Рішення № 88809977, 16.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

16 квітня 2020 р. справа № 520/950/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., розглянувши за правилами спрощеного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка Андрія Івановича (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код НОМЕР_2 ), Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002), Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, 6 пов., к. 603, м. Харків, 61003) третя особа - Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна (вул. Університетська, буд. 2, кв. 5, м. Харків, 61003) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка Андрія Івановича, Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради, третя особа - Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна, в якому просить суд:

- скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка А.І. № 17402430 від 21.11.2014 про зупинення розгляду заяви за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Харківської області та Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради у межах компетенції розглянути заяву, яка містяться в базі даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014 року та провести відповідні коригування (зміни) у зазначеної базі даних.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 02 жовтня 2019 року з метою розпорядження належної особі - позивачу ОСОБА_1 земельної ділянки та приватного будинку позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л. із відповідною заявою про вчинення дій щодо переходу права власності. 03.10.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відмовила позивачу в проведені правочину з купівлі-продажу земельної ділянки та приватного буднику, які належать позивачу на праві приватної власності, оскільки відомості бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав містять заяву за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0961 га, кадастровий номер 6310137200:05:34:0006, розташовану за адресою: м АДРЕСА_2 , розгляд якої зупинений Харківським міським управлінням юстиції Харківської області. За відомостями Державного реєстру речових прав за результатом розгляду вказаної вище заяви, державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренко Андрієм Івановичем було прийнято рішення про зупинення розгляду вказаної вище заяви про реєстрацію прав їх обтяжень № 17402430 від 21.11.2014 з тієї підстави, що документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, заявником подано не в повному обсязі.

Позивач вважає, що таке рішення державного реєстратора Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренко А.І. про зупинення розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно № 17402430 від 21.11.2014 не узгоджується з приписами чинного законодавства, порушує права позивача, а саме унеможливлює здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно за власником такого майна - позивачем.

Відповідачем, Головним територіальним управлінням юстиції у Харківській області, надано до суду відзив на позов, в якому вказано, що на теперішній час завершена передача реєстраційних справ речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради. Відповідач просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, зазначивши, що зі змісту позовної заяви не вбачається, які саме дії були вжиті (не вжиті) Головним територіальним управлінням юстиції в Харківській області по відношенню до позивача.

Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради у відзиві вказав, що позивачем в адміністративному позові не обґрунтовані позовні вимоги з конкретним зазначенням фактів протиправності дій Департаменту реєстрації Харківської міської ради, зв`язку з чим відсутні правові підстави для покладення на Департамент обов`язку здійснити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор та приватний нотаріус не скористалися процесуальним правом надати до суду відповідні заяви по суті спору.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка та житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором дарування земельної ділянки від 11.02.2010, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., який зареєстрований у реєстрі 11.02.2010 року за № 149 ( на земельну ділянку площею 0,0961 га, кадастровий номер 6310137200:05:34:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 ) та договором дарування житлового будинку від 22.01.2010, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М., зареєстрований у реєстрі 22.01.2010 року за № 74.

Право попереднього власника (дарувальника) ОСОБА_4 підтверджувалось Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯД № 054656, виданого Харківською міської радою Харківської області 17 квітня 2007 року та зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землею та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 510767100036.

Судовим рішенням Апеляційного суду Харківської області від 03.12.2013 по справі № 642/6721/13-ц, яке набрало законної сили, підтверджено правомірність укладання правочинів на будівлю та земельну ділянку за вказаними вище договорами дарування.

02 жовтня 2019 року з метою розпорядження належної позивачу земельної ділянки та приватного будинку позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Бідонько Л.Л ОСОБА_5 із відповідною заявою про вчинення дій щодо переходу права власності.

03.10.2019 приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 відмовила позивачу в проведені правочину з купівлі-продажу земельної ділянки та приватного буднику, які належать позивачу на праві приватної власності, оскільки відомості бази даних про реєстрацію заяв та запитів Державного реєстру речових прав містять заяву за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014 про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0961 га, кадастровий номер 6310137200:05:34:0006, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , розгляд якої зупинений Харківським міським управлінням юстиції Харківської області.

Так, за відомостями Державного реєстру речових прав за результатом розгляду вказаної вище заяви державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренко Андрієм Івановичем прийнято рішення про зупинення розгляду вказаної вище заяви про реєстрацію прав їх обтяжень № 17402430 від 21.11.2014 з тієї підстави, що документи, необхідні для проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, заявником подано не в повному обсязі.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб`єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії, суд враховує, що ч.4 ст.246 КАС України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; а також мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу.

Тобто, надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню державного реєстратора, суд враховує, чи прийнято таке рішення на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законом, а також чи порушує таке рішення права та інтереси позивача.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами п`ятою, сьомою і восьмою статті 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Якщо заявник протягом п`яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.

У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Сторонами не спростовано правомірності підстав для прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення, при цьому аргументи позивача щодо необхідності вчинення державним реєстратором дій щодо подальшого розгляду заяви, зокрема прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав за заявою № 8832205 від 05.11.2014 суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, беззаперечним є той факт, що з моменту зупинення розгляду заяви № 8832205 від 05.11.2014 до дати розгляду справи минуло понад 5 років, однак жодного з рішень, визначених ст.22 Закону, для подальшого розгляду заяви державним реєстратором у строк, встановлений цією статтею, не прийнято.

Зазначаючи у відзиві на позов про непідтверження позивачем такої позиції належними доказами, Департамент реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради помилково не враховує вимоги ст.77 КАС України, частиною 2 якої визначено обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Так, ухвалою про прийняття адміністративного позову до розгляду та відкриття спрощеного провадження від 21.02.2020 відповідачу запропоновано разом з відзивом на адміністративний позов надати усі докази, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, однак будь-яких доказів, що спростовують факт отримання ОСОБА_4 рішення про зупинення розгляду його заяви, до суду суб`єктом, у якого перебувають матеріали реєстраційної справи, до суду не надано, також і не наведено будь-яких підстав, що свідчили б про неможливість надання таких доказів, що спростовує правову позицію Департаменту в цій частині.

До такого висновку суд приходить з врахуванням ч.5 ст.77 КАС України, відповідно до якої якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Таким чином, до суду не надано належних, допустимих та достатніх доказів, які б підтверджували правомірність дій державного реєстратора щодо неприйняття рішень відповідно до вимог ст.22 Закону, зокрема, в частині відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Оцінюючи факт порушення оскаржуваним рішення прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до ч.8 ст.18 Закону (у редакції, чинній на момент звернення позивача до нотаріуса у жовтні 2019 року) у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Тобто, на момент, коли у позивача виникло бажання оформити реєстрацію прав щодо належного їй майна, невчинення державним реєстратором дій щодо завершення розгляду заяви від 05.11.2014 зумовило порушення таких прав позивача, у зв`язку з чим позов не може вважатися безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка А.І. щодо неприйняття рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій за заявою за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014.

При цьому суд зазначає, що оскаржуване рішення від 21.11.2014 на момент розгляду справи не порушує прав позивача щодо реєстрації прав щодо належного їй майна з огляду на набрання чинності 16.01.2020 Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", зокрема, п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього закону.

Вищевказана норма встановлює, що заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстровані у базі даних заяв Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, строк зупинення яких на день набрання чинності цим Законом становить більше трьох місяців, вважаються відкликаними та не впливають на черговість розгляду заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Така норма є спеціальною щодо норми ч.8 ст.18 Закону України ""Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"".

Судом встановлено, що строк зупинення заяви ОСОБА_4 № 8832205 від 05.11.2014 на підставі рішення державного реєстратора № 17402430 від 21.11.2014 перевищує три місяці, а тому така заява вважається відкликаною та на момент розгляду справи не перешкоджає позивачу вчинити дії щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно, що їй належить.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим ст.8 Конституції України та ст.6 КАС України, суд на підставі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що належним способом відновлення порушеного права позивача, а також із метою усунення порушень, допущених відповідачем у спірних правовідносинах, є визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка А.І. щодо неприйняття рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій за заявою за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014.

Однак скасування рішення державного реєстратора про зупинення розгляду заяви, а також зобов`язання уповноваженого суб`єкта здійснити розгляд заяви від 05.11.2014 за своїм юридичним змістом та з урахуванням вимог п.4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» не сприятиме відновленню порушених прав позивача.

У межах спірних правовідносин суд акцентує увагу учасників справи на принципі правової визначеності як невід`ємій складовій принципу верховенства права, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Зокрема, під час розгляду цієї справи судом встановлено, що заява ОСОБА_4 № 8832205 від 05.11.2014 є відкликаною, що не перешкоджає позивачу реалізувати своє право на реєстрацію речових прав на нерухоме майно без додаткового зобов`язання суб`єктів владних повноважень за наслідками розгляду цієї справи вчиняти певні дії щодо розгляду заяви від 05.11.2014 з огляду, у тому числі, і на наявність у державного реєстратора дискреційних повноважень щодо фактично повторного розгляду заяви від 05.11.2014.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

З огляду на таке суд вважає інші аргументи учасників справи, у тому числі посилання позивача на порушення державним реєстратором строку при прийнятті оскаржуваного рішення, такими, що не вимагають детального аналізу, оскільки вони не спростовують висновків суду, зроблених у цій справі.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка А.І. щодо неприйняття рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій за заявою за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка Андрія Івановича (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002, код НОМЕР_2 ), Головного територіального управління юстиції у Харківській області (вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, 61002), Департаменту реєстрації та цифрового розвитку Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, 6 пов., к. 603, м. Харків, 61003) третя особа - Приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Бідонько Людмила Леонідівна (вул. Університетська, буд. 2, кв. 5, м. Харків, 61003) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність державного реєстратора реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції Харківської області Федоренка А.І. щодо неприйняття рішення про відмову у вчиненні реєстраційних дій за заявою за реєстраційним номером № 8832205 від 05.11.2014.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Строк апеляційного оскарження рішення продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 квітня 2020 року.

Суддя О.Г. Котеньов