
Справа № 560/926/20
РІШЕННЯ
іменем України
16 квітня 2020 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 0409 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А0409 про визнання відмови протиправною та зобов`язання виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно згідно з довідкою про вартість речового майна, що належить до видачі, в сумі 48949,42 грн.
В обґрунтування вимог зазначає, що він проходив військову службу у Військовій частині А 0409. 09 листопада 2017 року його звільнено зі служби, виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та проведено розрахунок.
Позивач покликається на те, що йому належить грошова компенсація за неотримане під час служби речове майно, вартість якого становить 48949,42 грн. Зазначає, що він звернувся до відповідача про виплату грошової компенсації, однак отримав необґрунтовану відмову, мотивовану тим, що до звільнення зі служби він не звертався з рапортом на її виплату. Також позивач не погоджується з доводами відповідача про те, що на даний час, у зв`язку з тим, що позивач припинив військову службу у ВЧ А 0409, він втратив право на одержання цієї компенсації.
Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.
У відзиві на адміністративний позов відповідач покликається на те, що при проведенні розрахунку за час служби при звільненні позивач не звертався до військової частини з відповідним рапортом про грошову компенсацію. Вважає, що оскільки на момент звільнення у позивача не виникало ніяких заперечень щодо виплат чи розрахунків з ним, він втратив право на виплату компенсації за неотримане речове майно. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що на підставі наказу командира 30 окремої механізованої бригади від 09 листопада 2017 року №217-рс та відповідно до наказу командира військової частини А0409 (по стройовій частині) від 09 листопада 2017 року №122 старшого сержанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби в запас, виключено зі списків особового складу військової частини, всіх видів забезпечення та проведено розрахунок за час служби.
Питання щодо виплати позивачу грошової компенсації вартості за недоотримане речове майно вирішене не було, що сторонами не заперечується.
У листопаді 2019 року позивач звернувся до військової частини із заявою про нарахування та виплату грошової компенсації замість речового майна, яке підлягало до видачі, згідно з довідкою - розрахунком №171 від 05.12.2018 року в сумі 48949,42 грн.
Листом від 22.11.2019 військова частина А0409 повідомила про те, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби виключно за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі. Оскільки позивачем не було надано рапорт на виплату грошової компенсації замість речового майна, ця компенсація виплачена не була. Зазначалось також про те, що командир військової частини як розпорядник бюджетних коштів не може брати зобов`язання та здійснювати платежі за минулі бюджетні періоди.
Вважаючи таку відмову необґрунтованою та протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Постановою Кабінету Міністрів України №178 від 16 березня 2016 року затверджений Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Абзацом першим п.2 Порядку №178 передбачено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу. Згідно з п.3 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до п.4 Порядку №178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Аналіз норм статті 9-1 Закону № 2011-XII, абзаців першого, третього пункту 242 Положення № 1153/2008, а також пунктів 2, 3 Порядку № 178, в редакції, чинній на момент звільнення позивача з військової служби свідчить, що позивач має право на грошову компенсацію замість неотриманого речового майна.
Одночасно, застосовування в пункті 3 Порядку №178 словосполучення "у разі звільнення з військової служби", а не, наприклад, "при звільненні з військової служби", дозволяє дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу)
Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
На користь вказаного висновку свідчить і те, що в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.
Судом встановлено, що позивач звертався до Військової частини А0409 про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно, отримавши від відповідача довідку за встановленою формою, необхідну для такої виплати, якою підтверджено вартість майна, яке підлягало компенсації, відтак вчинив дії, необхідні для вирішення цього питання.
Такий висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 03.10.2018 року у справі №803/756/17, від 23.08.2019 року у справі №2040/7697/18 та від 11.09.2019 року у справі №825/1104/17.
Доводи стосовно неможливості проведення компенсації, викладені відповідачем у відзиві, суд оцінює критично, оскільки вони не спростовують наявності відповідного права особи, яке вона набула за час проходження служби і яке є однією з гарантій статусу військовослужбовця.
У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності відмови позивачеві у вирішенні його заяви, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною відмову Військової частини А0409 у виплаті грошової компенсації за належне до видачі та неотримане під час служби ОСОБА_1 речове майно вартістю 48949 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 42 коп.
Зобов`язати Військову частину А0409 вирішити питання про виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за належне до видачі та неотримане під час служби речове майно вартістю 48949 (сорок вісім тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) гривень 42 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, але не менше ніж на термін дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 16 квітня 2020 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Військова частина А 0409 (вул. Леваневського, 3,Новоград-Волинський,Житомирська область,11700 , код ЄДРПОУ - 07962707)
Головуючий суддя І.С. Козачок
Судове рішення № 88811914, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 16.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/926/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: