Ухвала суду № 88821891, 17.04.2020, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3824/20

2/357/2067/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2020 року cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Бондаренко О. В. оглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі», про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у вигляді втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом 14.04.2020 року, шляхом направлення поштою, який зареєстрований судом 16.04.2020 року, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у вигляді втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності у розмірі 334 448,07 грн. за період з 13.05.2010 року по 31.12.2019 року та зобовязати відповідача з 01.01.2020 року виплачувати йому по 8820,60 грн. відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у вигляді втраченого заробітку внаслідок зменшення загальної працездатності, з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя1 та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини, так у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди..

Позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області вказуючи на те, що його фактичне місце перебування з 2013 року є квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 22.10.2013 року та копією довідки ОСББ «Шинник» №2 від 13.01.2020 року.

Разом з тим, з копії паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вбачається, що його зареєстроване місце проживання є за адресою: АДРЕСА_2 , та до позову не додано відомостей про те, що станом на дату подачі позовної заяви він має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) в м. Біла Церква.

Крім того, предметом даного позову є відшкодування шкоди, завданої каліцтвом та місцем заподіяння такої шкоди є м. Добропілля Донецької області, що підтверджується вироком Добропільського міського народного суду від 02.12.1983 року.

Відповідно до п. 7, 9 Постанови КМУ від 02.03.2016 року № 207 Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.

Отже, щодо даного спору, слід застосувати підсудність визначену положенням ч. 3 ст. 28 ЦПК України, саме за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Отже, суд приходить до висновку, що справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі», про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у вигляді втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності, підлягає передачі за належною територіальною підсудністю до Добропільського міськрайонного суду Донецької області (85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 39 A).

Керуючись ст.ст. 28, 31, 353 ЦПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі Електромережі», про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, у вигляді втраченого заробітку внаслідок зменшення працездатності, передати за підсудністю для розгляду до Добропільського міськрайонного суду Донецької області (85004, Донецька область, м. Добропілля, вул. Банкова, 39 A).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала складена 17.04.2020 року.

СуддяО. В. Бондаренко