Ухвала суду № 88822574, 14.04.2020, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8227/19

Провадження №1-кп/367/319/2020

УХВАЛА

Іменем України

14 квітня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі

головуючого судді Линника В.Я.,

за участю секретаря Балинської О.С.,

прокурора Запорожець О.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному 12.03.2018 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018110000000082, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду з Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному 12.03.2018 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018110000000082, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила про відповідність обвинувального акту вимогам закону та у зв`язку із цим можливість призначення його до розгляду.

Захисник в судове засідання не з?явився, направив до суду заперечення, в яких зазначав, що обвинувальний акт, не відповідає вимогам ст. 291 КПК України і підлягає поверненню прокурору, оскільки реєстр матеріалів досудового розслідування не містить вказівки по якому кримінальному провадженні його складено, а також він має ряд інших недоліків. Сам обвинувальний акт не містить вказівок на законність офіційного сайту Коцюбинської селищної ради, є незрозумілим і має лише тезові моменти, які унеможливлюють прийняти обвинувальний акт до розгляду.

Обвинувачений залишив питання призначення справи до розгляду на розсуд суду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Також у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03.10.12 № 223-1430/0/4-12 зазначено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, зокрема, якщо цей документ містить положення, що суперечать одне одному, до нього не долучено передбачені законом додатки.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити, в тому числі, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта повинен додаватися реєстр матеріалів досудового розслідування.

Суд вважає, що до обвинувального акту не додано належний реєстр матеріалів досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, оскільки доданий до обвинувального акту документ з назвою «Реєстр матеріалів досудового розслідування» не містить вказівки до якого кримінального провадження він відноситься.

Пунктом 13 ч. 1 ст. 3 КПК України визначено, що обвинувачення – це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною першою статті 337 КПК України передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008р. зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз`ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час судового розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваному він вважається офіційно письмово повідомлений про фактичні та юридичні підстави пред`явленого йому обвинувачення. Крім того, Європейський суд з прав людини нагадує, що положення зазначеного вище підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення, а також про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (рішення від 20.04.2006р. у справі ОСОБА_2 та інші проти Австрії, п.34).

В рішенні від 25.07.2000 р., у справі «Маттоціа проти Італії» зазначено: «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Хоча ступінь "детальності" інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту. У цьому відношенні обсяг та доречність наданої обвинуваченому інформації слід оцінювати крізь призму положення, закріпленого у п. «b» ч. 3 ст. 6 Конвенції. Аналогічно слід оцінювати інформацію про зміни, які мали місце в обвинуваченні, включаючи зміни причини обвинувачення».

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001р. по справі «Даллос проти Угорщини, п. 47). Крім того, право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54).

Відповідно до пп. 1, 2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, вказані обставини повинні бути зазначені в обвинувальному акті, оскільки згідно ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування таких обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, а суд розглядає справу лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (ч. 1 ст. 337 КПК України).

Вивчивши обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному 12.03.2018 року в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018110000000082, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, виходячи з такого.

Так, обвинувальний акт не містить конкретизованого, зрозумілого обвинувачення, оскільки, як при викладенні фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, так і при викладенні обвинувачення (які є ідентичними), зазначено, що ОСОБА_1 12.10.2017 року (більш точний час слідством не встановлений), перебуваючи на позачерговій сесії Коцюбинської селищної ради, за адресою: Київська область, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, 2, в порушення ч.ч. 6, 7, 9 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 5.6 ст. 5 Регламенту Коцюбинської селищної ради, в присутності ще 16 депутатів Коцюбинської селищної ради, які проголосували за прийняття рішення про дострокове припинення повноважень Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 та про обрання ОСОБА_1 секретарем Коцюбинської селищної ради Київської області VIII скликання, реалізовуючи свій злочинний план, з метою незаконного призначення себе на посаду секретаря Коцюбинської селищної ради підробив офіційний документ, який надає право або звільняє від обов`язків, та здатний спричинити наслідки правового характеру, а саме рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №б/н від 12.10.2017 року «Про обрання секретаря Коцюбинської селищної ради Київської області VIII скликання», підписав даний документ

Однак, при цьому не зазначено, яким чином та в який спосіб обвинуваченим було підроблено прийняте депутатами рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 12.10.2017 року «Про обрання секретаря Коцюбинської селищної ради Київської області VIII скликання». Не вказано також які саме неправдиві відомості обвинувачений вніс у рішення ради та кому цей документ надає право чи звільняє від обов?язків.

Також у обвинувальному акті зазначено, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Коцюбинської селищної ради восьмого скликання та підробивши рішення про призначення себе на посаду виконуючого обов`язки секретаря Коцюбинської селищної ради, у невстановлений слідством час та місці, вніс до офіційних документів, які посвідчують конкретні факти і події, що мають юридичне значення та складаються і видаються службовими особами від імені органів місцевого самоврядування, завідомо неправдиві відомості до рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №1-2-УІІІ від 07.03.2018 року «Про дострокове припинення повноважень Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 », та до рішення Коцюбинської «пишної ради Київської області №2-2-УІІІ від 07.03.2018 року «Про виконання обов`язків Коцюбинського селищного голови», які прийняті на позачерговій сесії Коцюбинської селищної ради Київської області восьмого скликання. Після чого, перебуваючи в приміщенні, приблизно в період з 09:00 до 12:00 години, більш точний час слідством не встановлено, за адресою АДРЕСА_1 , підписав дані документи.

Однак, таке обвинувачення є неконкретним, оскільки залишається незрозумілим які саме неправдиві відомості обвинувачений вніс у вказані вище рішення селищної ради.

До того ж, зазначена вище інформація суперечить зазначеному вище обвинуваченню, тому що перед цим було вказано, що ОСОБА_1 було обрано секретарем селищної ради, а потім він звинувачувався у тому, що він скоїв злочин, будучи виконуючим обов?язки секретаря цієї ради.

Крім того, ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на призначення себе на посаду виконуючого обов`язки голови Коцюбинської селищної ради, використав завідомо підробленні рішення Коцюбинської селищної ради Київської області від 07.03.2018 року №1-2-VIII «Про дострокове припинення повноважень Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 » та №2-2-VIIІ «Про виконання обов`язків Коцюбинського селищного голови», шляхом їх подання до Ірпінської районної державної адміністрації Київської області.

Однак, при цьому не зазначено з якою метою ОСОБА_4 подав вказані рішення до державної адміністрації.

До того ж, таке обвинувачення суперечить викладеним в обвинувальному акті обставинам, в яких зазначено, що вказані рішення ним подано до іншого органу - до Відділу державної реєстрації Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області.

Також ОСОБА_4 обвинувачується в тому що з метою завірення підроблених документів відтиском гербової печатки «Коцюбинська селищна рада. Київська область смт. Коцюбинське* Ідентифікаційний код 04360600» звернувся до Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 про тримання даної печатки. Однак, отримавши від Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 відмову про передачу гербової печатки Коцюбинської селищної ради, ОСОБА_1 в невстановленому місці та в невстановлений точний час 07 березня 2018 року, замовив виготовлення та отримав нову печатку Коцюбинської селищної ради «Коцюбинська селищна рада. Київська область смт. Коцюбинське*ідентифікаційний код 04360600».

В подальшому, ОСОБА_1 використав підроблену печатку, шляхом залишення відтиску підробленої гербової печатки «Коцюбинська селищна рада. Київська область смт. Коцюбинське*ідентифікаційний код 04360600» на підроблених документах, а саме:

рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №1-2- УШ від 07 березня 2018 року «Про дострокове припинення повноважень Коцюбинського селищного голови ОСОБА_3 »;

рішення Коцюбинської селищної ради Київської області №2-2- УШ від 07 березня 2018 року «Про виконання обов`язків Коцюбинського селищного голови».

Однак, таке обвинувачення є незрозумілим та не конкретним, оскільки в ньому не значиться у кого ОСОБА_4 замовив виготовлення та у кого тримав підроблену печатку селищної ради. Не зазначено також з якою метою він вчинив такі дії. Вказано лише з якою метою він звертався до ОСОБА_3 .

Не зазначено також в чому полягає підроблення вказаної вище печатки.

При цьому, суд також звертає увагу на те, що формулювання обвинувачення особи у скоєнні злочину не є тотожним із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.

Отже, у зв`язку із наведеним обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а тому підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 291, 314, 315 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Повернути прокурору для усунення недоліків обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному 12.03.2018 р. в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42018110000000082, по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358 КК України.

Зазначені в ухвалі недоліки обвинувального акту прокурору усунути протягом 10 днів.

На ухвалу може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області на протязі семи днів з дня проголошення ухвали.

Повний текст ухвали буде складено у строк до п`яти днів і проголошено 21.04.2020 р. о 08год 30хв.

Суддя: В.Я. Линник