Рішення № 88823962, 17.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року № 320/6274/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ФОП ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ФОП ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення ГУ ДФС у Київській області № 00164 15706 від 29.05.2019 року про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В обгрунтування позову зазначено, що відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату єдиного внеску, з якими позивач не погоджується, зазначаючи, що нею систематично сплачуються усі податки та збори, що накладаються на нього контролюючим органом. Стверджує, що заборгованість зі сплати єдиного внеску утворилася внаслідок задвоєння суми зі сплати єдиного внеску.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач вказав, що згідно даних ІС «Податковий блок» за позивачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску, яка виникла в результаті самостійно поданим нею звіту. Вказує на обов`язок позивача сплачувати єдиний внесок, несвоєчасність сплати якого тягне наслідки у вигляді накладення штрафу.

ІІІ. Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою суду від 15.11.2019 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 16.12.2019 відкрите спрощене позовне провадження у справі №320/6274/19 та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з частиною 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання; якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів.

З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає можливим розглянути та вирішити справу по суті за наявними у ній матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 03.07.2001, номер запису 2 356 017 0000 000897. Основним видом економічної діяльності за кодом КВЕД є 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.12).

06.11.2013 позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за формою №Д4 (далі – Звіт 1) та вказано, зокрема, наступні дані: середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період – 6; загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами – 11 609, 11 грн.: сума нарахованої заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок – 6 845, 71 грн.; сума допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами – 4 764,06 грн. (а.с.16-21).

06.11.2013 Звіт 1 прийнято контролюючим органом, результат обробки – автоматична обробка електронного документу/звіту виконана вдало (а.с.23а).

Станом на 01.10.2013 за позивачем рахувалася переплата у сумі 3230, 63 грн; 06.11.2013 переплата складала 7962, 22 грн.; 06.11.2013 нараховано суму єдиного внеску за вересень 2013 в сумі 4442, 62 грн., відповідно до Звіту 1 Таблиця 1 Додаток 4 від 06.11.2013 №1301542847 та 1676, 95 грн. відповідно до Звіту 1 Таблиця 4 Додаток 4 №№1301542847 від 06.11.2013; 20.11.2013 – нараховано за жовтень 2013 в сумі 2619, 59 грн.

Станом на 20.11.2013 борг складав 1676, 94 грн.

14.06.2019 позивачем подано звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів та зборів за формою №Д4 (далі – Звіт 2) та вказано, зокрема, наступні дані: середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період – 4; загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами – 16 518, 10 грн.: нараховано єдиного внеску, усього – 3 633, 98 грн.; (а.с.26-32).

14.06.2019 Звіт 2 прийнято контролюючим органом, результат обробки – автоматична обробка електронного документу/звіту виконана вдало (а.с.33).

На підставі самостійно поданого Звіту (Таблиця 4 Додаток 4 №301542847 від 06.11.2013 додатково нараховано єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та суми допомоги у звязку з вагітністю та пологами у сумі 1676, 67 грн, що був включений в Таблицю 1 Додаток 4 (33,2% в сумі 1581, 67 грн., 2% в сумі 95,28 грн.).

Згідно інформації станом на 08.01.2020 по єдиному соціальному внеску по ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 10761, 86 грн., що підтверджується даними ІС «Податковий блок» (а.с.134-177).

Заборгованість виникла у зв’ язку із поданою звітністю «Звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за 2013 року 06.11.2013 року по платежу 71010000, що виник після поточних нарахувань щомісячно за період з 2013 по 2019 рр.

29.05.2019 Головним управлінням ДФС у Київській області прийнято Рішення №0016415706 про застосування штрафних санкцій за нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 14514, 3 грн., що включає в себе штраф у розмірі 14134, 42 грн., пеню у розмірі 379, 88 грн. (а.с.127).

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась за захистом своїх прав до суду.

V. Норми права, які застосував суд

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, врегульовані Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі також - Закон №2464).

Відповідно до статті 1 Закону № 2464 єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі також - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом (п.6 ч.1 ст. Закону № 2464).

Згідно абз. 2 п. 1 ч. 1 ст.4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону №2464 диний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (п.2 ч.1 ст.9 Закону №2464).

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз.1 ч.8 ст.9 Закону №2464).

Відповідно до ч.10 ст.9 Закону №2464 днем сплати єдиного внеску вважається:

1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів;

2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі;

3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена Наказом Міністерства фінансів України 20 квітня 2015 року № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.06.2018 року №469) визначає процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів.

У разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (п.2 Розділу VI Інструкції).

Відповідно п.п.2. п.2 Розділу VII Інструкції згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за зазначені періоди.

Для платників, зазначених у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, таким періодом є календарний місяць, для платників, зазначених у підпунктах 3, 4, 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції,- календарний квартал.

На суму недоїмки платнику ЄСВ нараховується пеня з розрахунку 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу (п. 5 розділу VІІ Інструкції № 449).

Нарахування пені починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Згідно з п.6.8 Інструкції №449 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

VI. Оцінка суду

З аналізу вищевказаних норм законодавства слідує, платник єдиного внеску зобов`язаний під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі) шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

При цьому, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів. (п.1 ч. 10 ст. 9 Закону №2464).

Згідно частини 6 статті 25 Закону N 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Отже, за рахунок сплачених сум єдиного внеску погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 08.01.2020 по єдиному соціальному внеску по ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сумі 10761, 86 грн., що підтверджується даними ІС «Податковий блок».

Згідно пояснень представника відповідача, відповідно до ІКП платника податків по єдиному соціальному внеску (код бюджетної класифікації 71010000) на момент виникнення заборгованості, було проведено відповідні нарахування по єдиному внеску за період з 2013 по 2019 рр.

Станом на 01.10.2013 за позивачем рахувалася переплата у сумі 3230, 63 грн; 06.11.2013 переплата складала 7962, 22 грн.; 06.11.2013 нараховано суму єдиного внеску за вересень 2013 в сумі 4442, 62 грн., відповідно до Звіту 1 Таблиця 1 Додаток 4 від 06.11.2013 №1301542847 та 1676, 95 грн. відповідно до Звіту 1 Таблиця 4 Додаток 4 №№1301542847 від 06.11.2013; 20.11.2013 – нараховано за жовтень 2013 в сумі 2619, 59 грн. Станом на 20.11.2013 борг складав 1676, 94 грн.

Відтак, в результаті самостійно поданого Звіту 1 (Таблиця 4 Додаток 4 №301542847 від 06.11.2013 додатково нараховано єдиний внесок на загальнообов’ язкове державне соціальне страхування на суми грошового забезпечення та суми допомоги у зв`язку з вагітністю та пологами у сумі 1676, 67 грн, що був включений в Таблицю 1 Додаток 4 (33,2% в сумі 1581, 67 грн., 2% в сумі 95,28 грн.).

В результаті наведеного у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в ІКП по платежу 71010000 сплата за поточні нарахування зараховувалася на суму боргу, що щомісячно виникав після поточних нарахувань в період з 2013 по 2019 рр. (а.с.136-177).

Судом встановлено, що 14.06.2019 позивачем подано до контролюючого органу Звіт 2, Таблиця 4 Додаток 4 №9127372008, згідно якого зменшено нарахування єдиного внеску в сумі 1676, 95 (33% в сумі 1581, 67 грн. та 2% в сумі 95, 28 грн.).

У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (п.2 Розділу VI Інструкції).

Відповідно п.п.2. п.2 Розділу VII Інструкції Відповідно п.п.2. п.2 Розділу VII Інструкції згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум;

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Отже, за несплату (несвоєчасну сплату) суми нарахованого єдиного внеску у встановлений законом термін, законодавець для платника передбачив негативні наслідки у вигляді фінансових санкцій. При цьому, специфіка фінансової санкції, передбаченої вищезазначеним пунктом, полягає в тому, що вона нараховується контролюючим органом на суму недоїмки незалежно від кількості днів, наступних за днем граничного терміну сплати єдиного внеску з застосуванням пені за кожен день прострочення такої сплати.

Також суд звертає увагу, що фінансова санкція у вигляді штрафу, пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску розраховується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що розрахунок штрафної санкції, податковим органом здійснено з додержанням вимог Інструкції, що підтверджено даними інтегрованої картки платника податку ФОП ОСОБА_1 та розрахунком штрафних санкцій (а.с.128-133).

Наведені позивачем доводи, не спростовують правомірність оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені по єдиному внеску, з урахуванням того, що платежі, які проводились останнім зараховувались в порядку черговості виникнення боргу.

VII. Висновок суду

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

VII. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задовленні адміністратвиного позову відмовлено, судові витрати відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Леонтович А.М.

Дата виготовлення та підписання повного тексту рішення: 17 квітня 2020р.