника у розмірі 50% довічного грошового утримання судді у відставці (а.с. 13).

Дане рішення мотивоване тим, що призначення та перерахунки пенсій у зв`язку із втратою годувальника Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не передбачені. У рішенні зазначено, що пенсія по втраті годувальника була призначена на виконання постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 року по справі №521/10079/17 та зазначеною постановою не передбачено проведення перерахунків пенсії по втраті годувальника.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 знаходилась на утриманні свого чоловіка (судді у відставці) ОСОБА_2 та після його смерті отримала право на пенсію по втраті годувальника.

Таке право позивача підтверджено постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17 липня 2017 року по справі №521/10073/17, яка набрала законної сили 13 вересня 2017 року.

Отже, відповідачу вказаним рішенням суду визначено величину, з якої обраховується її пенсія по втраті годувальника - 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” померлого годувальника ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 8 частини п`ятої статті 48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, незалежність судді забезпечується належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу визначених Конституцією України гарантій незалежності судді (ч.7 ст.48 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).

Відповідно до ч.1 ст.142 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.

З огляду на ч.4 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Згідно ч.5 ст.142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, судді, який вийшов у відставку може виплачуватися або пенсія на умовах, визначених Законом, або щомісячне довічне грошове утримання судді, в залежності від вибору останнього.

Разом з цим, системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що пенсія за віком та довічне грошове утримання судді мають однакову правову природу. Так, пенсією є регулярна щомісячна грошова виплата, яка призначається у встановленому державою порядку як захід матеріального забезпечення у зв`язку з настанням певної обставини - досягнення пенсійного віку, інвалідності, смерті годувальника.

Щомісячне довічне грошове утримання також являє собою регулярну щомісячну грошову виплату, яка чоловіку позивачки була призначена при звільненні у відставку та виплачувалась територіальним органом Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України як захід матеріального забезпечення.

Конституційний Суд України в п.1 ч.4 рішення №4-рп/2016 від 08.06.2016 р. за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п`ятої статті 141 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 року № 2453-VI, зазначив, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

При цьому, відповідно до положень вищенаведеного законодавства та рішення Конституційного Суду України, зміна грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, – є підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відповідно, зміна розміру раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання – є підставою для зміни розміру пенсії, в даному випадку, по втраті годувальника, призначеної, виходячи з розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу призначена пенсія по втраті годувальника довічно та рішенням суду встановлено, що її розмір складає 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (померлого чоловіка позивача) відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у зв`язку із чим у позивача виникло право на звернення до відповідача для здійснення перерахунку пенсії по втраті годувальника.

Суд зазначає, що основною визначальною складовою призначеної позивачу пенсії є щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці. Однак, вказане щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці не є сталою, конкретно визначеною сумою, та підлягає перерахунку у разі зміни (збільшення) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

18 лютого 2020 року постановлено рішення Конституційного Суду України за поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року (№ 2-р/2020).

Конституційний Суд України вважає, що довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.

Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 1402 різних підходів до порядку обчислення розміру довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої ст.126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Також суд зазначає, що посилання відповідача на те, що постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 17.07.2017 р. по справі №521/10073/17 не передбачений перерахунок позивачу пенсії по втраті годувальника, як на підставу для відмови в перерахунку пенсії, є необґрунтованими та безпідставними, оскільки розмір пенсії позивача залежить від розміру довічного грошового утримання судді.

Таким чином, що у разі здійснення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці виникає право на проведення перерахунку позивачу пенсії по втраті годувальника за померлим чоловіком, який був отримувачем такого довічного грошового утримання судді у відставці.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення №95137013622 від 02.03.2020 року; та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії по втраті годувальника в розмірі 50% від щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 року - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії до зміни суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді без застосування обмеження максимальним розміром щомісячно задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду справи спору щодо питання між сторонами не існує, а захист прав позивача на майбутнє судом суперечитиме завданню адміністративного судочинства.

Також є необґрунтованою вимога позивача в частині визначення суми 107202 грн., як суми довічного грошового утримання судді, в розмірі 50% від якої позивач просить перерахувати її пенсію, оскільки згідно довідки ТУ ДСА України в Одеській області від 28.02.2020 року (а.с. 11) вказана сума є розміром суддівської винагороди, з якої обчислюється довічне грошове утримання судді.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ч.1 ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65107, код ЄДРПОУ 20987385) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №95137013622 від 02.03.2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 по втраті годувальника в розмірі 50% щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2020 року.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя В.В. Андрухів

.