Постанова № 8881012, 03.11.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2008 року№ 2-а-2937/08

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовомдочірньогопідприємства«Чернігівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» додержавної податкової інспекції у м. Чернігові проскасування податкових повідомлень-рішень

за участю

представників сторін: від позивачаШокури А.Ю., довіреність № 29 від 31.03.2008 року від відповідачаСмуригіної К.О., довіреність № 8413/9/10-010 від 01.09.2008 року

ВСТАНОВИВ:

До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до державної податкової інспекції у м. Чернігові, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 року № 0001832320/0, від 01.07.2008 року № 0001832320/1, мотивуючи позовні вимоги тим, що дані повідомлення-рішення суперечать діючому законодавству у зв'язку з наявністю підстав підтверджуючих правомірність користування пільгою по податку на землю.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Представник відповідача позов не визнала повністю з підстав, зазначених у наданому запереченні.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.11.2008

року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 10.11.2008 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно направлень № 808 від 21.03.2008 року, № 948 від 04.04.2008 року та наказів № 551 від 20.03.2008 року, № 670 від 03.04.2008 року, виданих державною податковою інспекцією у м. Чернігові, працівниками ДТП в м. Чернігові, на підставі п. 1, 2 ст. 11, ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання філією «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2007 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №297/23/31079044 від 11.04.2008 року в якому встановлено, що філія «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» неправомірно користувалось пільгою по площі 349424 кв. м. за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року в сумі 110094, 77 грн. та не нарахувало і не сплатило податок на землю, що визначено в акті як порушення п. 25 ст. 12, ст. 2, ст. 5 Закону України «Про плату за землю», в результаті чого донараховано податку на землю за неправомірне користування пільгою за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року) в сумі 110094, 77 грн.

На підставі акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Чернігові було винесено податкове повідомлення-рішення від 24.04.2008 року №0001832320/0.

02.05.2008 року не погоджуючись з даним податковим повідомленням-рішенням на ім'я начальника державної податкової інспекції у м. Чернігові була направлена скарга №487 від 02.05.2008 року, в якій позивач просив скасувати винесене податкове повідомлення-рішення від 24.04.2008 року № 0001832320/0.

За результатами розгляду скарги, державною податковою інспекцією у м. Чернігові 26.06.2008 року було винесено рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 24.04.2008 року № 0001832320/0 було залишено без змін. На підставі розгляду скарги винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2008 року № 0001832320/1.

Позивач, не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-

рішенням, звернувся з повторною скаргою № 731 від 24.07.2008 року до ДПА в Чернігівській області, якою було прийнято рішення про залишення скарги без розгляду у зв'язку з порушенням строків подання повторної скарги.

Згідно ст. 5 Закону України «Про плату за землю», об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про плату за землю», податок за земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, транспорту, зв'язку та іншого призначення, за винятком земельних ділянок, зазначених у частині другій та третій цієї статті і частині другій статті 6 цього Закону, справляється з розрахунку 5 відсотків від грошової оцінки одиниці площі ріллі по області.

Відповідно до ч.2 ст. 12 закону України «Про плату за землю», не справляється плата за сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, визначених статтею 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" (зон відчуження, безумовного (обов'язкового) відселення, гарантованого добровільного відселення і посиленого радіоекологічного контролю), і хімічно забруднені сільськогосподарські угіддя, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства; за землі, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння; за землі державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур; за землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування; за земельні ділянки державних, колективних і фермерських господарств, які зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень; за землі кладовищ; за землі дитячих санаторно-курортних, фізкультурно-спортивних та оздоровчих закладів України; за земельні ділянки, в межах граничних норм, встановлених Земельним кодексом України, інвалідів І і II груп, громадян, які виховують трьох і більше дітей, та громадян, члени сімей яких проходять строкову військову службу, пенсіонерів, а також інших осіб, які користуються пільгами відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", громадян, яким у встановленому порядку видано посвідчення про те, що вони постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Згідно чч.2, 3 ст. 31 Закону України "Про транспорт" до земель дорожнього господарства належать землі, надані в користування під проїзну частину, узбіччя, земляне полотно, декоративне озеленення, резерви, кювети, мости, тунелі, транспортні розв'язки, водопропускні споруди, підпірні стінки, смуги відведення і розташовані в їх межах інші дорожні споруди та

обладнання. До складу земель дорожнього господарства входять також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: паралельні об'їзні дороги, паромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні та протисельові споруди, вловлюючи з'їзди; майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; придорожні лісосмуги для захисту доріг і вирощування деревини, в тому числі ділової.

Відповідно до ч.2 ст. 71 Земельного кодексу України, до земель дорожнього господарства належать землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, декоративними озеленнями, резервами, кюветами, мостами, тунелями, транспортними розв'язками, водопропускними спорудами, підпірними стінками і розташованими в межах смуг відведення іншими дорожніми спорудами та обладнанням, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг, а саме: а) паралельні об'їзні дороги, поромні переправи, снігозахисні споруди і насадження, протилавинні протисельові споруди, вловлюючи з'їзди; б) майданчики для стоянки транспорту і відпочинку, підприємства та об'єкти служби дорожнього сервісу; в) будинки (в тому числі жилі) та споруди дорожньої служби з виробничими базами; г) захисні насадження.

Як вбачається з матеріалів справи, державного акту на право постійного користування землею зареєстрованого 13.02.1996 року за №15, змін в землекористуванні внесених згідно пп.П, 12 рішення міськвиконкому Чернігівської міської ради від 20.11.2000 року №269, п. 463 рішення Чернігівської міської ради 16 сесії 4 скликання від 12.04.2005 року, земельна ділянка площею 34, 9424 в районі «Старого вокзалу» надана в постійне користування філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» для встановлення охоронної зони автомобільного мосту. Відповідно до плану зовнішніх меж землекористування, територія охоронної зони мосту включає в себе землі під проїзною частиною, узбіччям, земляним полотном, резервами, кюветами, мостом через р. Десна. Належність спірної ділянки площею 34, 9424 га. до земель охоронної зони автомобільного мосту також підтверджується відповіддю з Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради за №6388 від 10.10.2008 року, наданою на запит суду.

Проаналізувавши положення вказаних нормативних актів та обставини справи, суд вважає, що земельна ділянка, яка належить на праві постійного користування філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» площею 34, 9424 га в районі «Старого вокзалу», як охоронна зона автомобільного мосту,

відноситься до земель дорожнього господарства визначених положеннями ч.2, 3 ст.31 Закону України "Про транспорт" та ч.2 ст.71 Земельного кодексу України і відповідно, плата за які не справляється відповідно до ч.2 ст. 12 закону України «Про плату за землю».

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач достатніх беззаперечних доказів неналежності земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування філії «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» площею 34, 9424 в районі «Старого вокзалу», як охоронна зона автомобільного мосту, до земель дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, на які поширюється дія ч.2 ст. 12 Закону України «Про плату за землю», суду не надав.

Твердження відповідача про необхідність звернення до міської ради стосовно встановлення пільги щодо плати за землю спростовуються положеннями ч.2 ст. 12 закону України «Про плату за землю», якою визначено за які землі не справляється плата і не передбачено звернення до будь-яких органів для встановлення звільнення від вказаної плати.

За таких обставин, суд вважає, що філія «Чернігівська дорожньо-експлуатаційна дільниця» дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» ВАТ «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» правомірно не нарахувала і не сплачувала плату за землю по площі 349424 кв. м. за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року в сумі 110094, 77 грн.

Приписами ч.3 ст.2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази та вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 24.04.2008 року 24.04.2008 року № 0001832320/0, від 01.07.2008 року № 0001832320/1 є необгрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги дочірнього підприємства «Чернігівський Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.04.2008 року № 0001832320/0, від 01.07.2008 року № 0001832320/1, підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

На підставі ч.3ст.160 КАС України виготовлення постанови в повному обсязі відкласти на 10.11.2008р