
ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/376/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хом`якової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до військової частини 3056 Національної Гвардії України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини 3056 Національної Гвардії України, в якому просить:
- визнати бездіяльність військової частини 3056 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення, станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби, - протиправною;
- зобов`язати військову частину 3056 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що наказом командира військової частини 3056 Національної гвардії України від 03.07.2019 року № 144 його було звільнено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини 3056 Національної гвардії України, у зв`язку із закінченням строку контракту. Проте, під час звільнення з військової служби позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, передбачену ч.1 розділу 32 Інструкції "Про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам", затвердженої наказом МВС України 15.03.2018 № 200 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2018 за № 405/31857. Зазначає, що, зокрема, одноразова грошова допомога при звільненні військовослужбовців виплачується без написання рапорту військовослужбовця, по факту його звільнення без належності йому такої грошової допомоги, виплата одноразової грошової допомоги проводиться на підставі наказу командира про звільнення такого військовослужбовця та зняття його з усіх видів забезпечення. З урахуванням наведеного, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, шляхом нарахування та виплати згаданої одноразової грошової допомоги при звільненні з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби.
Відповідно до ухвали суду від 17.02.2020 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходжень, що зазначені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Ухвала про відкриття провадження від 17.02.2020 отримана відповідачем 21.02.2020, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача у поштовому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду.
Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України, та зазначений в ухвалі про відкриття провадження, не надіслав до суду відзиву на позовну заяву чи інших будь-яких документів в підтвердження своєї правової позиції.
Відповідно до положень ч.5 ст. 262, ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі, відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, з врахуванням положень ст. 258 КАС України.
Згідно з ч.5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив дійсну військову службу за контрактом у лавах Національної гвардії України у військовій частині 3056 Національної гвардії України у військовому званні капітан.
Також, судом встановлено, що перед початком військової служби ОСОБА_1 з 20.02.1995 по 03.10.2011 проходив службу в органах внутрішніх справ України - Херсонському юридичному інституті ХНУВС, що підтверджується записами Херсонського юридичного інституту ХНУВС у трудовій книжці.
Відповідно до наказу командира військової частини 3056 від 17.04.2012 року № 76, ОСОБА_1 було зараховано в списки особового складу частини та на усі види забезпечення із запасу на військову службу за контрактом на п`ять років. Надалі, позивачем військова служба за контрактом продовжилась ще на два роки.
Згідно довідки № 799 від 18.10.2019 начальника служби кадрової роботи військової частини 3056 майора Наумова К.С. капітан ОСОБА_1 перебував на військовій службі за контрактом у військовій частині 3056 Національної гвардії України з 17.04.2012 по 03.07.2019.
Згідно наказу командира військової частини 3056 Національної гвардії України від 03.07.2019 року № 144, ОСОБА_1 було звільнено за підпунктом "а" пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" (у зв`язку із закінченням строку контракту) та виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини 3056 Національної гвардії України з 03.07.2019. Вислуга років на 03.07.2019 становить: час служби в календарному обчисленні - 25 років 05 місяців 06 днів (а.с. 10).
В день звільнення позивачу не була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожен повний календарний рік служби.
З наявного в матеріалах справи витягу з наказу командира військової частини 3056 Національної гвардії України від 03.07.2019 року № 144 вбачається, що відповідач, відповідно пункту 12 статті 12 розділу III Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та розділу 31 пункту 3, 4, 5 "Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам", затвердженої наказом МВС від 15.03.2018 № 200, вирішив виплатити позивачу лише премію за особистий внесок у загальні результати служби з 01 по 03.07.2019 та допомогу за невикористані 42 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій.
Згідно довідки УМВС України в Херсонській області від 15.11.2019 № 10/13аз при звільненні ОСОБА_1 з ХЮІ ХНУВС в жовтні 2011 року він не отримував одноразову грошову допомогу .
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати йому одноразової грошової допомоги у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 25 повних календарних років служби, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Ч.1,4 ст. 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров`я працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п`яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.
Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей") військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше... Виплата військовослужбовцям зазначеної в цьому пункті одноразової грошової допомоги при звільненні їх з військової служби здійснюється Міністерством оборони України, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання .
Аналогічні положення містить п. 10 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" № 393 від 17 липня 1992 року. А відповідно до п. 15 даної постанови одноразова та щорічна грошова допомога, передбачена пунктами 10 і 11 цієї постанови, виплачується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Міністерством транспорту та зв`язку, Державною податковою адміністрацією, Державною прикордонною службою, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Державною кримінально-виконавчою службою, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Державною службою з надзвичайних ситуацій та Управлінням державної охорони, Службою судової охорони за рахунок коштів, виділених у державному бюджеті для їх утримання (за винятком випадків, передбачених абзацом другим цього пункту).
Наказом МВС України від 15.03.2018 № 200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії України , які обіймають посади в Головному управлінні Національної гвардії України, територіальних управліннях, з`єднаннях, військових частинах (підрозділах), вищих військових навчальних закладах, навчальних військових частинах (центрах), базах, закладах охорони здоров`я та установах Національної гвардії України (далі - Інструкція № 200). Відповідно до п. 1 розділу ХХХІІ Інструкції № 200 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей".
Пункт 1 постанови КМУ № 393 передбачає, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, служба в органах внутрішніх справ України, на посадах молодшого, середнього і вищого складу з дня призначення на відповідну посаду.
Умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, відповідно до частини другої статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" є наявність у військовослужбовця вислуги 10 років і більше, а також звільнення з передбачених підстав, при цьому не має значення чи набула особа право на пенсію.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 17.03.2015 року № 21-80а15.
Відповідно до наказу командира військової частини 3056 Національної гвардії України, вислуга років позивача станом на 03.07.2019 становить 25 років 05 місяців 06 днів.
Положеннями п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153/2008 від 10.12.2008 передбачено, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.
Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Судом встановлено, що на час виключення зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення - 03.07.2019 позивачу не виплачено суму одноразової грошової допомоги при звільненні, при цьому відповідачем не наведено причин такої не виплати. Процедури та обов`язку звернення військовослужбовця з рапортом до керівництва військової частини про виплату цієї допомоги законодавчо не передбачено.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про протиправну бездіяльність військової частини 3056 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення, станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби.
Строки звернення до суду позивачем не порушені, оскільки бездіяльність відповідача є пасивною поведінкою суб`єкта владних повноважень, яка має тривалий характер.
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного військовою частиною та його відновлення, керуючись повноваженнями, наданими ч.2 ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину 3056 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби.
Відповідачем, в порушення ч.2 ст. 77 КАС України, не доведено, а позивачем та наявними у матеріалах справи доказами спростовано правомірність дій відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 242-246, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати бездіяльність військової частини 3056 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення, станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби, - протиправною.
Зобов`язати військову частину 3056 Національної гвардії України (73079, м. Херсон, вул. Паровозна, буд. 36, код ЄДРПОУ 23313931) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу при звільненні, з розрахунку 50 відсотків місячного грошового забезпечення станом на дату звільнення (03.07.2019 р) за 25 повних календарних років служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду складено у повному обсязі 16.04.2020 року.
Суддя В.В. Хом`якова
кат. 106030000
Судове рішення № 88811868, Херсонський окружний адміністративний суд було прийнято 16.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 540/376/20. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: