Рішення № 88811908, 16.04.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/4320/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за 2017-2019 роки №Ф-989-56-У від 22 травня 2019 року та №Ф989-56 від 08 листопада 2019 року.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржені вимоги є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки вона з 2003 року не здійснювала підприємницьку діяльність, не подавала податкову звітність, перебуваючи у трудових відносинах з Підгірнянською ЗОШ (НВК), Немиринецькою ЗОШ та Радковецькою НВК, де працювала вчителем. Єдиний внесок у розмірі не менше мінімального встановленого законом за неї у період з 2003 року нараховували та сплачували роботодавці. Відтак, вважає, що відповідач протиправно вимагає подвійної сплати єдиного соціального внеску, з чим вона не погоджується.

Провадження у справі відкрите за правилами спрощеного позовного провадження.

Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області поданий відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Покликається на те, що оскільки позивач офіційно не припинила підприємницьку діяльність, їй правомірно нараховано суму єдиного внеску та вчинено вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-989-56-У від 22 травня 2019 року та №Ф989-56 від 08 листопада 2019 року. Відповідач вважає, що не зважаючи на те, що позивач перебувала у трудових відносинах з зазначеними нею роботодавцями, отримуючи за це заробітну плату, нарахування їй єдиного внеску як фізичній особі підприємцю є правомірним.

У відповіді на відзив позивач вважає доводи відповідача безпідставними, оскільки саме по собі перебування особи на обліку в органах ДПС як підприємця, однак без безпосереднього здійснення підприємницької діяльності і отримання доходів від такої діяльності, не може бути підставою вимагати повторної сплати ЄСВ, у разі якщо цей соціальний внесок за неї був сплачений іншою особою (роботодавцем)

Суд допустив заміну відповідача - Головного управління ДФС у Хмельницькій області його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби України у Хмельницькій області. Також суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Хмельницькій області про перехід до розгляду справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 04 листопада 2002 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з відомостями трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 06 вересня 1990 року, остання у період з 14.01.2003 року дійсно працювала на посаді вчителя математики Підгірнянської ЗОШ (НВК) І-ІІ ступенів, з якої 31.08.2013 року її звільнено по переводу до Немиринецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, де також прийнято на посаду вчителя математики. 19.01.2015 року ОСОБА_1 звільнено на підставі переводу на посаду вчителя математики Радковецького НВК, де вона продовжує працювати на даний час (записи 12-18 а. с. 10-14)

Також судом встановлено, що на підставі даних інформаційної системи Головного управління ДФС у Хмельницькій області ОСОБА_1 нарахований єдиний соціальний внесок за періоди:

- з 01.01.2017 р. по 31.12.2017 р. в сумі 8448 грн. (термін сплати 09.02.2018 р.);

- з 01.01.2018 р. по 31.03.2018 р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.04.2018 р.);

- з 01.04.2018 р. по 30.06.2018 р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.07.2018 р,);

- з 01.07.2018 р. по 30.09.2018 р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 19.10.2018 р.);

- з 01.10.2018 р. по 31.12.2018 р. в сумі 2457,18 грн. (термін сплати 21.01.2019 р.);

- з 01.01.2019 р. по 31.03.2019 р. в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.04.2019 р.);

- з 01.04.2019 р. по 30.06.2019 р. в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 19.07.2019 р.);

- з 01.06.2019 р. по 30.09.2019 р. в сумі 2754,18 грн. (термін сплати 21.10.2019 р.).

Відтак, у зв`язку із наявністю в інтегрованій картці платника відомостей про заборгованість зі сплати єдиного внеску, ГУ ДПС у Хмельницькій області сформовано та направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 22.05.2019 року №Ф-989-56 на суму 21030,9 грн. У подальшому відповідачем сформовано та направлено другу вимогу про сплату недоїмки від 08.11.2019 року №Ф- 989-56.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та нормами Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 3 цієї ж частини статті, застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Платниками єдиного внеску, зокрема, є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (пункт 4 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI )

Відповідно до абзацу першого пункту 1 та пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується:

- для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;

- для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Отже платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці.

Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.

Отже, саме дохід особи від господарської діяльності є базою для нарахування ЄСВ, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць.

При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов`язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 ст. 14 ПК України самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Вищезазначене свідчить про те, що особа, яка провадить підприємницьку діяльність, вважається самозайнятою та зобов`язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником.

В іншому випадку, тобто якщо особа є найманим працівником, вона є застрахованою, і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, відтак мета єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі, не меншому за мінімальний.

Таким чином, громадяни, які мають і не припинили статус фізичної особи-підприємця, однак фактично ніякої підприємницької діяльності не здійснюють, оскільки перебувають у трудових відносинах як наймані працівники з іншим роботодавцем, не зобов`язані двічі сплачувати суму єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

Зазначена правова позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема: у постановах від 23 січня 2020 року у справі №480/4656/18, від 04.12.2019 року у справі №440/2149/19, від 27.11.2019 року у справі №160/3114/19.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

На підставі письмових доказів судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що позивач дійсно з 14.01.2003 року і дотепер працювала (працює) на посадах вчителя математики, перебуваючи у трудових відносинах з Підгірнянською ЗОШ (НВК), Немиринецькою ЗОШ та Радковецькою НВК.

Сплата страхових внесків за позивача у період з 2003 року по 2019 рік підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу - ОСОБА_1 , які містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (а.с.16-18)

У той же час, доказів провадження позивачем у цей період підприємницької діяльності та одержання доходів від неї відповідачем не надано.

Зважаючи на це, суд дійшов висновку, що податковий орган протиправно нарахував позивачу ЄСВ за 2017-2019 роки, не врахувавши те, що страхові внески у цей період були сплачені за позивача роботодавцями за місцем перебування її у трудових відносинах. Зважаючи на це, відповідач немотивовано сформував спірні вимоги №Ф-989-56-У від 22 травня 2019 року та №Ф989-56 від 08 листопада 2019 року, які слід визнати необґрунтованими та скасувати.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність спірних вимог про сплату недоїмки, зважаючи на що позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-989-56-У від 22 травня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф989-56 від 08 листопада 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 к. за рахунок асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, але не менше ніж на термін дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 16 квітня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя І.С. Козачок