Ухвала суду № 88811153, 15.04.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у відводі судді)

15 квітня 2020 року м. Житомир справа № 240/4598/20

категорія 106030000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попової О. Г., розглянувши заяву про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А3771 про визнання протиправним та скасувати пункти наказу, визнання протиправною бездіяльності, поновити на посаді, стягнення коштів, стягнення моральної шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 24 березня 2020 року звернулась до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3 наказу Командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України - командира військової частини А-3771 генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка від 17.02.2020 р. № 19-ДС по особовому складу державних службовців, наказ Командувача десантно-штурмових військ Збройних Сил України - командира військової частини А-3771 генерал-лейтенанта Євгена Мойсюка від 05.02.2020 р. № 14-ДС по особовому складу державних службовців, яким ОСОБА_1 звільнено з посади провідного спеціаліста відділу організаційно-планової роботи та забезпечення, оплати праці особовому складу фінансово-економічного управління командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягала у ненаданні ОСОБА_1 пропозиції щодо жодної вакантної посади або ж роботи, яку б вона могла виконувати;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного спеціаліста відділу організаційно-планової роботи та забезпечення, оплати праці особовому складу фінансово-економічного управління командування Десантно-штурмових військ Збройних Сил України з 27 лютого 2020 року;

- стягнути з військової частини Л-3771 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період - 27 лютого 2020 року і до дня поновлення на роботі, із розрахунку середньомісячного заробітку у розмірі 34726,88 грн.;

- стягнути з військової частини А-3771 на користь ОСОБА_1 20 000 грн. заподіяної моральної шкоди;

- стягнути з військової частини А-3771 на користь ОСОБА_1 1000 грн., витрачені за надання правничої допомоги по підготовці даного позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2020 автоматизованою системою документообігу суду для розгляду даної справи визначено головуючого суддю Попову О.Г.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30.03.2020 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу семиденний строк для усунення недоліків, зокрема, надати окрему заяву відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України про поновлення строку звернення з обґрунтування строку пропуску звернення до суду із даним позовом, документу про сплату судового збору за позовну вимогу майнового характеру в сумі 840,80 грн.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.04.2020 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви та надати строк для усунення її недоліків протягом семи днів з дня вручення даної ухвали або протягом семи днів з дня закінчення карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

15.04.2020 року ОСОБА_1 подано заяву про відвід головуючому судді Поповій О.Г., яка обґрунтована тим, що суддя Попова Оксана Гнатівна не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, оскільки наявні інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, зокрема те, що позовна заява другий раз залишається без руху попри усунені недоліки. Позивач має підозри щодо заінтересованості в результатах розгляду справи суддею Поповою О.Г. через імовірні зв`язки з колишнім суддею Апеляційного суду Зав`язуном В.С., який виступає проти позивача у справі ненадання документів на адвокатський запит по ОСББ «Центральний Івана Кочерги». Тому, вважає це обставиною, що викликає обґрунтований сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Оцінивши доводи заяви, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для задоволення заяви із наступних підстав.

Відповідно до ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 39 КАС за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Судом не встановлено, що наведені позивачем обставини свідчать про наявність наведених вище підстав, які є підставою для відводу судді.

Аналізуючи зміст заяви позивача можна дійти висновку про те, що заявляючи відвід, ОСОБА_1 фактично виразила свою незгоду з ухвалами судді про залишення позову без руху та продовження строку на усунення недоліків.

У зв`язку із цим слід відмітити, що відповідно до частини четвертої статті 36 КАС незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Водночас, варто зазначити, що суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» і «незалежним» (ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

У справі «Газета Україна-Центр проти України» (заява № 16695/04), рішення від 15 липня 2010 року ЄСПЛ зазначив, що «відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності».

З вищезазначеного слідує, що для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, необхідно довести наявність відповідних вищезазначених суб`єктивних та об`єктивних критеріїв (зокрема, особисті переконання та поведінку конкретного судді, які вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах вирішення даної справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав та свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі, тощо).

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як вже зазначалось раніше, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений ст. 40 КАС України, зокрема, ч. 4 вказаної норми встановлено, зокрема, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Дослідивши мотиви заяви ОСОБА_1 про відвід судді Плпової О.Г, вважаю, що остання ґрунтується лише на суб`єктивних сумнівах. Переконливих підстав для таких сумнівів позивачем не наведено, а відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та необхідність вирішення питання про відвід в порядку, встановленому ч. 4 ст. 40 КАС України.

Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовитит ОСОБА_1 у задоволенні заяви про відвід судді Попової О.Г.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена до апеляційного суду.

Суддя О.Г. Попова