Рішення № 88811698, 16.04.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 квітня 2020 року м. ПолтаваСправа №440/4428/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Головне управління ДПС у Полтавській області (надалі також позивач) звернулось до суду з цим позовом та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 13.02.2020 просило стягнути з ОСОБА_1 (надалі - відповідач, ОСОБА_1 ) податковий борг загалом у розмірі 78641,50 грн, посилаючись на несплату відповідачем узгоджених сум податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України.

2. Позиція відповідача.

Відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, відповідачем не надано.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

А відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

3. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників (у порядку письмового провадження).

Ухвалою від 15.01.2020 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 замінено відповідача у справі на ОСОБА_1 , відкладено підготовче засідання 18.03.2020.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання 8.04.2020 відповідач не з`явився.

Поштове відправлення разом з повісткою про виклик до суду повернулось не врученим з огляду на відсутність адресата за адресою реєстрації місця проживання.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Частиною першою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

А відповідно до частини дев`ятої зазначеної статті, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 до 9.01.2020 був зареєстрований як фізична особа - підприємець та перебував на обліку як платник податків у Кременчуцькій ДПІ.

9.01.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №25850060003027694 про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 .

За відповідачем обліковується податковий борг загалом у розмірі 78641,50 грн, у т.ч.: 48027,55 грн - зі сплати орендної плати з фізичних осіб та 30613,95 грн - єдиного податку з фізичних осіб, що виник за таких обставин.

Платником податків 19.02.2018 подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання зі сплати орендної плати на 2018 рік загалом у розмірі 33682,52 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2018 року по 2806,88 грн, а у грудні 2018 року - 2806,84 грн /а.с. 15-16/.

29.01.2019 ФОП ОСОБА_1 подано до податкової інспекції податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання зі сплати орендної плати на 2019 рік загалом у розмірі 33682,52 грн з щомісячною сплатою упродовж січня - листопада 2019 року по 2806,88 грн, а у грудні 2019 року - 2806,84 грн /а.с. 17-18/.

З огляду на несплату платником податку податкових зобов`язань за період з травня 2018 року по жовтень 2019 року утворився податковий борг загалом у розмірі 48027,55 грн /а.с. 65-68/.

Крім того, відповідачем 22.01.2019 подано до податкового органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018 рік, у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання зі сплати єдиного податку у розмірі 15615,00 грн /а.с. 22/.

19.07.2019 ФОП ОСОБА_1 подано до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за І півріччя 2019 року, у якій самостійно визначено суму податкового зобов`язання зі сплати єдиного податку у розмірі 15005,45 грн /а.с. 23/.

Оскільки податкові зобов`язання відповідачем не сплачені, податковим органом обліковано податковий борг зі сплати ФОП ОСОБА_1 єдиного податку загалом у розмірі 30613,95 грн /а.с. 21/.

17.07.2019 позивачем сформовано та надіслано платнику податків податкову вимогу №87305-51 про сплату узгодженої суми грошового зобов`язання у загальному розмірі 14034,40 грн /а.с. 13/. Поштове відправлення повернулось до податкового органу неврученим з огляду на відсутність адресата за податковою адресою /а.с. 13/. Сторонами у справі доказів оскарження даної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Посилаючись на несплату відповідачем податкового зобов`язання у строки, визначені Податковим кодексом України, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

А відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Крім того, як визначено пунктами 295.3, 295.4 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

При цьому, пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

А відповідно до пункту 59.5 цієї статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

ОЦІНКА СУДОМ ОБСТАВИН СПРАВИ

Суд враховує, що статусу податкового боргу набуває лише узгоджена сума грошового (податкового) зобов`язання, не сплачена платником податків у визначений строк.

Податкові зобов`язання, самостійно визначені відповідачем у податкових деклараціях з плати за землю та єдиного податку, вважаються узгодженим з дати подання таких декларацій до контролюючого органу, не можуть бути оскаржені та мали бути сплачені у строки, визначені пунктом 287.3 статті 287, пунктом 295.3 статті 295 Податкового кодексу України.

З огляду на несплату податкових зобов`язань у визначені Податковим кодексом України строки, дані зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву, жодних заперечень чи доказів сплати суми податкового боргу до суду не надав.

Стосовно припинення відповідачем підприємницької діяльності у визначеному законом порядку, суд звертає увагу на такі обставини.

Згідно з пунктом 37.3 Податкового кодексу України підставами для припинення податкового обов`язку, крім його виконання, є: ліквідація юридичної особи; смерть фізичної особи, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою; втрата особою ознак платника податку, які визначені цим Кодексом; скасування податкового обов`язку у передбачений законодавством спосіб.

Відповідно до абзацу другого підпункту 65.10.8 пункту 65.10 статті 65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

В силу абзацу другого пункту 97.3 статті 97 Податкового кодексу України визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов`язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.

При цьому підпунктом 97.4.3 пункту 97.4 цієї статті визначено, що особою, відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків, є: стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - така фізична особа.

Наявність у відповідача податкового боргу підтверджено матеріалами справи у їх сукупності та ОСОБА_1 не спростовано.

Таким чином, з огляду на припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності податковий борг у розмірі 78641,50 грн належить стягнути з відповідача як з фізичної особи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Головного управління ДПС у Полтавській області.

Отже, позов належить задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відповідні витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Полтавській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг зі сплати:

орендної плати з фізичних осіб у розмірі 48027,55 грн (сорок вісім тисяч двадцять сім гривень п`ятдесят п`ять копійок) на р/р UA078999980334159815000016008, код отримувача 37965850, отримувач - УК у м. Кременчук/м. Кременчук/18010900, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 30613,95 грн (тридцять тисяч шістсот тринадцять гривень дев`яносто п`ять копійок) на р/р UA118999980314010699000016008, код отримувача 37965850, отримувач - УК у м. Кременчук/м. Кременчук/18050400, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Стягувач: Головне управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014).

Боржник: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

За змістом пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України, у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк, визначений статтею 295 цього Кодексу, продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.О. Кукоба