Рішення № 88811639, 15.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2020 р. Справа № 400/2140/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради, пл. Центральна, 1, каб. 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056 про:визнання протиправною та скасування постанови від 26.06.2019 р. № 22/1014-2067-19,ВСТАНОВИВ:

Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради (далі – позивач, Управління ЖКГ) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі – відповідач, Управління ДАБІ) про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2019 року № 22/1014-2067-19.

Ухвалою від 26.07.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що позивачем представнику Управління ДАБІ було надано всі необхідні дозвільні документи, які містили інформацію про об`єкт перевірки. Отже, у відповідача відсутні підстави для винесення оскаржуваного рішення та накладання на позивача штрафу. Крім того, та вказав, що Акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) складено Управлінням ДАБІ за відсутності уповноваженого представника Управління ЖКГ, чим порушено його право надати письмові пояснення стосовно спірних обставин справи.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що інформація, зазначена Управлінням ЖКГ у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) є недостовірною, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року № 3038-VI (далі – Закон України № 3038).

У відповіді на відзив позивач свої вимоги підтримав у повному обсязі.

Ухвалою від 07.11.2019 року суд зупинив провадження у справі № 400/2156/19 до набрання законної сили судовим рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/2160/19.

Ухвалою від 12.03.2020 року суд поновив провадження у справі.

Від позивача 02.04.2020 року надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю бути присутніми у судовому засіданні через обмеження регулярних та нерегулярних автомобільних перевезень автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному та міжобласному сполученні відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19».

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд зазначає, що відкладення судового розгляду справи повинно бути обумовлене не лише не можливістю прибуття учасника справи в судове засідання з поважних чи неповажних причин, а і мати відповідну необхідність у відкладенні розгляду справи.

В даному випадку, в матеріалах справи наявні позов, відзив на позовну заяву та відповідь на відзив, а також додані до них докази. Клопотань щодо необхідності надання часу для подання додаткових доказів від сторін не надходило.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового розгляду справи, а представником позивача таких підстав не наведено.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Управлінням ДАБІ у період з 28.05.2019 року по 12.06.2019 року проведено позапланову перевірку дотримання суб`єктом містобудування (Управлінням ЖКГ) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: Капітальний ремонт ліній зовнішнього освітлення по вул. Одеська, вул. Кравченко, вул. Л. Українки від ТП-621 в м. Вознесенськ, Вознесенського району Миколаївської області. За результатами перевірки 12.06.2019 року складено Акт № 170 (далі – Акт перевірки).

Згідно розділу VIII Акту перевірки, під час проведення перевірки представником забудовника було пред`явлено наступні документи: завдання на проектування; повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI); робочий проект; загальний журнал робіт; Акти на закриття прихованих робіт; журнал авторського нагляду; наказ про призначення головного інженера проекту; наказ про проведення авторського нагляду за будівництвом; кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця будівельних робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єкта архітектури серія АР № 002354; наказ про призначення відповідального за здійснення технічного нагляду.

Відповідно п. 12 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 18.04.2019 року № МК 141191081909, будівельні роботи з капітального ремонту ліній зовнішнього освітлення по вул. Одеська, вул. Кравченко, вул. Л. Українки від ТП-621 в м. Вознесенськ проведено в період з січня по квітень місяць 2019 року проте, згідно інформації зазначеної в журналі загальних робіт відповідні роботи проведено протягом листопада місяця 2017, що також підтверджується датами зазначеними у акті на закриття прихованих робіт.

Відповідно ч. 10 ст. 39 Закону України № 3038, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Враховуючи викладене, відповідачем у Акті перевірки зроблено висновок, що інформація, зазначена Управлінням ЖКГ у зареєстрованій Управлінням ДАБІ декларації про готовність до експлуатації об`єкта, , що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CCI) від 18.04.2019 року № МК 141191081909 є недостовірною, чим порушено вимоги ст. 39 Закону України № 3038.

12.06.2019 року відповідачем складено припис № 17 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від Управління ЖКГ з метою усунення виявлених порушень вимагалось у місячний термін, від дати складання припису, усунути виявлені під час позапланової перевірки порушення.

Також, 12.06.2019 року Управлінням ДАБІ складено протокол правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким встановлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виявленого Актом перевірки, відбудеться 26.06.2019 року о 11:00 год. у приміщенні Управління ДАБІ.

26.06.2019 року Управлінням ДАБІ розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесено постанову № 22/1014-2071-19 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою Управління ЖКГ визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на позивача штраф у розмірі 69156,00 грн.

Не погоджуючись з рішенням Управління ДАБІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України № 3038 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 41 Закону України № 3038 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 533 (далі – Порядок № 533).

Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Згідно п. 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом.

У відповідності до п. 13 Порядку № 553, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до положень п. 16 – 19 Порядку № 533 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі – припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки. Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З Акту перевірки вбачається, що захід державного контролю проведено за відсутності представника Управління ЖКГ.

В розділі IV Акту перевірки «Особи, що беруть участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю)» зазначено лише посадову особу органу державного нагляду (контролю) – головного інспектора Управління ДАБІ. Акт перевірки підписано лише посадовою особою Управління ДАБІ. В розділі ХІ Акту перевірки в графі «Відмітка про відмову від підписання керівником суб`єкта господарювання/фізичною особою або уповноваженою ними особою, іншими особами цього акта» наявна відмітка: «На розгляд справи не з`явились».

Акт отримано позивачем 12.06.2019 року, про що у Акті перевірки здійснено відмітку посадовою особою Управління ДАБІ.

Стосовно питання дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності оскаржуваною постановою, суд зазначає наступне:

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року № 244 (далі – Порядок № 244).

Відповідно до п. 9 Порядку № 244 про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов`язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно п. 16 – 18 Порядку № 244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі – справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.

Відповідно до пп. 3, 5 п. 20 Порядку №244, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, серед іншого, чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

З аналізу наведеного можна дійти висновку, що в разі встановлення відповідачем під час підготовки справи до розгляду, відсутності факту сповіщення суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи, то подальший розгляд питання про притягнення до відповідальності по суті, є протиправним, оскільки позивача не було сповіщено належним чином про такий розгляд за три доби.

Протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 12.06.2019 року позивача повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення. Водночас, зі вказаного протоколу не вбачається, що позивач був ознайомлений з ним та/чи отримував його копію; в протоколі відсутній підпис позивача та його пояснення. Лише зазначено, що на розгляд справи представник Управління ЖКГ не з`явився.

З наявної у матеріалах справи копії відстеження поштового відправлення вбачається, що Акт перевірки, припис та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідачем надіслано 20.06.2019 року та отримано позивачем 24.06.2019 року. Оскаржувана постанова винесена 26.06.2019 року.

Зазначене свідчить про не дотримання відповідачем вимог законодавства під час винесення спірної постанови.

Також суд зазначає, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року у справі № 400/2160/19 у задоволенні позову Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про про визнання протиправною та скасування постанову 25/1014-2070-19 від 26.06.2019 року було відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною та скасування постанови 25/1014-2070-19 від 26.06.2019 задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області за № 25/1014-2070-19 від 26.06.2019 року.

У постановою апеляційної інстанції зроблено висновок про не дотримання відповідачем вимог законодавства під час винесення спірної постанови, оскільки сам по собі факт завчасного направлення такого повідомлення не є доказом того, що позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, що свідчить про позбавлення позивача права на участь у розгляді її справи та надання доказів.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову відповідач порушив норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд робить висновок, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення не діяв на підставі та у спосіб передбачений діючим законодавством, оскільки порушив процедуру розгляду справи, та допустив надмірний формалізм при вирішенні питання про притягнення позивача до відповідальності за порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, що потягло за собою прийняття необґрунтованого рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір по даній справі дорівнює 1921,00 грн., позивачем же надано докази сплати судового збору у розмірі 2007,00 грн. Отже, судові витрати у розмірі 1921,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а надміру сплачені 86,00 грн. – повернуті з Державного бюджету відповідною ухвалою.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської (пл. Центральна, 1, каб. № 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 20908003) до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 37471912) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області № 22/1014-2071-19 від 26.06.2019 року, Винесену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно будівельної інспекції у Миколаївській області Заграєнко Н.В., відносно Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської ради за вчинення правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладення штрафу в розмірі 69156,00 грн.

3. Стягнути за рахунок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056, код ЄДРПОУ 37471912) на користь Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Вознесенської міської (пл. Центральна, 1, каб. № 37, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, код ЄДРПОУ 20908003) судові витрати у розмірі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.04.2020 року.

Суддя О.В. Малих