Рішення № 88824199, 17.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 р. справа № 400/194/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., у спрощеному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідачів1) Міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни, пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135 2) Міністерства освіти і науки України, пр-т Перемоги, 10, м. Київ, 01135

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернувся з позовом до міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (надалі - відповідач 1), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо повідомлення результатів перевірки звернення до Урядової гарячої лінії від 08.12.2019 року за номером ІЛ-9992887 по суті прийнятого рішення, у термін встановлений ст. 20 Закону України "Про звернення громадян";

- зобов`язати відповідача 1 повідомити результати перевірки звернення до Урядової гарячої лінії від 08.12.2019 року за номером ІЛ-9992887 та суть прийнятого рішення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.12.2019 року він звернувся в порядку Закону України "Про звернення громадян" на Урядову гарячу лінію Міністерства освіти і науки України з проханням повідомити чи має можливість Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського (надалі - Університет) видати йому дублікат диплома магістра. Відповідач 1 не повідомив позивача чи має можливість Університет видати йому диплом магістра, чим порушив право на отримання відповіді на звернення.

Від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що на звернення від 08.12.2019 року № ІЛ-9992887 позивачеві надано письмову відповідь за вихідним № 3/2529-19 від 26.12.2019 року. Так, у відповіді відповідач вказав: "… На Ваші звернення, що надійшли до Міністерства освіти і науки України, адресовані на Урядову гарячу лінію, від 04.12.2019 № ІЛ-9979806, від 08.12.2019 № 9992881, від 08.12.2019 № ІЛ-9992887, від 13.12.2019 № ІЛ-10017553, від 04.12.2019 № ІЛ-9979716, від 17.12.2019 № ІЛ-10032773 щодо питань, що стосуються видачі Вам дубліката документа про вищу освіту та додатка до нього Миколаївським національним університетом імені В. О. Сухомлинського повідомляємо, що листом МОН від 30.10.2019 № 1/11-9517 Вам було надано обґрунтовану відповідь, порушені Вами питання вирішені по суті, а тому Міністерством прийнято рішення про припинення розгляду Ваших звернень щодо питань, пов`язаних з можливістю, підставами, процедурою, законністю отримання диплома (дубліката диплома) про вищу освіту (бакалавра, або спеціаліста, або магістра), здобуту Вами у 1981 році (копія листа додається)." Міністерство освіти і науки України наголошує, що у листі від 30.10.2019 року № 1/11-9517 ним детально обґрунтовано ОСОБА_3 про те, чому саме дублікат диплома спеціаліста має бути виданий Університетом. Міністерство освіти і науки України та вважає, що позивач отримав роз`яснення на своє звернення в повному обсязі, а той факт, що зміст роз`яснень, на думку позивача, не забезпечив поновлення порушених прав, не свідчить про допущення протиправної бездіяльності відповідачем, тому вважає, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.

Ухвалою суду від 20.01.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою від 04.02.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також залучено в якості другого відповідача у справі Міністерство освіти і науки України (надалі - відповідач 2 або Міністерство освіти).

Відповідно до ч. 1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

08.12.2019 року позивач звернувся на Урядову гарячу лінію Міністерства освіти та зазначив, що оскільки Міністерство стверджувало, що позивачу можна видати дублікат диплома спеціаліста, а диплом спеціаліста прирівняний до диплома магістра, то позивач вважає, що йому можна видати диплом магістра. Позивач просив повідомити чи може Університет видати дублікат диплома магістра.

На звернення від 08.12.2019 року Міністерством освіти надано письмову відповідь від 26.12.2019 року за вихідним № 3/2529-19, до якого також додано відповідь від 30.10.2019 року № 1/11-9517. Так, в пункті 12 відповіді від 30.10.2019 року зазначено, що в зв`язку з тим, що позивач здобув вищу освіту у 1981 році, йому не може бути видано диплом бакалавра, а також диплом магістра. У випадку, якщо первинний документ про вищу освіту було видано особі до набуття чинності постанови Кабінету Міністрів України № 354 від 16.04.1997 року "Про внесення змін і доповнень до переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 1993 року № 1058", дублікат документа про вищу освіту видається закладами вищої освіти за формою (зразком) диплома спеціаліста.

Спірні правовідносини регулюються нормами Закону України "Про звернення громадян".

Згідно ст. 1 Закону України "Про звернення громадян", громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За визначенням ст. 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

За загальним правилом, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст. 20 Закону України "Про звернення громадян").

Дослідивши надані сторонами докази, суд встановив, що Закон України "Про звернення громадян" не містить заборони посилання на відповіді, в яких вже надавались роз`яснення позивачу на його звернення з аналогічних питань.

Права позивача при розгляді його звернення від 08.12.2019 року № ІЛ-9992887 відповідачем не порушені, оскільки останнім надана відповідь від 26.12.2019 року в місячний строк, яка за формою та змістом не суперечить нормам Закону України "Про звернення громадян".

Позивач не довів обставин, на які він посилається в позові, натомість відповідач надав обґрунтовані пояснення правомірності своїх дій, що підтверджується також листом від 30.10.2019 року.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач на підставі ст. 5 ч. 1 п. 9 Закону України "Про судовий збір" звільнений від його сплати, а доказів понесення інших судових витрат сторони суду не подали.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ) до міністра освіти і науки України Новосад Ганни Ігорівни (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135) та Міністерства освіти і науки України (пр. Перемоги, 10, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 38621185) - відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз