
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2020 року м. Київ № 640/4771/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні без проведення судового засідання та виклику учасників справи адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у м. Києві провизнання неправомірними дій, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ПФУ), в якому, з урахуванням поданих уточнень згідно заяви від 15.11.2019, просить суд:
- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 195180 грн. 34 коп. та за період з 01.01.2018 по 31.04.2018 у розмірі 512 грн. 47 коп.;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно в одноразовому порядку здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 195 180 грн. 34 коп. та за період з 01.01.2018 по 31.04.2018 у розмірі 512 грн. 47 коп.;
- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом подання звіту про його виконання.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає про протиправність відмови відповідача у проведенні пенсійних виплат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито спрощене позовне провадження у цій адміністративній справі у порядку письмового провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання; витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ; витребувано у ОСОБА_1 належним чином завірену копію рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 25.10.2018 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду у справі № 180/1843/17.
03.04.2019, через канцелярію суду, на виконання ухвали суду від 28.03.2019 надійшла заява позивача із відповідними документами.
10.05.2019, через канцелярію суду, від відповідача на виконання ухвали суду від 28.03.2019 надійшли копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 .
В свою чергу за твердженнями відповідача, позивачу було відмовлено у виплаті компенсації втрати частини доходів, оскільки ГУ ПФУ не проводило ОСОБА_1 вказаних виплат.
У відповіді на відзив, позивач заперечує проти доводів відповідача, вказуючи на практику Верховного Суду.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Згідно із Довідкою від 25.09.2018 № 0000622648/20211 позивач є внутрішньо переміщеною особою.
Відповідно до заяви від 22.12.2018 № 266, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ про взяття на облік.
ОСОБА_1 з 01.03.2019 року перебуває на обліку в ГУ ПФУ у м. Києві, як пенсіонер Міністерства внутрішніх справ України.
Рішенням від 01.12.2017 Марганецький міський суд Дніпропетровської області у справі № 180/1843/17 зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області вчинити дії, передбачені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", починаючи з 01.01.2016 та здійснити виплату донарахованих сум пенсії з вирахуванням виплачених сум.
Головне управління Пенсійного фонду України у Луганській області у квітні 2018 здійснило перерахунок пенсії позивачу та виплату сум пенсії лише з 01.01.2018 у розмірі 11 731,66 грн.
У зв`язку з вказаним, позивач звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із заявою у порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
11.06.2018 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області було постановлено окрему ухвалу, яку постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 було залишено без змін.
Вказаною ухвалою суду визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо повного виконання постанови Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року у справі № 180/1843/17; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконати постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2017 року у справі № 180/1843/17 в повному обсязі та вчинити дії, передбачені Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону Україну «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01 січня 2016 року та здійснити виплату донарахованих сум пенсії з вирахуванням виплачених сум.
29.11.2018 позивачу, на підставі платіжного доручення № 3559 Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області, було здійснено донарахування та виплату суми пенсії за періоди з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Також вказаний факт підтверджується листом Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області від 20.12.2018 за вих. № 786/Л-11.
11.02.2019 позивач звернувся до ГУ ПФУ із заявою щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів за несвоєчасне нарахування та виплату попередником (ГУ ПФУ у Луганській області) сум пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 та за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у листопаді 2018 року.
Листом від 21.02.2019 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 та за період з 01.01.2016 по 31.12.2017.
Не погоджуючись з вказаними діями відповідача, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними, позивач звернулася із відповідним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд вказує таке.
Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом № 2050-ІІІ та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок № 159).
Згідно зі статями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Із наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - пенсійним органом) добровільно чи на виконання судового рішення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених нормативних актів дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв`язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. При цьому слід зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
«Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Доводи скаржника, що перерахунок основного розміру пенсії і відповідна доплата позивачу у розмір 26082,12 грн. не є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ, а має характер одноразової виплати, є безпідставними, оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено законодавством. Тобто вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону №2050-ІІІ.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17.
З урахуванням наведеного, правильними є висновки суду першої інстанції, з якими погодився апеляційний суд, що оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв`язку з неправомірним нарахуванням пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, що встановлено судовим рішенням по справі № 642/4877/16-а, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати».
У листі-відповіді відповідача позивачу, останній вказує, що ним не проводилися виплати відповідних грошових коштів, а тому ГУ ПФУ не повинно виплачувати компенсації втрати частини доходу (пенсії) позивача.
Разом з тим, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно зі ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.
Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 7 Закону № 1706-VII визначає, що Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам (у подальшому - Порядок № 365), який визначає механізм призначення (відновлення) внутрішньо переміщеним особам виплати пенсій за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Порядком № 365 передбачено, що соціальні виплати внутрішньо переміщеним особам призначаються і виплачуються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, територіальними органами Пенсійного фонду України, робочими органами Фонду соціального страхування, центрами зайнятості за місцем їх фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування (пункт 4); для призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщена особа, а у визначених законодавством випадках - її законний представник подає відповідну заяву до органу, що здійснює соціальні виплати на території, де зазначена особа перебуває на обліку за місцем її фактичного проживання/перебування, незалежно від факту реєстрації місця проживання/перебування; до заяви додається копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та пред`являється оригінал такої довідки (пункт 5).
Згідно з пунктом 10 Порядку №365 питання щодо призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам можуть також розглядатися комісіями, утвореними районними, районними у мм. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах (у разі утворення) рад відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» за умови включення до складу таких комісій представників органів, що здійснюють соціальні виплати.
Пунктом 11 Порядку № 365 передбачено, що Комісія розглядає подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначенні (відновленні) відповідної соціальної виплати протягом п`яти робочих днів з дня отримання такого подання.
Пунктом 12 Порядку № 365 передбачено, що за результатами розгляду подання з урахуванням акта обстеження матеріально-побутових умов сім`ї або інших документів, визначених в абзацах другому і третьому пункту 7 цього Порядку, комісія приймає рішення про призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) соціальної виплати з моменту припинення її виплати, в тому числі з урахуванням інформації про стан фінансування та виплати, що оприлюднюється на офіційному веб-сайті Мінсоцполітики або інших органів, що здійснюють соціальні виплати.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 365 орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 637 "Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (надалі - Постанова № 637), яка набрала чинності з 26 листопада 2014 року (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати), що призначені зазначеним особам, проводиться через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження. […] Припинення або відновлення соціальних виплат проводиться структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад або управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями згідно з Порядком здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 365 "Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" (Офіційний вісник України, 2016 р., № 47, ст. 1702).
Абзацами першим, другим пункту 1 Постанови № 637, визначено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження (далі - внутрішньо переміщені особи), здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі […]
Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи відповідача про те, що, оскільки ГУ ПФУ не проводило позивачу відповідні виплати пенсії із затримкою, то відповідач не має підстав для виплати компенсації втрати частину доходу.
Вказаний висновок суду ґрунтується на тому, що Постановою № 637 визначено, що призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою.
Відповідно до Довідки від 25.09.2018 № 0000622648/20211, яка міститься у копіях пенсійної справи позивача, фактичне місце проживання позивача зазначено: АДРЕСА_1 .
Таким чином, враховуючи, що суми пенсії, нарахованої на виконання судового рішення, вчасно не виплачено, то суд дійшов висновку про наявність у позивача права на одержання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів її виплати.
Щодо наданого позивачем розрахунку компенсації суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушення строків їх виплати", сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно із Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 (надалі - Порядок № 159) сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу (надалі - НГД) за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін (надалі - ІСЦ) для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом. Приклади обчислення суми компенсації наведено у додатку (пункт 4 Порядку № 159)
Враховуючи наведене, розрахунок суми компенсації у даній справі розраховується наступним чином.
Так, невиплачена сума пенсії позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 склала 82 835,34 грн. (тобто за 24 місяці, отже за один місяць сума становила: 82 835,34 грн. : 24 = 3 451,47 грн.). Вказана сума позивачу була виплачена 29.11.2018.
Таким чином сума розрахунку компенсації становить:
1. За січень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 99,6 (лютий 2016 року) Ч 101,0 (березень 2016 року) Ч 103,5 (квітень 2016 року) Ч 100,1 (травень 2016 року) Ч 99,8 (червень 2016 року) Ч 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 137,9.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 37,9.
Компенсацію (у формулі - К) розраховуємо за формулою:
К = (НГД Ч ІСЦ) / 100, а саме: К (за січень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 37,9) / 100 = 1 308,11 грн.
2. За лютий 2016.
Індекс споживчих цін: 101,0 (березень 2016 року) Ч 103,5 (квітень 2016 року) Ч 100,1 (травень 2016 року) Ч 99,8 (червень 2016 року) Ч 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 138,5.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 38,5.
К (за лютий 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 38,5) / 100 = 1 328,82 грн.
3. За березень 2016 року.
Індекс споживчих цін:103,5 (квітень 2016 року) Ч 100,1 (травень 2016 року) Ч 99,8 (червень 2016 року) Ч 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 137,1.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 37,1.
К (за березень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 37,1) / 100 = 1 280,50 грн.
4. За квітень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 100,1 (травень 2016 року) Ч 99,8 (червень 2016 року) Ч 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 132,4.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 32,4.
К (за квітень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 32,4) / 100 = 1 118,28 грн.
5. За травень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 99,8 (червень 2016 року) Ч 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 132,3.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 32,3.
К (за травень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 32,3) / 100 = 1 114,83 грн.
6. За червень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 99,9 (липень 2016 року) Ч 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 132,6.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 32,6.
К (за червень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 32,6) / 100 = 1 125,18 грн.
7. За липень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 99,7 (серпень 2016 року) Ч 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 132,7.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 32,7.
К (за липень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 32,7) / 100 = 1 128,63 грн.
8. За серпень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 101,8 (вересень 2016 року) Ч 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 133,1.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 33,1.
К (за серпень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 33,1) / 100 = 1 142,44 грн.
9. За вересень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 102,8 (жовтень 2016 року) Ч 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 130,8.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 30,8.
К (за вересень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 30,8) / 100 = 1 063,05 грн.
10. За жовтень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 101,8 (листопад 2016 року) Ч 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 127,2.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 27,2.
К (за жовтень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 27,2) / 100 = 938,80 грн.
11. За листопад 2016 року.
Індекс споживчих цін: 100,9 (грудень 2016 року) Ч 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 124,9.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 24,9.
К (за листопад 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 24,9) / 100 = 859,42 грн.
12. За грудень 2016 року.
Індекс споживчих цін: 101,1 (січень 2017 року) Ч 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 123,8.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 23,8.
К (за грудень 2016 року) = (3 451,47 грн. Ч 23,8) / 100 = 821,45 грн.
13. За січень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,0 (лютий 2017 року) Ч 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 122,4.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 22,4.
К (за січень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 22,4) / 100 = 773,13 грн.
14. За лютий 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,8 (березень 2017 року) Ч 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 121,2.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 21,2.
К (за лютий 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 21,2) / 100 = 731,71 грн.
15. За березень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 100,9 (квітень 2017 року) Ч 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 119,1.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 19,1.
К (за березень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 19,1) / 100 = 659,23 грн.
16. За квітень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,3 (травень 2017 року) Ч 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 118,0.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 18,0.
К (за квітень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 18,0) / 100 = 621,27 грн.
17. За травень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,6 (червень 2017 року) Ч 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 116,5.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 16,5.
К (за травень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 16,5) / 100 = 569,49 грн.
18. За червень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 100,2 (липень 2017 року) Ч 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 114,7.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 14,7.
К (за червень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 14,7) / 100 = 507,37 грн.
19. За липень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 99,9 (серпень 2017 року) Ч 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 114,5.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 14,5.
К (за липень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 14,5) / 100 = 500,46 грн.
20. За серпень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 102,0 (вересень 2017 року) Ч 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 114,7.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 14,7.
К (за серпень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 14,7) / 100 = 507,37 грн.
21. За вересень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,2 (жовтень 2017 року) Ч 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 112,3.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 12,3.
К (за вересень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 12,3) / 100 = 424,53 грн.
22. За жовтень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 100,9 (листопад 2017 року) Ч 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 111,0.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 11,0.
К (за жовтень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 11,0) / 100 = 379,66 грн.
23. За листопад 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,0 (грудень 2017 року) Ч101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 110,0.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 10,0.
К (за листопад 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 10,0) / 100 = 345,15 грн.
24. За грудень 2017 року.
Індекс споживчих цін: 101,5 (січень 2018 року) Ч 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) Ч 100,0 (травень 2018 року) Ч 100,0 (червень 2018 року) Ч 99,3 (липень 2018 року) Ч 100,0 (серпень 2018 року) Ч 101,9 (вересень 2018 року) Ч 101,7 (жовтень 2018 року) Ч 101,4 (листопад 2018 року) = 108,9.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 8,9.
К (за травень 2017 року) = (3 451,47 грн. Ч 8,9) / 100 = 307,18 грн.
Таким чином загальна сума К за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 складає 19 556,06 грн. (1 308,11 грн. + 1 328,82 грн. + 1280,50 грн. + 1118,28 грн. + 1114,83 грн. + 1125,18 грн. + 1128,63 грн. + 1142,44 грн. + 1063,05 грн. + 938,80 грн. + 859,42 грн. + 821,45 грн. + 773,13 грн. + 731,71 грн. + 659,23 грн. + 621,27 грн. + 569,49 грн. + 507,37 грн. + 500,46 грн. + 507,37 грн. + 424,53 грн. + 379,66 грн. + 345,15 грн. + 307,18 грн.).
Невиплачена сума пенсії позивача за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 склала 11 731,32 грн. (тобто за 3 місяці, отже за один місяць сума становила: 11 731,32 грн. : 3 = 3 910,44 грн.). Вказана сума позивачу була виплачена у квітні 2018 року.
Отже розрахунок суми компенсації наступний.
За січень 2018 року.
Індекс споживчих цін: 100,9 (лютий 2018 року) Ч 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) = 102,8.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 2,8.
К (за січень 2018 року) = (3 910,44 грн. Ч 2,8) / 100 = 109,49 грн.
За лютий 2018 року.
Індекс споживчих цін: 101,1 (березень 2018 року) Ч 100,8 (квітень 2018 року) = 101,9.
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 1,9.
К (за лютий 2018 року) = (3 910,44 грн. Ч 1,9) / 100 = 74,30 грн.
За березень 2018 року.
Індекс споживчих цін: 100,8 (квітень 2018 року).
Отже, величина приросту ІСЦ, становить - 0,8.
К (за березень 2018 року) = (3 910,44 грн. Ч 0,8) / 100 = 31,28 грн.
Таким чином загальна сума К за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 складає 215,07 грн. (109,49 грн. + 74,30 грн. + 31,28 грн.).
При цьому варто примітити про проведення позивачем розрахунку компенсації не у відповідності до Порядку № 159, та арифметично невірно, а тому суд застосовує наведений вище розрахунок суми компенсації.
З огляду на встановлені обставини по справі, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.
Разом з тим також підлягають задоволенню вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві невідкладно в одноразовому порядку здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 19 556,06 грн. та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у розмірі 215,07 грн.
Згідно з частиною першою статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).
У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
В частині вимог про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень суд може під час ухвалення рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
Зважаючи, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов`язком суду, з огляду на відсутність достатніх підстав вважати, що виконання цього рішення буде неможливим або утрудненим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконання рішення суду у даній справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказу понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 6, 72- 77, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018.
3. Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві (адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ідентифікаційний код - 42098368) невідкладно в одноразовому порядку здійснити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) виплату компенсації втрати частини його доходів за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у розмірі 19 556,06 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість гривень 06 копійок ) та за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у розмірі 215,07 грн. (двісті п`ятнадцять гривень 07 копійок).
4. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.
Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.
Суддя К.С. Пащенко
Судове рішення № 88810127, Окружний адміністративний суд міста Києва було прийнято 14.04.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 640/4771/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: