Рішення № 88818299, 14.04.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/165/20

ЄУН № 226/165/20

Провадження № 2/226/219/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2020 року Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Петуніна І.В.,

за участю секретаря Альберті О.В.,

позивач: ОКП «Донецьктеплокомуненерго»,

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Позивач Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надану теплову енергію. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що протягом тривалого часу в опалювальний період відповідачу на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , надається теплова енергія, на підставі відкритого на ОСОБА_1 особового рахунку № НОМЕР_1 , за яку він плату не вносив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.10.2014 року по 01.12.2019 року в сумі 32707,88 грн. Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає оплатити заборгованість за надані послуги, позивач просить суд стягнути з нього на свою користь в солідарному порядку суму заборгованості за надану теплову енергію 32707,88 грн., 3 % річних в сумі 900,82 грн., інфляційні збитки в сумі 1629,20 грн. за період з 21.03.2017 року по 20.10.2019 року та судовий збір в сумі 1921 грн.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги не визнав. Згідно з наданим відзивом на позовну заяву пояснив, що 03.03.2020 року він отримав ухвалу судді від 11.01.2020 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОКП «Донецьктеплокомуненерго» до нього про стягнення заборгованості за теплоенергію. У зв`язку з тим, що він перебував у тривалому відрядженні, а також тим, що він не проживає за місцем реєстрації він не мав змоги отримати зазначену ухвалу у встановлений термін, тому просив поновити строк на подання відзиву. З позовом не погодився, зазначивши, що у квартирі не мешкає з 2005 року, оскільки центральне опалення в квартирі відсутнє, що підтверджується відповідними актами. Судовий наказ про стягнення з нього заборгованості за теплову енергію за період з 01.10.2016 року по 01.07.2019 року скасовано судом з підстав наявності спору про право. Позивачем не додано жодних договорів, які б підтверджували наявність між ним та позивачем договірних правовідносин. Не зрозуміло звідки з`явився особовий рахунок на теплову енергію, оскільки він його не відкривав з підстав відсутності необхідності, а також з тих підстав, що він відмовився від надання послуг теплопостачання ще 07.12.2005 року, про що свідчать акти. Крім того, позивачем надано до суду розрахунки заборгованості за теплоенергію, якою він не користувався, з чого саме випливають суми боргу, чому заборгованість виникла саме з 2014 року йому не зрозуміло. Вважає, що суми заборгованості розраховані за тарифами, які діяли в 2019 році, незважаючи на те, що заборгованість нараховується з 2014 року. До того ж не зрозуміло чи нарахована сума заборгованості тільки за теплопостачання чи з урахуванням гарячої води. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у порядку, передбаченому цивільно-процесуальним законодавством України, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі, на задоволенні позовних вимог наполягав. До суду надійшла відповідь позивача на відзив, згідно з якою пояснив, що житловий будинок, в якому знаходиться квартира відповідача опалюється котельнею «Новатор», яка перебуває на балансі ОКП «Донецьктекплокромуненерго». Прилад обліку теплової енергії на будинку не встановлено. Внутрішньобудинкова система, якою здійснюється поставка теплової енергії до квартир та приміщень є єдиною внутрішньою будинковою системою відповідно до будівельних норм. На квартиру відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , будь-яких змін до особового рахунку не вносилось. Відповідачем у відзиві зазначено, що у грудні 2005 року ним демонтовані прилади опалення в квартирі, про що свідчать акти, але при відключенні опалювальних приладів обігрів приміщення здійснюється тільки від стояків центрального опалення, відключити які для окремої квартири технічно неможливо. Тобто підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про надання відповідної послуги позивачем. Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення № 630 та «Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 передбачено відключення споживачів від мереж централізованого опалення тільки за умови одержання відповідного дозволу постійнодіючої комісії, а також після виконання всіх необхідних умов з обов`язковим оформленням і затвердженням акту відповідного зразка. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення забороняється, бо це погіршує умови експлуатації внутрішньобудинкової системи і мешкання всіх або окремих громадян у житловому будинку. Для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО та ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійну діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж центрального опалення. Тобто власник житла зобов`язаний звернутися до голови такої комісії з заявою про відключення та з поясненням причин відключення. Рішення даної комісії оформлюється протоколом, витяг з якого надається в десятиденний строк заявнику. При позитивному рішенні комісії необхідно отримати технічні умови для розроблення проекту індивідуального теплопостачання і відокремлення від мереж центрального опалення. Відключення приміщень від мереж центрального опалення здійснюється в міжопалювальний період, про що складається акт, який в десятиденний термін заявником подається до міжвідомчої комісії для затвердження. Однак, ані рішенням виконавчого комітету міської ради, ані міжвідомчою комісією не було надано дозволу наймачу на відключення від внутрішньобудинкових мереж централізованого теплопостачання квартири АДРЕСА_2 . Тому у позивача немає підстав для припинення нарахувань відповідачу за надану теплоенергію. Виходячи з наведеного, відключення відповідача від централізованого опалення є самовільним та здійснене з порушенням. Отже, посилання відповідача на факт неотримання ним теплопостачання через відсутність приладів опалення в його квартирі є некоректним. Крім того, відповідач є власником зазначеної квартири з 18.05.2001 року. Власність зобов`язує, власник не може використовувати власність на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім`ї та інших осіб. Власник повинен вчасно сплачувати за житло та комунальні послуги. Оплата послуг з теплопостачання здійснюється з моменту набуття права на квартиру, оскільки ця послуга надається незалежно від наявності мешканців в квартирі. У разі надання послуги у неповному обсязі або неналежної послуги з теплопостачання, передбачено виконання перерахунку розміру плати за фактично отриману теплову енергію. Відсутність письмового договору між сторонами про надання теплової енергії також не дає підстав для звільнення від взаємних прав та обов`язків, оскільки позивач надає теплову енергію у багатоквартирний житловий будинок, в якому знаходиться квартира відповідача, а відповідач використовує зазначену послугу для потреб опалення квартири. Таким чином, відповідно положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведеня, що надаються з використанням внутрішньо будинкових систем, укладається з виконавцем та споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання – є договором приєднання. Для даних цілей КМУ затверджено типовий договір з надання цих послуг, умови якого фізична особа змінити не може. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року встановлено, що не пізніше як протягом одного року з дня введення в дію даного Закону (не пізніше 01.05.2020 року) співвласники багатоквартирних будинків незалежно від обраної ними форми управління багатоквартирним будинком –зобов`язані прийняти рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг (крім послуг з постачання електричної енергії та природного газу) щодо кожного виду комунальної послуги згідно з частиною першою статті 14 цього Закону, а виконавці комунальних послуг – укласти із такими співвласниками договори про надання відповідних комунальних послуг відповідно до обраної співвласниками моделі організації договірних відносин. Оскільки від відповідача не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку та ст.11 Цивільного кодексу України та у зв`язку з цим у відповідача виникло зобов`язання з оплати за теплову енергію на користь позивача. Період з якого стягується сума заборгованості зазначений з урахуванням періоду зазначеного у судовому наказі, яким з відповідача стягнута заборгованість за теплоенергію надану відповідачу на спірну квартиру включно по 01.08.2014 року.

Інших клопотань в порядку ст.222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

11.01.2020 року ухвалою судді відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у спрощеному позовному провадженні, призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні о 10.00 год. 06.02.2020 року, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.

Через неявку в судове засідання відповідача розгляд справи відкладений.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що відповідач є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 37,5 м2, на його ім`я відкритий особовий рахунок на квартиру АДРЕСА_3 . Разом з ним в квартирі зареєстровані: дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12, 13).

На підставі відкритого особового рахунку, у період з жовтня 2014 року по листопад 2019 року включно відповідачу на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 надавалась послуга теплової енергії, плата за користування якою відповідачем не вносилась, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 32707,88 грн.(а.с. 11).

Згідно з актами технічного огляду квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , від 07.12.2005 року, 07.10.2019 року, 16.03.2020 року, у всіх кімнатах квартири відсутні прилади центрального опалення, пластикові стояки центрального опалення проходять транзитом (а.с. 59, 61, 62).

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених ПКМУ від 21 липня 2005 р. № 630 (далі Правила № 630), якими передбачені розрахунки для встановлення оплати послуг, послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформлюється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Відповідно до п.2 Загальних положень Правил № 630 - централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Згідно з п.4 Правил надання послуги з постачання теплової енергії затверджених ПКМУ від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі правила № 830), послуга надається споживачу для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт споживача для потреб опалення та приготування гарячої води.

Згідно з ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII (далі Закон № 2189-VIII), взаємодія між учасниками відносин у вказаній сфері здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до п.п.39,40 Правил № 830 споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору

Відповідно до ст.ст.19, 19-1 ЗУ «Про теплопостачання» від 2 червня 2005 року № 2633-IV (далі Закон № 2189-VIII) споживачі теплової енергії повинні щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за спожиту (отриману) теплову енергію.

Відповідно до ст.9 Закону № 2189-VIII, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Згідно з п.18 Правил № 630, визначено порядок обігу та оплати послуг, а саме, розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.

Як вбачається з актів про підключення та відключення житлового будинку АДРЕСА_4 до системи централізованого опалення, у опалювальний період 2014-2019 років, даний будинок підключався та відключався до системи централізованого опалення у звичайному режимі (а.с. 15-21).

Як встановлено судом, між сторонами існують фактичні договірні відносини з надання і отримання послуг у вигляді теплової енергії на підставі відкритого особового рахунку.

Відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом не є наслідком його недійсності, крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (далі - розрахунковий документ.

Згідно з п. 20 Правил № 630 плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Відповідно до положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведеня, що надаються з використанням внутрішньо будинкових систем, укладається з виконавцем та споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання – є договором приєднання.

Частиною першою статті 634 Цивільного кодексу україни визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки від відповідача не надходило будь-яких заперечень та пропозицій щодо договірних відносин, тому в спірний період між позивачем та відповідачем встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання теплопостачання на підставі відкритого особового рахунку та ст.11 Цивільного кодексу України та у зв`язку з цим у відповідача виникло зобов`язання з оплати за теплову енергію на користь позивача.

Відповідно до п.1.4.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76 та п.п.24, 35 Правил № 630, споживачі мають право відмовитися від послуг опалення, але з обов`язковим дотриманням відповідного порядку, що затверджується центральном органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання регулюється Правилами № 630 та «Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 року № 4, якими передбачено відключення споживачів від мереж централізованого опалення тільки відповідно до вимог вищезазначеного Порядку та за умови одержання відповідного дозволу постійно діючої комісії, а також після виконання всіх необхідних умов з обов`язковим оформленням і затвердженням акту відповідного зразка.

З огляду на наведене, у позивача немає підстав для припинення нарахування за опалення, оскільки відповідачем не дотримано вимог Порядку № 4, а також не надано підприємству акт, складений відповідно до вимог закону про відключення квартири від мереж централізованого опалення, який був би затверджений відповідною комісією та який є єдиною підставою для зняття з обліку споживачів теплової енергії та припинення відповідних нарахувань за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що відповідає квартирі АДРЕСА_2 .

Виходячи з наведеного, відключення квартири відповідача є самовільним та є порушенням частини 3 п.30 Правил № 630.

Самовільне відключення радіаторів в квартирі відповідача не дає підстав для звільнення або зменшення плати за теплову енергію за певний період та не породжує право споживачів на несплату вартості послуг, що відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові ВСУ від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст.525 ЦК України не допускається, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання, тому позивач має право на стягнення заборгованості, яка виникла за надану відповідачу теплову енергію.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, сума 3 % річних склала 900,82 грн., а інфляційні збитки за період з 21.03.2017 року по 20.10.2019 року року складають 1629,20 грн., тому заборгованість за надану теплову енергію в сумі 32707,88 грн., а також 3 % річних та інфляційні збитки підлягають стягненню з відповідача.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921 грн.

На підставі, ст.ст. 11, 215, 525, 625, 634 ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», Правил № 630, Правил № 830, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 141, 259, 265, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», місцезнаходження: пров.Земляний, 2, м.Краматорськ Донецької області, 84307, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій 03337119 до ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості за теплову енергію, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» заборгованість за теплову енергію за період з 01.10.2014 року по 01.12.2019 року в сумі 32707 (тридцять дві тисячі сімсот сім) грн. 88 коп., 3% річних в сумі 900 (дев`ятсот) грн. 82 коп., інфляційні збитки в сумі 2991 (дві тисячі дев`ятсот дев`яносто одна) грн. 65 коп. за період з 21.03.2017 року по 20.10.2019 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення, з урахуванням п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Повне судове рішення складено 15 квітня 2020 року.

Суддя І.В.Петунін