Рішення № 88812028, 16.04.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року справа № 580/444/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі – Головне управління, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2018:

- № 0014371303 про застосування штрафу у розмірі 170,00 грн;

- № 0014431303 про донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік в сумі 251700,67 грн та штрафних санкцій в сумі 62925,17 грн;

- № 0014511303 про донарахування військового збору за 2016 рік на суму 20975,06 грн та штрафних санкцій в сумі 5243,77 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що при проведенні перевірки, на підставі якої складено акт з висновками щодо порушень податкового законодавства та прийняті податкові повідомлення-рішення, службова особа ГУ ДФС у Черкаській області діяла не у відповідності до чинного законодавства України, дійшла помилкових та необґрунтованих висновків про оподаткування нібито додаткового блага, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті суперечать чинному законодавству України та матеріалам перевірки, у зв`язку з чим мають бути скасовані.

10 лютого 2020 року ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.03.2020.

02 березня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи ордеру УК №139256 та копію свідоцтва № 335 від 01.06.2009.

02 березня 2020 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що у період 13.12.2017 по 19.12.2017 ГУ ДФС у Черкаській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 . При проведенні перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем в порушення пп. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу та станом на дату складання акту перевірки не включено до загального річного оподаткування дохід в розмірі 1398337,07 грн (додаткове благо отримане позивачем в результаті анулювання кредитної заборгованості за АТ “УкрСиббанк” за кредитним договором № 11104615000 від 22.12.2006 – основного боргу (кредиту) 55564,53 доларів США, що складає 1398337,07 грн по курсу НБУ станом на 31.05.2016). Оскільки позивачем не подано в установлені строки податкову декларацію за 2016 рік, не задекларовано дохід та порушено п. 179.7 ст. 179 Податкового кодексу України в частині сплати податкового зобов`язання, то на підставі пп. 54.3.1, 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України контролюючим органом самостійно визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, який підлягає сплаті позивачем до бюджету за 2016 рік, зокрема у розмірі 251700,67 (1398337,07*18% - ставка податку на доходи фізичних осіб).

Оскільки, позивачем не подано станом на дату складання акта перевірки податкової декларації про майновий стан і доход за базовий звітний (податковий) період 2016 рік, то відповідно до пп. 49.1.8 п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України контролюючим органом накладено штраф в розмірі 170,00 грн.

Порушення ст. 161, 168, 163 Податкового кодексу України тягне за собою донарахування військового збору за 2016 рік на загальну суму 20975,06 грн.

З огляду на зазначене, ГУ ДФС у Черкаській області діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень, а тому ознаки протиправності в діях відповідача відсутні.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 12.03.2020.

10 березня 2020 року представник позивача подав до суду заяву про заміну відповідача та про перенесення судового засідання.

12 березня 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи довіреності та клопотання про заміну сторони.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 19.03.2020.

17 березня 2020 року представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, у зв`язку із введенням карантину в м. Черкасах.

19 березня 2020 року представник відповідача подав до суду клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі у зв`язку з запровадженням карантину в м. Черкасах.

Усною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19.03.2020, занесеною до протоколу судового засідання, замінено первісного відповідача – Головне управління ДФС у Черкаській області на його правонаступника – Головне управління ДПС у Черкаській області; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, вирішено розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів у відповідності до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що 27 грудня 2017 року на підставі підпунктів 20.1.2, 20.1.4-20.1.9 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, згідно наказу Головного управління ДФС у Черкаській області № 2011 від 01.12.2017 посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи – платника податків ОСОБА_1 щодо повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2016 по 31.12.2016.

Вказаною документальною позаплановою невиїзною перевіркою фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 встановлені порушення:

- пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, в результаті чого не подання декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік тягне за собою накладення штрафу в розмірі 170,00 грн;

- підпункту 168.1.3 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2016 рік у сумі 251700,67 грн;

- пункту 161 статті 168, статті 163 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано військовий збір за 2016 рік на загальну суму 20975,06 грн.

За результатами вказаної перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено акт № 556/23-00-13-0214/ НОМЕР_1 від 27.12.2017 (далі – акт перевірки).

06 лютого 2018 року на підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0014371303, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 170,00 грн;

- № 0014431303, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 340625,84 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями – 251700,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 62925,17 грн;

- № 0014511303, яким позивачеві збільшено грошове зобов`язання за платежем військовий збір 26280,83 грн, у тому числі за податковими зобов`язаннями – 20975,06 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями – 5243,77 грн.

Позивач не погоджується з прийнятим податковими повідомленнями-рішеннями, а тому звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Під час вирішення спору по суті, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 162.1 статті 162 ПК України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Згідно пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1 статті 164 ПК України).

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені пунктом 164.2 статті 164 ПК України.

Так, пунктом “д” підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

При цьому відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень ПК України не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.

В розумінні підпункту 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

В свою чергу, у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Із аналізу вищевказаних положень випливає, що визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 ПК України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Як свідчать матеріали справи, АТ “УкрСиббанк” направив Серьоженкову Ігорю Афанасійовичу повідомлення про анулювання боргу № 242/30-5/5061 від 31.05.2016, відповідно до якого нагадав позивачеві, що на підставі кредитного договору № 11104615000 від 22.12.2006 станом на 31.05.2016 за позивачем обліковується кредитна заборгованість у сумі 102447,18 грн дол. США, що складає 2578185,94 грн, по курсу НБУ станом на 31.05.2016.

АТ “УкрСиббанк”, як кредитор, з метою виконання вимог пп.“д” пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, повідомило позивачеві, що АТ “УкрСиббанк” прийняло рішення про анулювання кредитної заборгованості за кредитним договором № 11104615000 від 22.12.2006, а саме суми основного боргу (кредиту) 55564,53 доларів США, що складає 1398337,07 грн по курсу НБУ станом на 31.05.2016.

У вказаному повідомленні про анулювання боргу також зазначено, що відповідно до пп. “д” 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України анульована сума заборгованості за основним боргом (кредитом) є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, і позивачеві необхідно самостійно сплатити податок на доходи фізичних осіб з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також сплатити військовий збір відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.

В зв`язку з вищенаведеним, у 2016 році у позивач отримав дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу в сумі 1398337,07 грн.

Отже, тіло кредиту, яке було прощене (анульоване) позивачеві становить 1398337,07 грн (у гривневому еквіваленті), з яких сума доходу, що не підлягає оподаткуванню відповідно до підпункту 165.1.55 пункту 165.1 статті 165 ПК України становить 251700,67 грн.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 Розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (підпункт 1.1 пункт 161 підрозділу 10 Кодексу), тобто фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX ПК України ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Отже, законодавством, яке було чинним на момент виникнення спірних правовідносин, тобто станом на дату прощення позивачеві основної заборгованості по кредиту, анульовану суму боргу (кредиту) віднесено до доходу фізичної особи, який підлягає оподаткуванню, якщо така сума перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року.

Крім того, отримання фізичною особою доходу, зокрема у вигляді вказаного додаткового блага, обумовлює виникнення в неї обов`язку зі сплати військового збору з такої суми.

Враховуючи, що сума прощеного позивачеві основного боргу по кредиту за договором з ПАТ “Укрсоцбанк” перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня звітного року (станом на 01.01.2016 розмір мінімальної заробітної плати становив 1378,00 грн), то такий прощений борг є його доходом, який, згідно з пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України у відповідній редакції, підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і з суми такого доходу позивач зобов`язана сплатити військовий збір.

Наведене правило цілком відповідає економічній сутності доходу, оскільки при списанні заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов`язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом.

Оскільки позивачем не було виконано покладені на нього податкові зобов`язання, а саме: не задекларовано та не сплачено ні ПДФО з отриманої суми доходу 1398337,07 грн, ні військовий збір, то є правові підстави для притягнення його до відповідальності у вигляді накладення штрафних (фінансових) санкцій за п. 123.1 ст. 123 ПК України та нарахування податковим органом належної до сплати суми податку та військового збору, що в даному випадку відповідає оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням та доданим до них розрахункам.

Посилання позивача на те, що додаткове благо отримане 13 років назад, а тому у контролюючого органу не було підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд не бере до уваги, оскільки позивач отримав додаткове благо в 2016 року, що підтверджується повідомленням АТ “УкрСиббанк” про анулювання боргу № 242/30-5/5061 від 31.05.2016.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

2) відповідач – Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 43142920).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 16.04.2020.

Суддя В.О. Гаврилюк