Рішення № 88812070, 14.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року справа № 580/525/20

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо невірного нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності – неправомірними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області перерахувати та виплати недотриману пенсію ОСОБА_1 по інвалідності за період з 29 серпня 1990 року по 01 березня 2020 року включно.

- у відповідності до ст. 102 КАС України призначити судово-економічну експертизу проведення якої доручити експертам Черкаського відділення КНДІСЕ вул. Небесної Сотні, 31/1 м. Черкаси.

Ухвалою судді від 10.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.

Вказаною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання позивача про проведення експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював на різних посадах та має загальний страховий стаж 40 років 6 місяців 8 днів, в тому числі додатковий стаж 11 років 2 місяці 16 днів – це період з дня встановлення інвалідності до дня досягнення пенсійного віку.

Позивач стверджує, що починаючи з 1990 року по 2017 року фактично отримував пенсію за віком, за основу розміру пенсії бралась його заробітна плати за період роботи електриком 1966 - 1971 роки у Пальмирське СХТ, хоча він неодноразово вказував відповідачу про необхідність брати за основу розмір заробітної плати за період роботи в Агризькому ліспромгоспі Татарської PCP заготовачем лісу за період з 01 грудня 1988 року по 30 листопада 1989 року та з 01 січня 1990 року по 31 грудня 1990 року на підставі довідок, виданих КСГП «Колос» с. Скориківка та колгосп ім. Кірова с. Пологи Вергуни, Переяслав Хмельницького району, Київської області, колгоспом «Зоря», Золотоніським ЛВУМГ. При цьому, відповідачем визначено, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати складає 1,76106, проте позивач вважає, що відповідачем не вірно визначено його індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, оскільки коефіцієнт заробітної плати за період з 01 грудня 1988 року по 31 грудня 1988 року складає 1,57 за період з 01 січня 1989 року по 30 грудня 1989 року складає 1,80, з 01 січня 1990 року по 31 грудня 1990 року складає 1,74 (1,57+1,80+1,74/24 місяці = 2,11), згідно формули визначеної Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення пенсій», а саме П =3с *Кз*Кс, де П - розмір пенсії, Зс показник заробітної плати, що застосовується для призначення пенсії у відповідному році Кз - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати та Кс - індивідуальний коефіцієнт страхового стажу та станом на 2017 рік. Розмір пенсії мав складати (3764.40 *2,11 *0,54800=4368 грн. 58 коп.), а після прийняття вказаного закону коефіцієнт страхового стаду по всій Україні зменшений з 1,35 до 1 та відповідно зменшений індивідуальний коефіцієнт позивача до 0,40 та фактично виплачувалась пенсія за формулою (3764,20 *1,76*0,40500= 2678 грн. 84 коп., таким чином розмір недоплаченої пенсії складає 4368,58-2678, 84=1689,74 грн недоплаченої пенсії щомісяця.

Також, на думку позивача, в порушення норм чинного законодавства відповідачем пораховано індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, оскільки загальний страховий стаж складає 40 років 6 місяців 8 днів *1,35 =0,54800, проте відповідачем індивідуальний коефіцієнт позивача визначений як 0,40500, тим самим зменшуючи належний розмір пенсії

Позивач стверджує, що ніколи не звертався до відповідача із заявою про переведення на інший вид пенсії проте в матеріалах пенсійної справи наявна заява, отримана шахрайським шляхом, користуючись довірою та неосвідченістю, фактично змусили підписати заяву, зміст якої він не розумів, тим самим зменшили індивідуальний коефіцієнт страхового стажу, взявши до уваги його новий розмір 1 замість 1,35.

З урахуванням наведеного позивач вважає, що його розмір пенсії протиправно зменшено, тому вона підлягає перерахунку за період з 29 серпня 1990 року по 01 березня 2020 року включно.

Відповідачем подано відзив на позов у встановлений ухвалою суду час, в якому відповідач позовні вимоги не визнав, та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, звернув увагу на пропуск позивачем строку звернення до суду, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача із питаннями роз`яснення складових та його розміру пенсії, тому знав про порушення своїх прав.

Відповідач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058). Розмір пенсії розрахований із загального страхового стажу 40 р. 6 м. 8 д. (в тому числі стаж роботи в Агризькому ліспромгоспі заготовачем лісу, згідно трудових договорів, які укладалися колгоспами «Колос» та «Зоря» з районним споживчим товариством та колгоспом ім. Кірова з лісозаготовчою бригадою). Коефіцієнт страхового стажу становить 0,40500. Заробітна плата взята за період з 01.12.1988 по 30.11.1989 та з 01.01.1990 по 31.12.1990 (оптимальний заробіток) на підставі довідок виданих КСГП «Колос» с. Скориківка, колгоспом ім. Кірова с. Пологи-Вергуни Переяслав- Хмельницького району, колгоспом «Зоря» с. Шабельники та Золотоніським лінійним виробничим управлінням магістральних газопроводів.

Відповідач звернув увагу, що згідно матеріалів пенсійної справи позивач працював на посаді лісоруба 1 рік 11 місяців і 24 дні з необхідних 12 років і 6 місяців - з 01.08.1988 по 18.12.1989, з 19.12.1989 по 08.04.1990, з 31.08.1990 по 15.12.1990, що підтверджується протоколом-поданням від 26.10.1990 №4/202 та договорами від 12.09.1988 та від 17.05.1989, а тому права на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач не має.

Також відповідач зазначив, що з 01 жовтня 2017 року головним управлінням правомірно здійснено перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Закон, яким зменшено величину оцінки одного року страхового стажу неконституційним не визнавався, тому правомірно застосований під час проведення перерахунку пенсії позивача.

17.01.2007 позивач звернувся до управління із заявою про переведення пенсії з одного виду на інший, а саме: з пенсії по інвалідності на пенсію за віком (копія заяви додається). Позивачу, на прийомі роз`яснено про недоцільність переходу, але позивач наполіг на вказаному переході. Після переведення, розмір пенсії збільшився лише на 3,90 грн., а коефіцієнт заробітної плати зменшився майже вдвічі (на 1,87 р.).

Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» всі пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2008 перераховані з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки, за 2006 рік і страхового стажу, обчисленого з урахуванням коефіцієнта збільшення вартості одного року страхового стажу 1,2. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01.01.2008 встановлено в розмірі 470,00 грн..

10.01.2008 ОСОБА_1 подав заяву про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за матеріалами пенсійної справи із заробітку за період страхового стажу з 01.12.1988 по 31.12.1990.

Позивачу відмовлено у переході пенсії по віку на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за матеріалами пенсійної справи із заробітку за період страхового стажу.

З 15.01.2008 позивачу поновлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за матеріалами пенсійної справи з врахуванням заробітної плати, з якої вперше призначено пенсію по інвалідності за період з 01.05.1992 по 30.04.1994 та показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік.

На підставі наведеного відповідач вважає, що пенсія позивачу призначена правомірно в розмірах, які визначені чинним законодавством України, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

У відповіді на відзив позивач вказав, що не пропустив строк звернення до суду, оскільки відповідно до ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Також позивач посилаючись на необґрунтованість викладених у відзиві тверджень наполягав на задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно відомостей, які містяться в матеріалах справи, позивач перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення з 27.04.2001 і йому призначено пенсію по ІІ групі інвалідності загального захворювання обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при загальному трудовому стажі 40 років 5 місяців (наявний трудовий стаж 29 років 3 місяці та додатковий стаж з дня встановлення інвалідності до досягнення пенсійного віку 11 років 2 місяці), коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії 0,40417. Заробіток для обчислення пенсії, взятий за період відповідно до статті 65 Закону Украйни «Про пенсійне забезпечення» за 24 місяці (з 01.12.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 31.11.1989, з 01.01.1990 по 31.12.1990) і становив 539,68 грн.

З 01.01.2004 позивачу перераховано пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Станом на 01.01.2007 року позивачу виплачувалася пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком в сумі 405,31 грн. Заробіток для обчислення пенсії був обрахований з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, за 2002 рік (306,45 грн.) і коефіцієнту заробітної плати 1,76106 і становив 539,68 грн. Коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії становив 0,29250.

17.01.2007 позивач звернувся із заявою про переведення з пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком на пенсію за віком. На підстав поданої заяви позивачу призначено пенсію за віком з 17.01.2007 року в сумі 409.21 грн. Станом на 31.12.2007 року розмір пенсії становив 445,87 грн.

Згідно з Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» всі пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.01.2008 перераховані з урахуванням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України, за 2006 рік (928,81 грн.) і страхового стажу, обчисленого з урахуванням коефіцієнта збільшення вартості одного року страхового стажу 1,2. Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 01.01.2008 встановлено в розмірі 470,00 грн. Після перерахунку розмір пенсії станом на 01.01.2008 року становив 529,25 грн.

10.01.2008 позивач подав заяву про перехід з пенсії за віком на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за матеріалами пенсійної справи із заробітку за період страхового стажу з 01.12.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 31.11.1989, з 01.01.1990 по 31.12.1990.

З 15.01.2008 позивачу поновлено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком за матеріалами пенсійної справи з врахуванням заробітної плати, з якої вперше призначено пенсію по інвалідності за період з 01.05.1992 по 30.04.1994 та показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2006 рік. Враховано коефіцієнт страхового стажу для обчислення пенсії 0,48600 та коефіцієнт заробітної плати 1,76106.

Листом №5010/02 від 21.05.2012 управління Пенсійного фонду в Золотоніському районі Черкаської області повідомило позивача, що розмір його пенсії станом на 01.05.2012 становить 1246,03 грн. Розмір пенсії обчислено із страхового стажу 29 років 3 місяців 22 дні і додаткового стажу з моменту встановлення групи інвалідності до досягнення заявником пенсійного віку - 11 років 2 місяці 16 днів. Загальний стаж для обчислення пенсії 40 років 6 місяців 8 днів. Заробіток для обчислення пенси становить 2109,59 грн. (після осучасненая) і взятий за період роботи з 01.12.1988 по 31.12.1990. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням кратності 1,35 – 0,54675, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,76106.

Листом №1046/Д-10 від 21.11.2017 відповідач повідомив позивача, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 проведено перерахунок раніше призначених пенсій із використанням показника середньої заробітної плати в Україні - з якої, сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн., величини оцінки одного року стажу в розмірі 1 % та з урахуванням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, встановленого з 01.12.2017, збільшеного на 79 грн., тобто 1452 грн.

За документами пенсійної справи страховий стаж позивача становить 40 років 6 місяців 8 днів, у тому числі 11 років 2 місяці 16 днів – додатковий стаж для обчислення пенсії по інвалідності (період з дня встановлення інвалідності до дня досягнення пенсійного віку).

Заробітну плату для обчислення пенсії визначено за період з 01.12.1988 по 31.12.1990 (за 24 місяці), індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений як співвідношення заробітної плати за відповідний період до середньої заробітної плати в Україні за цей же період – 1,76106. Розмір пенсії з 01.10.2017 становить 2678,84 грн., зокрема: 2416,39 грн. - розмір пенсії по інвалідності 2-ї групи, обчислений з урахуванням стажу та заробітку згідно зі статтями 27, 33 Закону №1058 (3764,40 грн. х 1,76106 х 0,4050 (коефіцієнт стажу) х 90%); 196,02 грн. – доплата за стаж понад 25 років згідно зі статтями 28, 33 Закону №1058 (1452 грн. (мінімальна пенсія за віком з 01.10.2017) х 15 % х 90%); 66,43 грн. - підвищення дитині війні.

Не погоджуючись із вказаним розрахунком, позивач звернувся до Міністерства соціальної політики України, яке листом №193/0/196-19/54 від 14.01.2019 роз`яснило порядок розрахунку пенсій та повідомило, що у зв`язку з неодноразовими зверненнями позивача щодо правильності обчислення пенсії Мінсоцполітики доручило Пенсійному фонду України надати позивачу на особистому прийомі необхідні роз`яснення з порушеного питання.

Вважаючи, що наведеним розрахунком неправомірно визначено розмір пенсії позивача, останній звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон України від 09 липня 2003 року №1058-IV в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 9 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 10 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Згідно статті 1 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Частиною 1 статті 24 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 1 статті 25 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI, яка діяла з 01 січня 2008 року, було передбачено, що за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %.

Згідно з частиною 1 статті 25 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV, в редакції чинній з 01.10.2017, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс= (См*Вс)/100%*12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках).

За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

В силу частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень.

У контексті наведеного суд зазначає, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.

Так, станом на момент виходу позивача на пенсію, за період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнювала 1,35%, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08% (стаття 25 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування»).

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

Таким чином, нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», якими внесено зміни в частині перерахування з 01 жовтня 2017 року пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, не визначено його зворотну дію в часі, у зв`язку з чим, суд вважає, що відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу з 1,35% до 1%.

Оскільки Законом №2148-VIII не визначено його зворотну дію в часі, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно зменшено оцінку одного року страхового стажу позивача при визначенні розміру пенсії по інвалідності з 1,35% до 1%.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019р. у справі № 826/8853/18 та від 07.11.2019р. у справі №711/4343/19.

Також аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року у справі №240/5401/18.

В свою чергу, вимоги позивача можуть бути задоволені у межах шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач звернувся до суду з позовом 11.02.2020, отже позовні вимоги підлягають розгляду за період з 11.09.2019.

У позовній заяві позивач не зазначив про поновлення пропущеного строку звернення до суду поважних причин його пропуску з 01.10.2017, хоча знав про показник величини оцінки одного року страхового стажу, про що йому повідомлено листом №1046/Д-10 від 21.11.2017.

В свою чергу, також не підлягають розгляду та повинні бути залишені без розгляду позовні вимоги стосовно неправомірності врахування під час перерахунків індивідуального коефіцієнту заробітної плати - 1,76106, оскільки вказаний коефіцієнт застосовано при перерахунку пенсії позивача ще з 01.01.2004. Про це позивач знав, оскільки неодноразово проінформований листами (від 16.05.2005 №18/Д-6, від 17.06.2005 №21/Д-6, від 28.01.2008 №1/Д-6, від 21.03.2008 №2902/Д-100, від 31.01.2008 №136/Д-13, від 21.05.2012 №5010/02, від 21.11.2017 №1046/Д-10), які ним приєднані до адміністративного позову.

Посилання позивача на норми ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо обов`язку пенсійного органу виплатити пенсію без обмеження будь-яким строком, суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана норма стосується пенсійних виплат, які нараховані пенсіонеру, однак не одержані своєчасно. Дана стаття закону не поширюється на випадки наявності спору щодо права пенсіонера на отримання пенсії, в такому випадку строк звернення до суду регулюється нормами процесуального закону – Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538) щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% при перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 11.09.2019, обрахувавши її розмір із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Позовні вимоги до 11.09.2019 залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення, з урахуванням особливостей визначених п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.

Суддя В.В. Гаращенко