Вирок № 88820177, 16.04.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4684/18

Провадження № 1-кп/191/366/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді – Кухаря Д.О.

за участю секретаря – Яніної О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове у дистанційному режимі відеоконференції між Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області та Верхньодніпровським районним судом Дніпропетровської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040390001601 від 01 жовтня 2018 року відносно:

ОСОБА_1 , який народився у 1982 році ІНФОРМАЦІЯ_1 12 ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Верхньодніпровську, Дніпропетровської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, працюючого водієм у ТОВ «АТБ» транс логістика, українця, громадянина України, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю в судовому розгляді:

прокурора – Панкеєва А.О.

обвинуваченого – ОСОБА_1

потерпілого – ОСОБА_2

ВСТАНОВИВ:

01.10.2018 року, приблизно об 05 годині 00 хвилині, ОСОБА_1 , маючи посвідчення водія НОМЕР_1 , із дозволом на керування транспортними засобами категорій «В» та «С» перебував за кермом технічно справного вантажного автомобіля марки «МАN» моделі ТGМ 12.250, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , та рухався по автошляху зі сполученням Дніпро - Мелітополь, який проходить по вул. Центральна смт. Роздори, Синельниківського району, Дніпропетровської області.

Близько 05 години 05 хвилин 01.10.2018 року, рухаючись зі сторони сел. Васильківка у напрямку м. Синельникове, Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б), 10.1 Правил дорожнього руху України, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не переконавшись, що це буде безпечним, і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для забезпечення безпечного руху, змінив напрямок руху та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, виїхавши на смугу зустрічного руху де продовжував рух, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який слідував по смузі зустрічного руху зі сторони м. Синельникове, Дніпропетровської області у напрямку сел. Васильківка, Дніпропетровської області. Наїзд прийшовся передньою лівою частиною вантажного автомобіля «МАN» моделі ТGМ 12.250, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 в ліву частину тулуба пішохода ОСОБА_2 .

Своїми діями водій ОСОБА_1 , грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б) 10.1 та Правил дорожнього руху України, якими передбачено: п. 1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»; п. 1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб та не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»; п. 2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»; п. 10.1. «Початок руху», « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

В результаті дорожньо - транспортної події пішохід ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку, забита рана в області лоба зліва, закритий травматичний вивих голівки плеча, садна верхніх кінцівок і лівої сідниці, які відносяться до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 3 тижні (більш як 21 день).

Водій вантажного автомобілю «МАN» моделі ТGМ 12.250, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 ОСОБА_1 , повинен був діяти у відповідності з вимогами п. 10.1. ПДР України.

В даній дорожній обстановці дії водія вантажного автомобілю «МАN» моделі ТGМ 12.250, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху України, а невідповідність дій водія ОСОБА_1 , вимогам п. 10.1. Правил дорожнього руху з технічної точки зору знаходилось в причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Кримінальна відповідальність за діяння, що містить склад кримінального правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, передбачена ч. 1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину в пред`явленому обвинуваченні визнав, та пояснив, що дійсно викладені вище обставини мали місце 01.10.2018 року, зазначивши, що в скоєному злочині щиро розкаюється, просив суд призначити йому покарання без позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що 01.10.2018 року, дійсно відбулась ДТП під керуванням транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , в результаті чого, йому як, пішоходу було завдано тілесні ушкодження. Також, зазначив, що претензій до обвинуваченого не має. Просить суд суворо не карати.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання - визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та здійснювати розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку.

Обвинувачений та інші учасники судового розгляду не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставин вчиненого кримінального правопорушення та не заперечували проти судового розгляду в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, відтак, у відповідності до вимог ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. За таких обставин суд прийняв рішення про проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку. Крім того, це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

На підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені показаннями обвинуваченого, наданими ним безпосередньо в судовому засіданні, які відповідають всім фактичним обставинам інкримінованого ОСОБА_1 діяння і ніким не оспорюються, суд приходить до висновку, що своїми умисними діями ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, особу винуватого, обставини, які обтяжують та пом`якшують покарання.

ОСОБА_1 раніше не судимий, працює, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

До пом`якшуючих обставини, згідно положень ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Під час судового розгляду детально проаналізовано поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, його щире каяття, наслідки суспільно-небезпечного діяння, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, також враховуючи, що при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд вважає за необхідне для виправлення обвинуваченого призначити йому покарання у виді штрафу в дохід держави, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а питання щодо процесуальних витрат - відповідно до вимог ст. 124 цього Кодексу.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили суд вважає за необхідне обвинуваченому не обирати.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 , у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3 400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до державного бюджету судові витрати за проведення судової автотехнічної експертизи №5/10.1/956 від 22.11.2018 року у сумі 1 144 гривні 00 коп., Одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпра, номер рахунку : 31111115004004, МФО: 899998, код ЄДРПОУ: 37989274; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код бюджетної класифікації: 240603300.

Речовий доказ у справі, а саме: автомобіль «МАN» моделі ТGМ 12.250, з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , після набрання вироку законної сили залишити у власника.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: Д. О. Кухар