Ухвала суду № 88811406, 14.04.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

14 квітня 2020 року 640/23295/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Балаклицький А.І., розглянувши в м. Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

26 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Шостого апеляційного адміністративного суду, що полягають у направленні листом Шостого апеляційного адміністративного суду вих. №02.2-18.6113/2019 від 08 листопада 2019 року до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги апелянта ОСОБА_1 про часткове оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі №826/17907/18, яка апелянтом ОСОБА_1 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337 подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, без реєстрації 08 листопада 2019 року зазначеної апеляційної скарги в автоматизованій системі документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду;

- зобов`язати Шостий апеляційний адміністративний суд зареєструвати в автоматизованій системі документообігу Шостого апеляційного адміністративного суду та в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі апеляційну скаргу апелянта ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року до Шостого апеляційного адміністративного суду про часткове оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі №826/17907/18 як таку, що подана апелянтом ОСОБА_1 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337 безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду на підставі статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України та надійшла до Шостого апеляційного адміністративного суду поштою 08 листопада 2019 року;

- визнати протиправними дії Окружного адміністративного суду міста Києва, що полягають у поверненні листом посадової (службової) особи Окружного адміністративного суду міста Києва начальника відділу документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) Окружного адміністративного суду міста Києва Вітюк О.В. від 20.11.2019 року №03.2-08/3390/19 на моє, ОСОБА_1 , ім`я подані 17 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100129297634 до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва Доповнення апелянта ОСОБА_1 від 17 листопада 2019 року до апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337 мною, ОСОБА_1 , безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, про часткове оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі №826/17907/18;

- зобов`язати Окружний адміністративний суд міста Києва зареєструвати в автоматизованій системі документообігу Окружного адміністративного суду міста Києва та в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі як подані 17 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100129297634 до Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва Доповнення апелянта ОСОБА_1 від 17 листопада 2019 року до апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337 мною, ОСОБА_1 , безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду, про часткове оскарження ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі №826/17907/18, які надійшли до Окружного адміністративного суду міста Києва поштою 19 листопада 2019 року;

- солідарно стягнути на підставі статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з бюджетних асигнувань Шостого апеляційного адміністративного суду та Окружного адміністративного суду міста Києва на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , понесені позивачем ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 1536,80 грн., а саме стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 1536,80 грн. шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 адміністративну справу №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії передано до Шостого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 адміністративну справу №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення підсудності.

Ухвалою Верховного Суду від 23.01.2020 визначено підсудність справи №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії за Сьомим апеляційним адміністративним судом (з місцезнаходженням у місті Вінниця). Справу №640/23295/19 повернуто до Шостого апеляційного адміністративного суду для передачі за підсудністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 справу №640/23295/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2019 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії передано голові Шостого апеляційного адміністративного суду для направлення її до суду вищої інстанції для визначення підсудності.

Розпорядженням голови Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 №4 справу №640/23295/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для визначення підсудності.

Ухвалою Верховного Суду від 04.02.2020 справу №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії залишено без руху.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Сьомого апеляційного адміністративного суду Залімського Ігоря Геннадійовича та справу №640/23295/19 передано для вирішення питання про відвід судді.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2019 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Залімського І.Г.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії повернуто особі, яка її подала.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2020 визначено підсудність адміністративної справи №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії за Київським окружним адміністративним судом.

10.04.2020 матеріали адміністративної справи №640/23295/19 надійшли на адресу Київського окружного адміністративного суду та внаслідок автоматизованого розподілу 13.04.2020 були передані для розгляду судді Балаклицькому А.І.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що він не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва перебуває адміністративна справа №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів.

Так, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 в адміністративній справі №826/17907/18 за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів, було постановлено роз`єднати в окремі провадження позовні вимоги ОСОБА_1 .

В ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 в адміністративній справі №826/17907/18 зазначено, що вона не підлягає оскарженню.

Позивачем було подано апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду, в якій останній просив скасувати її в частині роз`єднання позовних вимог як таку, що прийнята з порушенням правил підсудності, та направити справу на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вказана апеляційна скарга була направлена позивачем до Шостого апеляційного адміністративного суду 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення за штрих-кодовим ідентифікатором №6100142470337 та отримана апеляційним судом 08.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором №6100142470337.

Листом від 08.11.2019 №02.2-18/6113/2019 Шостий апеляційний адміністративний суд направив до Окружного адміністративного суду міста Києва вказану апеляційну скаргу з додатками для виконання вимог ст. 188 КАС України у редакції від 06.07.2005.

Шостий апеляційний адміністративний суд при направленні до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 в адміністративній справі №826/17907/18 керувався підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, яким визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14 листопада 2019 року вказана апеляційна скарга надійшла до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 повернуто заявнику.

Вказана ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 мотивована тим, що підпунктом 15.12 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 та вважаючи її такою, що постановлена з порушенням норм процесуального законодавства, позивач оскаржив вказану ухвалу в касаційному порядку.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.12.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 в справі №826/17907/18.

В подальшому, позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.11.2019 в справі №826/17907/18 до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просив:

- скасувати постановлену Окружним адміністративним судом міста Києва як судом апеляційної інстанції ухвалу від 26.11.2019 року у справі №826/17907/18 про повернення поданої 05.11.2019 року цінним листом з описом вкладення на підставі ст. 297 КАС України безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постановлену з порушенням правил юрисдикції (підсудності) ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 року в адміністративній справі №826/17907/18, яка постановлена Окружним адміністративним судом міста Києва 26.11.2019 року з привласненням Окружним адміністративним судом міста Києва повноважень суду апеляційної інстанції - Шостого апеляційного адміністративного суду - на ухвалення судових рішень щодо апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, подану апелянтом на підставі ст. 297 КАС України безпосередньо до суду апеляційної інстанції, а не через суд першої інстанції;

- адміністративну справу №826/17907/18 направити до Шостого апеляційного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою 05.11.2019 року цінним листом з описом вкладення на підставі ст. 297 КАС України безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду на постановлену з порушенням правил юрисдикції (підсудності) ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 року в адміністративній справі №826/17907/18.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Управління Служби безпеки України в Харківській області про визнання протиправною та нечинною з моменту прийняття постанови в частині, зобов`язання вчинити дії, стягнення коштів - повернуто особі, яка її подала.

Крім того, з позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що позивачем було подано доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 , поданої 05 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення поштовий номер 6100142470337 мною, ОСОБА_1 , безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Вказані доповнення до апеляційної скарги були направлені позивачем до Окружного адміністративного суду міста Києва 17 листопада 2019 року цінним листом з описом вкладення за штрих-кодовим ідентифікатором №6100129297634 та отримані останнім 19.11.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за штрих-кодовим ідентифікатором №6100129297634.

Листом від 20.11.2019 №03.2-08/3390/19 Окружний адміністративний суд міста Києва повернув ОСОБА_1 помилково надіслану до Окружного адміністративного суду міста Києва кореспонденцію, а саме доповнення до апеляційної скарги по справі №826/17907/18.

Окружний адміністративний суд міста Києва при поверненні ОСОБА_1 доповнення до апеляційної скарги по справі №826/17907/18 керувався тим, що згідно діючого порядку оскарження судового рішення (п. 15.1 перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 297 вказаного Кодексу) подання інших документів до суду першої інстанції, що стосуються апеляційного розгляду, крім апеляційної скарги, не передбачено.

Проте, не погоджуючись із діями Шостого апеляційного адміністративного суду щодо направлення до Окружного адміністративного суду міста Києва апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 в адміністративній справі №826/17907/18 та з діями Окружного адміністративного суду міста Києва щодо повернення доповнення до апеляційної скарги по справі №826/17907/18, позивач звернуся з даним позовом до суду.

На переконання позивача, зазначені дії відповідачів можуть бути оскаржені ним до суду в порядку адміністративного судочинства.

Водночас, суд звертає увагу на те, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що підставою пред`явлення даного позову ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва, є незгода позивача з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 в адміністративній справі №826/17907/18, та діями останніх, щодо повернення апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.10.2019 та доповнення до апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження у суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. У статті 124 Конституції України проголошено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до положень статті 6 Конституції України, Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Як вбачається з п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до вимог статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Разом з тим, суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб`єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв`язку з розглядом судових справ.

Такі спори не пов`язані із захистом прав, свобод чи інтересів у публічно-правових відносинах від порушень з боку органів державної влади, оскільки оскаржені позивачем дії вчинені при здійсненні правосуддя, а тому законність таких дій може перевірятися лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Тобто дії суду (судді), вчинені при виконанні ним своїх обов`язків щодо здійснення правосуддя (самостійного виду державної діяльності, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом, процесуальній формі адміністративних, цивільних, кримінальних та інших справ), є не управлінськими, а процесуальними, і оскаржуються у порядку, визначеному процесуальними законами.

У порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені акти, дії або бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Рішення, дії чи бездіяльність судів та суддів, вчинені у зв`язку з розглядом судових справ, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Правопорядок в Україні побудований на засадах, відповідно до яких один суд першої інстанції не має право втручатися в діяльність іншого суду чи суддів першої інстанції у зв`язку з їх рішеннями, діями чи бездіяльністю, пов`язаних розглядом справ.

Такий висновок випливає з того, що відповідно до статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Аналогічна правова позиція наведена, зокрема, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №6 "Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів".

Особи, які беруть участь у справі, здійснюють надані їм законом процесуальні права, у тому числі й ті, що передбачені статтями 44, 47 Кодексу адміністративного судочинства України, як під час судового розгляду справи, так і поза межами судового засідання, а суд забезпечує здійснення цих прав процесуальними засобами та відповідними діями поза межами судового розгляду.

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя місцевого суду здійснює правосуддя в порядку, встановленому процесуальним законом, а також інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суду, вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. Намагання зробити це в конкретній справі шляхом подання окремого позову проти суду чи судді є протиправним втручанням у здійснення правосуддя і посяганням на процесуальну незалежність суду. В судовому порядку громадянами можуть бути оскаржені лише акти, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб судів, що належать до сфери управлінської діяльності.

Згідно зі статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" учасники справи, яка є предметом судового розгляду, та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, не кожне рішення, дія чи бездіяльність судді чи суду у зв`язку з розглядом справи підлягає оскарженню. Закон допускає оскарження рішень, дій чи бездіяльності судді чи суду лише у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом (апеляційний перегляд та у передбачених випадках - касаційне оскарження).

Отже, особи мають право оскаржити судове рішення до судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Питання притягнення судді до відповідальності врегульовано Законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду правосуддя". Це означає, що кожна особа має можливість повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення та дій судді під час здійснення правосуддя.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №489/5045/18 "щодо цивільної відповідальності, до якої позивач має намір притягнути суд-відповідача, Консультативна рада європейських суддів зазначає, що, беручи до уваги принцип незалежності суду: i) засобом захисту від судових помилок (стосовно питань юрисдикції, суті справи або процедури розгляду) повинна бути належна система апеляційного оскарження рішень (як з дозволу суду, так і без дозволу); ii) будь-яка компенсація за інші недоліки в процесі здійснення правосуддя (у тому числі, наприклад, порушення строків розгляду справи) може вимагатися тільки від держави; iii) недоцільним є притягнення судді до будь-якої особистої відповідальності за здійснення ним уповноважених професійних обов`язків, навіть шляхом відшкодування збитків державі, крім випадків навмисного порушення (пункт 76 Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських суддів). Крім того, якщо держава повинна була виплатити компенсацію стороні через помилку у відправленні правосуддя, саме у держави, а не у сторони справи має бути право притягнути суддю до цивільної відповідальності шляхом подання судового позову (пункт 37 Висновку №18 (2015) Консультативної ради європейських суддів). Велика Палата Верховного Суду вважає, що означений підхід однаково застосовний як особисто до суддів, так і до судів, в яких вони здійснюють правосуддя (пункт 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 757/43355/16-ц)...

Велика Палата Верховного Суду вже зазначала, що можливість розгляду судом позовних вимог про зобов`язання іншого суду вчинити певні процесуальні дії та (або) ухвалити рішення, пов`язане з розглядом іншої судової справи, Закони України не передбачають. Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій. Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені."

Відповідно до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це, не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Отже, ця справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення адміністративної справи, яке наведене у статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Юрисдикція адміністративних судів, встановлена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, на цей спір не поширюється.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №489/5045/18.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №640/23295/19 за позовом ОСОБА_1 до Шостого апеляційного адміністративного суду, Окружного адміністративного суду міста Києва про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Балаклицький А. І.