Ухвала суду № 88811596, 16.04.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/2932/20

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2020 року м. Львів

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Карп`як О.О., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35) про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу № Ф-2144-57 від 15.05.2019 року.

До позовної заяви позивачем долучено заяву про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування вищезазначеної заяви зазначає наступне. На даний час позивач у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, не працевлаштований, жодного доходу не отримує, сплачує аліменти на утримання сина.

Відповідно до частин 1, 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що вказана позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір", а особа, яка звернулася з нею до суду, не належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо його сплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною 1. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити від сплати судового збору, є майновий стан сторони. Жодної іншої підстави для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ні Закон України "Про судовий збір", ні КАС України не передбачають.

Позивачем доказів на підтвердження скрутного матеріального становища не долучено, довідка про перебування позивача у період з 10.03.2018 по 13.03.2018 на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні КНП «Дрогобицької міської лікарні № 1» не є належним доказом для звільнення від сплати судового збору. Також, в матеріалах справи знаходиться копія довідка № 105 від 10.03.2020 року з якої вбачається, позивач у Центрі зайнятості не зареєстрований. Довідок з органів ПФ України та ДПС України не подано.

На підставі викладеного суддя дійшов висновку про відсутність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 133 КАС України підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши матеріали позову встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України "Про судовий збір"), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до абз. 4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 01.01.2020 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2102 гривні.

Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Закону України "Про судовий збір". Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу

Таким чином, за звернення позивача з даним позовом до адміністративного суду за одну вимогу майнового характеру в розмірі 21 030,90 грн. судовий збір складає 840,80 грн.

Сплата судового збору здійснюється за наступними платіжними реквізитами: отримувач коштів - УКуЗалізн.району м. Львова; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) -38007594; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); МФО 899998; рахунок отримувача UA978999980313101206084013003; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - судовий збір за подання позову (ПІБ чи назва установи, організації позивача), до (вказати найменування відповідача), Львівський окружний адміністративний суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви, а в даному випадку апеляційної скарги без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX«Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)»розділ VI «Прикінцеві положення» КАС України доповнено новим пунктом такого змісту: «п.3 Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також щодо строків звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).»

Відповідно до п. 1 Постанови КМ України від 11.03.2011року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» ( з урахуванням змін, внесених Постановою КМ України №239 від 25.03.2020року) на усій території України з 12 березня 2020 р. до 24 квітня 2020 р. установлено карантин.

З урахуванням приведених положень законодавства, у разі отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- у період дії карантинних заходів (запроваджених Урядом України) недоліки позовної заяви підлягають усуненню у десятиденний строк, з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України;

- по завершенню дії карантинних заходів (запроваджених Урядом України), недоліки позовної заяви підлягають усуненню у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.

Також слід роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог ухвали по усуненню недоліків позовної заяви у визначений термін, така буде вважатись неподаною та повернута позивачеві відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

1. У задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити, що у разі отримання позивачем ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- в період дії карантинних заходів (запроваджених Урядом України) недоліки позовної заяви підлягають усуненню у десятиденний строк, з дня закінчення карантинних заходів, запроваджених нормативними актами України;

- по завершенню дії карантинних заходів недоліки позовної заяви підлягають усуненню у десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала в апеляційному порядку окремо не оскаржується.

Суддя Карп`як Оксана Орестівна