Ухвала суду № 88823633, 17.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про залишення позовної заяви без розгляду)

17 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/2166/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0409 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини А0409 щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби з 19.06.2019 по 11.10.2019, тобто по дату виплати належної суми грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 58 516,77 грн;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки повного розрахунку при звільненні з військової служби з 19.06.2019 по 11.10.2019 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.

Ухвалою від 04 березня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем 24 березня 2020 року через відділ документального забезпечення суду подано відзив на адміністративний позов №2184 від 20.03.2020.

В свою чергу, 27.03.2020 судом постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення цієї ухвали, оскільки при подачі позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 160, 161, 172 КАС України, а провадження в справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вказаним вимогам КАС України.

Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу та вручена адресату 02.04.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду 07.04.2020.

Через відділ документального 10 квітня 2020 року від позивача надійшла заява, в обґрунтування якої останнім зазначено, що позивач не був обізнаний у тому, що з ним не проведено повного розрахунку при звільненні, а тому не заперечував на виключення його зі списків особового складу.

Зазначив, що він звернувся до відділення Приватбанку і отримав виписку по надходженнях грошових коштів на розрахункову картку, де вказано, що кошти в розмірі 58 516,77 грн позивач отримав 11.10.2019. Дану виписку він отримав лише в лютому 2020 року, а тому строк звернення до суду ним не пропущено.

Дослідивши вказану заяву позивача та матеріали адміністративної справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, предметом цього адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, що не входить до структури заробітної плати.

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19 та в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №560/3339/19.

Частиною 5 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначалося вище, остаточний розрахунок з позивачем здійснено 11.10.2019 року, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 28.02.2019, тобто через 4 місяці 17 днів після отримання належних йому до виплати коштів при звільненні. Таким чином, позивачем пропущено місячний строк звернення до суду.

Крім того, що стосується твердження позивача про те, що лише в лютому 2020 року з виписки Приватбанку позивач дізнався про отримані кошти, то суд їх не приймає до уваги, оскільки наявна в матеріалах справи виписка з АТ КБ "Приватбанк" датована 19.12.2019.

Тобто, навіть з врахуванням вказаної виписки, строк звернення до суду з вказаним позовом закінчився 20.01.2020. Інші виписки в матеріалах справи відсутні.

Суд враховує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду із даним адміністративним позовом, які є поважними, позивачем не вказано.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави для такого поновлення.

Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду.

Положеннями частини 4 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 123, 171, 240, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0409 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 КАС України та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено: 17.04.2020.

Суддя Л.А.Шуляк