Рішення № 88824266, 17.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1695/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ради адвокатів Одеської області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови щодо задоволення заяви про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене п.5 протоколу № 34 засідання Ради адвокатів Одеської області від 19 лютого 2020 року;

- зобов`язати Раду адвокатів Одеської області прийняти рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він обіймає посаду секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси. 20 квітня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області видала ОСОБА_1 свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» на підставі рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 20 квітня 2019 року. З 01 липня 2019 року по 01 січня 2020 року згідно з направленням Ради адвокатів Одеської області № 001260 від 21 червня 2019 року позивач проходив стажування у адвоката. За наслідками стажування позивачем виконано порядок проходження стажування, дотримано методику оцінювання стажування, сплачено внески за проходження стажування та сформовано відповідні звіти. Після проходження стажування ОСОБА_1 при звіті проходження стажування отримав позитивний результат.

Позивач вказав, що 16 січня 2020 року він звернувся до Ради адвокатів Одеської області з заявою про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. На засіданні Ради адвокатів Одеської області від 19 лютого 2020 року, що засвідчується витягом з протоколу № 34, вирішувалося питання щодо видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_1 . Членами відповідної ради було прийнято рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 на підставі статті 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про вимоги щодо несумісності. Для підтвердження відмови в задоволенні заяви Рада адвокатів Одеської області надала витяг з Протоколу № 34 від 19 лютого 2020 року, в якому п.5 Протоколу зазначено про відмову в задоволенні заяви.

Позивач зазначив, що єдиною підставою для прийняття рішення про відмову у видачі йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю зазначено порушення вимог законодавства сумісності адвокатської діяльності з роботою на посаді секретаря судового засідання Приморського районного суду м. Одеси, яку він обіймає.

Позивач вважав, що така відмова є безпідставною, оскільки ані у ст. 6, 7 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ані в інших нормах цього та інших Законів не міститься подібних умов отримання свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, зокрема, усунення обставин несумісності.

Законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Однак, жодний нормативний акт не обмежує секретарів судового засідання або інших осіб, які перебувають на публічній або державній службі, у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Ухвалою судді від 04.03.2020 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 02 квітня 2020 року об 11:30 год.

У судове засідання, призначене на 02 квітня 2020 року об 11:30 год., сторони не з`явилися.

01.04.2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив. Відзив на позовну заяву відповідач не надав.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з квітня 2017 рок по теперішній час працює секретарем судового засідання Приморського районного суду м. Одеси, що підтверджується довідкою Приморського районного суду м. Одеси від 25.02.2020 року №КА-1/к (а.с. 13).

20 квітня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Вінницької області видала ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” серії ВН №000678 на підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 20.04.2019 року №7. Строк дії свідоцтва: з 20.04.2019 року до 20.04.2022 року (а.с. 11).

Як вбачається з Витягу з протоколу № 34 від 19.02.2020 року засідання Ради адвокатів Одеської області, остання вирішила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу йому свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю без звільнення з посади, яку він обіймає на теперішній час, відповідно до ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” про вимоги щодо несумісності (а.с. 12).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05 липня 2012 року №5076-VI.

Згідно з положеннями частини першої статті 2 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частиною 2 зазначеної вище статті Закону наведено перелік осіб, які не можуть бути адвокатом, а саме: особа, яка:

1) має непогашену чи незняту в установленому законом порядку судимість за вчинення тяжкого, особливо тяжкого злочину, а також злочину середньої тяжкості, за який призначено покарання у виді позбавлення волі;

2) визнана судом недієздатною чи обмежено дієздатною;

3) позбавлена права на заняття адвокатською діяльністю, - протягом двох років з дня прийняття рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) звільнена з посади судді, прокурора, слідчого, нотаріуса, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування за порушення присяги, вчинення корупційного правопорушення, - протягом трьох років з дня такого звільнення.

Таким чином, зазначений перелік осіб, які не можуть бути адвокатом, є виключним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.2 ч.1 ст.1 цього Закону адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” визначено, що несумісною з діяльністю адвоката є робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”.

Вказана норма права є бланкетною і відсилає до законодавчого акту, який втратив свою чинність з 01.09.2016 року.

Таким чином, вказана бланкетна норма права не може мати юридичного застосування безпосередньо на підставі п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що в свою чергу свідчить про те, що вказана норма права, передбачена п.1 ч.1 ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, не може бути правовою підставою ухвалення радою адвокатів регіону будь-якого рішення, в тому числі й рішення про відстрочення видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України “Про запобігання корупції” суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, дипломатичної служби, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.

З системного аналізу наведених положень випливає, що законодавство встановлює відповідні обмеження лише щодо безпосереднього здійснення адвокатської діяльності, яка спрямована на надання правової допомоги клієнту. Однак, законодавством не обмежено, зокрема, працівників органів прокуратури у праві брати участь у відповідних процедурах добору та отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що обставини несумісності можуть виникнути лише в особи, яка вже набула статус адвоката, тобто склала присягу та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, однак такі обставини можуть бути усунуті на підставі ч.2 ст.7 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, а саме: шляхом подання адвокатом у триденний строк з дня виникнення таких обставин до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

Подання до Ради адвокатів регіону заяви про зупинення адвокатської діяльності є підставою для зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до ч.1 п.1 ст.31 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Протягом строку зупинення права на заняття адвокатською діяльністю адвокат не має права її здійснювати (ч.5 ст.31 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”).

Таким чином, суд вважає, що складання особою присяги та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю не свідчить про безпосереднє здійснення особою адвокатської діяльності.

До того ж, положеннями Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” передбачено право адвоката на підставі заяви зупинити адвокатську діяльність.

Отже, отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю підтверджує саме факт набуття особою, у тому числі тією, трудова діяльність якої несумісна з адвокатською, права здійснювати таку діяльність.

Законодавчі обмеження чи заборони отримувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю особами, які перебувають на публічній або державній службі відсутні, оскільки таку діяльність можливо зупинити після отримання відповідного свідоцтва.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” обов`язковими складовими набуття статусу адвоката є, зокрема, складення особою присяги адвоката України та отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч.7 ст.10 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” результати стажування оцінюються радою адвокатів регіону протягом тридцяти днів з дня отримання звіту. За оцінкою результатів стажування рада адвокатів регіону приймає рішення про: 1) видачу особі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; 2) продовження стажування на строк від одного до трьох місяців. Стажист адвоката та керівник стажування повідомляються про прийняте рішення письмово протягом трьох днів з дня його прийняття.

Тобто наведена норма закону (ч.7 ст.10 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”) передбачає можливість прийняття одного з двох рішень, серед яких немає рішення про відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Тому прийняте рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене п.5 протоколу №34 засідання Ради адвокатів Одеської області від 19 лютого 2020 року – є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення (про видачу свідоцтва), суд зазначає, що таке рішення суду буде втручанням у дискреційні повноваження колегіального органу, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За викладених обставин, з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає можливим відповідно до ч.2 ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог та зобов`язати відповідача вчинити необхідні дії для захисту порушених прав та інтересів позивача - видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат згідно ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, ст.139, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) до Ради адвокатів Одеської області (адреса: Жуковського, 14, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 38478526) – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ради адвокатів Одеської області в частині відмови щодо задоволення заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, оформлене п.5 протоколу №34 засідання Ради адвокатів Одеської області від 19 лютого 2020 року.

Зобов`язати Раду адвокатів Одеської області видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Ради адвокатів Одеської області за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя В.В. Андрухів

.