Рішення № 88823227, 10.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2020 року Справа № 160/11918/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати незаконною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-29075-50/65 від 13 серпня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) з єдиного внеску в сумі 5508,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до положення пп.2 п.13 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, останнім періодом за який необхідно обчислити і сплатити єдиний внесок, був листопад 2018р., у зв`язку з поданням 26.11.2018р. звіту із зазначенням типу “ліквідаційний”. Також, 08.06.2019 року нею було отримано вимогу про сплату боргу від 14 травня 2019 року № Ф-29075-50/65, в якій ГУ ДФС у Дніпропетровській області було повідомлено, що станом на 30 квітня 2019 року заборгованість зі сплати Єдиного внеску становить 2754 грн. 18 коп. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року по справі №160/5583/19 дану вимогу визнано протиправною та скасовано. Дане рішення суду від 11.07.2019 року набрало законної сили 13.08.2019 року. Таким чином, відповідачем неправомірно зазначено у вимозі про сплату боргу від 13 серпня 2019 року № Ф-29075-50/65 період за який виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску, а саме станом на 31 липня 2019 року,

У відзиві на адміністративний позову відповідач навів виключно норми Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №449 від 20.04.2015р., Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом міністерства фінансів України №435 від 14.04.2015р., та зазначив про наявність заборгованості позивача в розмірі 5508,36 грн., за даними інформаційної системи органів доходів і зборів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2019 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 31.01.2020 – вихідний (субота) та перебування головуючого судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 10.02.2020р.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що згідно Витягу з Єдиного реєстру адвокатів України серії АЕ №000023 від 19.11.2018р. ОСОБА_1 обліковується у Раді адвокатів Дніпропетровської області (свідоцтво №2162 від 19.07.2010р.), форма адвокатської діяльності – Адвокатське об`єднання “Форум – Дніпро”.

У зв`язку зі зміною форми адвокатської діяльності, позивачем 22.11.2018р. (згідно вхідного штампу) подано до ДПІ у Центральному районі м.Дніпро заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску.

26.11.2018р. за вх.№32113 позивачем подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна). В п.6-7 звіту зазначено тип платника період перебування – особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 01.01. по 30.11.2018 та тип форми – ліквідаційна.

У продовженні додатку 5 Таблиця 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем вказані відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період січень-листопад 2018р. в загальному розмірі – 9009,66 грн. (819,06 грн. х 11 місяців).

Заявою від 27.11.2018р. позивач звернулася до ГУ ДФС у Дніпропетровській області з проханням провести перевірку та зняти її з обліку, як самозайняту особу – адвоката. Також в заяві повідомила, що фінансово-господарською діяльністю не займалася. Вказана заява, згідно штемпелю поштової установи, 28.11.2018р. направлена засобами поштового зв`язку з описом вкладення (трек-номер відправлення 4910108039567).

Крім того, 25.01.2019р. за вх.№3919 позивачем повторно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна). В п.6-7 звіту зазначено тип платника період перебування – особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 01.01. по 30.11.2018 та тип форми – ліквідаційна.

В Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем вказані відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період січень-листопад 2018р. в загальному розмірі – 9009,66 грн. (819,06 грн. х 11 місяців).

Згідно квитанцій №0.0.1075234431.1 від 03.07.2018р., №0.0.992541661.1 від 20.03.2018р., №0.0.1154833029.1 від 10.10.2018р., № 0.0.1154837822.1 від 10.10.2018р. та дублікату квитанції №0.0.1188394868.1 від 18.11.2018р. позивачем сплачено ЄСВ за період січень – листопад 2018р. в загальному розмірі 9009,66 грн.

14.05.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-29075-50/65, у якій повідомило про наявність у ОСОБА_1 станом на 14.05.2019р. заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 2754,18 грн., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року по справі №160/5583/19 дану вимогу визнано протиправною та скасовано. Дане рішення суду від 11.07.2019 року набрало законної сили 13.08.2019 року.

Спеціальним законом, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010р. №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону №2464).

У розумінні п.3 ч.1 ст.1 Закону №2464, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За визначеннями, наведеними у п.4-5 ч.1 ст.1 Закону №2464, мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця, тоді як, максимальна величина бази нарахування єдиного внеску - максимальна сума доходу застрахованої особи на місяць, що дорівнює п`ятнадцяти розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом, на яку нараховується єдиний внесок.

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, відповідно до п.5 ч.1 ст.4 Закону №2464 є платниками єдиного внеску.

Згідно ч.1 ст.2 Закону №2464, дія цього поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Як визначено у ч.1 ст.3 Закону №2464, збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами, зокрема, обов`язковості сплати; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов`язків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464, платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Абзацом першим п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першоїстатті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Згідно із абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464 (в редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»), у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

За приписами ч.4 ст.8 Закону №2464, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону №2464, єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Згідно п.3 ч.1 ст.14 Закону №2464, на органи доходів і зборів покладено обов`язок здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону.

Відповідно до абз.3 ч.8 ст.9 Закону №2464, платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч.2 ст.25 цього Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Абзацом 1 частини четвертої цієї статті визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Розділом VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015р. №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953 (далі -Інструкція № 449), врегульований порядок стягнення заборгованості з платників.

Відповідно до п.1 вказаного розділу Інструкції №449, до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Згідно з п.2 роз.VI Інструкції №449, у разі виявлення платником своєчасно не нарахованих сум єдиного внеску такі платники зобов`язані самостійно обчислити ці внески, відобразити у звітності, що подається платником до органів доходів і зборів, та сплатити їх. До такого платника застосовуються штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIIцієї Інструкції. У разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VIIцієї Інструкції. Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена в строки, встановлені Законом, обчислена органами доходів і зборів у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.

Із врахуванням зазначеного, мінімальний страховий внесок у 2019 році становив 918,06 грн. на місяць (4173,00 грн. х 22%, де 4173,00 грн. розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019р.).

Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДФС у Дніпропетровській області було нараховано позивачу, як фізичній особі - підприємцю, єдиний внесок на загальну суму 5508,36 грн., про що зазначено у спірній вимозі про сплату боргу (недоїмки). При цьому, нарахування єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску відбулося за третій-четвертий квартали 2019 рік (918,06 грн. х 6 місяців).

Разом з тим, з пп. 2 п.13 роз. ІV Інструкції №449 передбачено, що обчислення і строки сплати єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 3, 4 та 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, у разі зняття їх з обліку в органах доходів і зборів:

1) для платників, зазначених у підпункті 3 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна";

2) для платників, зазначених у підпунктах 4, 6 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Єдиний внесок сплачується протягом 10 календарних днів після граничного строку подання звіту із зазначенням типу форми "ліквідаційна".

При цьому зазначені платники користуються правами, виконують обов`язки та несуть відповідальність, передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася ними як платниками єдиного внеску.

В пп.4 п.1 роз.ІІ Інструкції №449 зазначені особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

З аналізу наведених норм Інструкції №449 слідує, що для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до органу доходів і зборів заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

Як вказано вище, 22.11.2018р. позивачем до ДПІ у Центральному районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області подавалася заява про зняття з обліку платника єдиного внеску, у зв`язку зі зміною форми адвокатської діяльності.

Таким чином, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок для позивача, як особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, був листопад 2018р.

Вказані обставини щодо ініціювання позивачем у листопаді 2018р. питання про зняття з обліку платника єдиного внеску, як особи, яка провадила незалежну професійну діяльність, відповідач при винесенні оскаржуваної вимоги не врахував.

Крім того, 25.01.2019р. за вх.№3919 позивачем повторно подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма Д5 (річна). В п.6-7 звіту зазначено тип платника період перебування – особа, яка провадить незалежну професійну діяльність з 01.01. по 30.11.2018 та тип форми – ліквідаційна.

В Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, позивачем вказані відомості про суму нарахованого єдиного внеску за період січень-листопад 2018р. в загальному розмірі – 9009,66 грн. (819,06 грн. х 11 місяців).

Згідно квитанцій №0.0.1075234431.1 від 03.07.2018р., №0.0.992541661.1 від 20.03.2018р., №0.0.1154833029.1 від 10.10.2018р., № 0.0.1154837822.1 від 10.10.2018р. та дублікату квитанції №0.0.1188394868.1 від 18.11.2018р. позивачем сплачено ЄСВ за період січень – листопад 2018р. в загальному розмірі 9009,66 грн.

При цьому судом встановлено, що 14.05.2019р. ГУ ДФС у Дніпропетровській області сформувало та скерувало позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-29075-50/65, у якій повідомило про наявність у ОСОБА_1 станом на 14.05.2019р. заборгованості зі сплати єдиного внеску в сумі 2754,18 грн., яку вимагало сплатити протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання цієї вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2019 року по справі №160/5583/19 дану вимогу визнано протиправною та скасовано. Дане рішення суду від 11.07.2019 року набрало законної сили 13.08.2019 року.

У вказаному рішенні зазначено, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області було нараховано позивачу, як фізичній особі - підприємцю, єдиний внесок на загальну суму 2754,18 грн., про що зазначено у спірній вимозі про сплату боргу (недоїмки). При цьому, нарахування єдиного внеску в розмірі мінімального страхового внеску відбулося за перший квартал 2019 рік (918,06 грн. х 3 місяців).

Таким чином, між ОСОБА_1 та ГУ ДФС у Дніпропетровській області розглядався аналогічний спір про сплату заборгованості за ЄСВ тільки за попередній період – І квартал 2019.

Згідно ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для формування та направлення позивачу оскаржуваної вимоги, у зв`язку з чим адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приймаючи до уваги задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити здійснені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Дніпропетровської області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Вимогу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № Ф-29075-50/65 від 13 серпня 2019 року про сплату боргу (недоїмки).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська 17-а, ЄДРПОУ 43145015) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768,40грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова