Ухвала суду № 88822731, 16.04.2020, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/490/20

Номер провадження 2/373/406/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2020 року м. Переяслав

Суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Свояк Д.В. розглянув позовну заяву про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

відповідач: Публічне акціонерне товариство «ПриватБанк», місцезнаходження: вул. Грушевського, 1-Д, м. Київ, 01001,

треті особи: Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: вул. Оболонна, 2-В, м. Переяслав, Київська область, 08400,

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович, місцезнаходження: вул. Лютеранська, 3 оф.31, м. Київ, 01001.

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Швець Р.О. 22.05.2017, зареєстрований в реєстрі №3119, про стягнення з ОСОБА_1 , народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк» заборгованості в розмірі 86740,14 гривень та 1450 гривень за вчинення виконавчого напису – таким, що не підлягає виконанню.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, позивачем заявлено позовну вимогу немайнового характеру за подання позовної заяви про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яка відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає оплаті.

Проте, із посиланням на ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач зазначає, що вона звільнена від сплати судового збору як дружина померлого громадянина з числа ліквідаторів 2 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою. До позову додано копію посвідчення №017662 від 29.07.2004. Конкретний пункт цієї статті не зазначений.

Стаття 5 цього Закону не містить норми, яка б прямо вказувала на те, що від сплати судового збору звільняються дружини померлих громадянин з числа ліквідаторів 2 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою.

Згідно з п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – громадяни, віднесені до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 9 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;

4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.

Відповідно до ст. 11 цього Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать:

1) евакуйовані із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття), а також відселені із зон безумовного (обов`язкового) і гарантованого добровільного відселення;

2) особи, які постійно проживали на територіях зон безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення на день аварії або прожили за станом на 1 січня 1993 року на території зони безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а на території зони гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, та відселені або самостійно переселилися з цих територій;

3) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років;

4) особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років;

5) особи, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом 1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов`язаними з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, що виконувалися за урядовими завданнями. Перелік видів робіт і місць, де виконувалися зазначені роботи, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

6) особи, які досягли повноліття, з числа зазначених у статті 27 цього Закону, та яким у дитячому віці встановлено причинний зв`язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, за умови проходження переогляду у спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії відповідно до частини п`ятої статті 17 цього Закону.

Крім осіб, зазначених у частині першій цієї статті, до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать неповнолітні діти, зазначені у статті 27 цього Закону. Після досягнення повноліття (в разі одруження або влаштування на роботу в передбачених чинним законодавством випадках до досягнення повноліття - за їх бажанням відповідно з часу одруження або влаштування на роботу) визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи провадиться на умовах, визначених частиною першою цієї статті, а щодо потерпілих, зазначених у пункті 6 частини першої цієї статті, визначення категорії провадиться відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 цього Закону.

Частиною 2 статті 20 цього Закону визначено, що пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 цієї статті, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, стаття 20 цього Закону містить перелік компенсацій та пільг громадянам, віднесеним до категорії 1.

Частиною 2 статті 21 цього Закону (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 2) визначено, що пільги, передбачені пунктами 5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20, надаються дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, або опікуну (на час опікунства) дітей померлого. Дружині (чоловіку) померлого громадянина, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, а також опікуну дітей померлого видається посвідчення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Цими пунктами (5, 7, 8, 11, 12, 20, 23 і 27 статті 20) визначено, що особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, як користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи; переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності; знижка плати за користування житлом, комунальними послугами; передача безплатно в приватну власність займаних ними та їх сім`ями квартир (будинків); обов`язкове відведення місцевими радами земельних ділянок; позачерговий вступ до житлово-будівельних кооперативів; позачергове влаштування в заклади соціального захисту.

У копії посвідчення, доданій до позову зазначено, що пред`явник посвідчення має право на пільги і компенсації, передбачені ст.21 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За таких обставин вбачається, що додана до позову копія посвідчення №017662 від 29.07.2004 дружини померлого громадянина з числа ліквідаторів 2 категорії, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, не дає підстав для звільнення позивача від сплати судового збору за цим позовом відповідно до п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

У зв`язку з цим, позивачу необхідно оплатити вимогу немайнового характеру за подання позовної заяви, відповідно до Закону України «Про судовий збір», виходячи із ставок судового збору на момент подачі позовної заяви до суду, в розмірі 840,80 гривень.

За наявності інших підстав для звільнення від сплати судового збору – надати судові відповідні підтверджуючі документи.

З огляду на викладене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачеві усунути виявлені недоліки: сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі за реквізитами: отримувач: П-Хм. УК/П-Хм.р/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37644877, номер рахунку UA948999980313101206000010475 або надати докази, які підтверджують право на пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до приписів ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ст.185 ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ПриватБанк», треті особи: Переяслав-Хмельницький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Швець Руслан Олегович,про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів від дня вручення позивачу копії цієї ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя: Д. В. Свояк