Постанова № 8881100, 10.11.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2008 рокуу справі № 2-а-3352/08

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовомуправління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області довідкритого акціонерного товариства «Щорське автотранспортне підприємство 17446» простягнення боргу в сумі 5064, 49 грн. заучастю представників сторін: від позивачаЄрмоленко Ю.В., довіреність № 2459/07 від 05.11.2007 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області до відкритого акціонерного товариства «Щорське автотранспортне підприємство 17446», в якому позивач просить винести рішення про стягнення боргу в сумі 5064, 49грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач заперечень на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв'язку з нез'явленням представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за наявною у матеріалах справи адресою.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на

яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «Щорське автотранспортне підприємство 17446», зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 31.01.1991 року за № 252204-039.

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески. Сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 5.1.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованим особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, передбачено, що нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплат заробітної плати, на суми яких нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

01.08.2008 року позивачем було винесено рішення № 39/02 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Загальна сума боргу відповідача по сплаті фінансових санкцій та пені, згідно рішення № 39/02 від 01.08.2008 року складає 5064, 49 грн.

Згідно ч.3 ст.106 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області до відкритого акціонерного товариства «Щорське автотранспортне підприємство 17446» про стягнення боргу в сумі 5064, 49 грн., підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Щорське автотранспортне підприємство 17446» (15200, Чернігівська область, м. Щорс, вул. 30 років Перемоги, 33, код ЄДРПОУ 03119612, р/р 26007059994212 у філії Чернігівського РУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 353586, р/р 260041288 у Щорському відділенні ЧОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Чернігів, МФО 353348, № 260041288, № 2542615 у Щорській філії ВАТ КБ «Надра», МФО 353627) на користь управління Пенсійного фонду України в Щорському районі Чернігівської області суму боргу 5064, 49 грн. з них на рахунки управління Пенсійного фонду України в Щорському відділенні № 3274 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 343240: № 2560230303258 сума боргу 4580, 31 грн.; № 2560430305258 сума боргу 484, 18 грн. Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.