Рішення № 88809640, 16.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/874/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2020 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 02.08.2019 щодо відмови в зарахуванні до загального стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1989 року та з 01 січня 1991 року по 30 листопада 1999 року та відмови у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області зарахувати до загального стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01 січня 1983 року по 31 грудня 1989 року та з 01 січня 1991 року по 30 листопада 1999 року для обчислення стажу для призначення пенсії за віком;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком за заявою від 26 липня 2019 року.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 , 26 липня 2019 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, вказана норма передбачає, що жінки, які народились з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року мають право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу після досягнення ними 59 років. При цьому, у особи має бути в наявності не менше 26 років страхового стажу.

Рішенням від 02.08.2019 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком з цього приводу надавши роз`яснення у листі №5491/03-21 від 09.08.2019. Згідно змісту цих документів, відповідач не враховує для визначення права на пенсію за віком періоди моєї роботи в колгоспі імені Калініна з 01.01.1983 по 31.12.1989 та з 01.01.1991 по листопад 1999 через наявні розбіжності в прізвищах та скороченнях в архівних довідках про стаж № 443 та № 446 від 19.06.2019 року та заробітну плату № 444 від 19.06.2019, видані комунальною установою «Об`єднаний трудовий архів Станично-Луганського району» Луганської області. Згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 23 роки 4 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пенсії згідно частини 1 ст. 26 Закону. У разі доопрацювання неврахованого стажу ОСОБА_1 загальний стаж становитиме 35 років 8 місяців 15 днів, що надасть їй право виходу на пенсію за віком.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року провадження у справі за даним адміністративним позовом було відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 40-42).

03 квітня 2020 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 48-49), в обґрунтування якого зазначено, що ОСОБА_1 звернулась за призначенням пенсії за віком за нормами частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». За розглядом наданих документів, а саме - архівних довідок про стаж №443 та №446 від 19.06.2019 та заробітну плату №444 від 19.06.2019, видані комунальною установою «Об`єднаний трудовий архів Станично-Луганського району» Луганської області за період роботи ОСОБА_1 в колгоспі імені Калініна, встановлено наступне: архівні довідки про стаж та заробітну плату мають скорочення в написанні прізвища. Тобто, на теперішній час прийняти до врахування в роботі для визначення права на призначення пенсії за віком періоди з 01.01.1983 по 31.12.1989 та з 01.01.1991 по листопад 1999, вказані в архівних довідках, не є можливим у зв`язку з тим, що зазначені у них дані прізвища не відповідають даним паспорту.

Згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 23 роки 4 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пенсії згідно частини 1 ст.26 Закону.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 26 липня 2019 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком (а.с. 57).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 02.08.2019 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком (а.с. 17).

В обґрунтування відмови зазначено, що за розглядом наданих документів, а саме - архівних довідок про стаж №443 та №446 від 19.06.2019 та заробітну плату №444 від 19.06.2019, видані комунальною установою «Об`єднаний трудовий архів Станично-Луганського району» Луганської області за період роботи ОСОБА_1 в колгоспі імені Калініна, встановлено наступне: архівні довідки про стаж та заробітну плату мають скорочення в написанні прізвища. Тобто, на теперішній час прийняти до врахування в роботі для визначення права на призначення пенсії за віком періоди з 01.01.1983 по 31.12.1989 та з 01.01.1991 по листопад 1999, вказані в архівних довідках, не є можливим у зв`язку з тим, що зазначені у них дані прізвища не відповідають даним паспорту. Згідно наданих документів ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 23 роки 4 місяці 28 днів, що недостатньо для призначення пенсії згідно частини 1 ст.26 Закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Законом, який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за№ 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1788-ХІІ, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону № 1788-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

Згідно з абзацом 14, 23 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

При цьому, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Порядку).

Пунктом 3 Порядку 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Аналізуючи чинні нормативно-правові акти України, які регулюють умови пенсійного забезпечення, суд дійшов висновку, що положення Порядку № 637 щодо підтвердження стажу роботи, мають бути застосовані лише у чітко визначених та вичерпних випадках, а саме за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Разом з тим, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (стаття 62 Закону № 1788-ХП).

Таким чином, інші документи мають надаватися в разі, коли взагалі відсутні відомості в трудовій книжці про працю громадян у спірний період.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 (а.с. 16), позивач у спірні періоди:

- з 10.10.1979 по 30.11.1999 працювала в колгоспі ім. Калініна з них: з 10.10.1979 по 31.08.1981 учнем з тваринництва на МТФ №2, з 01.09.1981 по 25.12.1982 лаборантом молцеху, з 26.12.1982 по 15.01.1988 зав.тока, з 16.01.1988 по 02.01.1990 дояркою МТФ №1, з 03.01.1990 по 30.11.1999 техніком штучного запліднення.

При цьому, суд звертає увагу на те, що записи трудової книжки позивача містять повну інформацію про роботу позивача у спірний період та характер виконуваних позивачем робіт, окрім того вказані записи виконані у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням відповідних наказів, на підставі яких вони внесені, та без будь-яких помилок або виправлень.

Таким чином, посилання відповідача на неточності наданих позивачем архівних довідок є неприйнятними, оскільки такі довідки мають надаватися в разі, відсутності або неточності відомостей вказаних в трудовій книжці про працю особи у спірний період.

Оскільки, судом встановлено, що трудова книжка позивача містить повну інформацію про працю позивача у спірні періоди, а тому суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави їх не враховувати.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на призначення пенсії за віком, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , а із заявою про призначення пенсії звернулась 26.07.2019, тобто на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досягла необхідного віку - 59 років, встановленого абзацом 23 частини першої статті 26 Закону № 1058-IV.

Як вбачається з рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області №123250000677 від 02.08.2019, страховий стаж позивача складає 23 роки 04 місяці 28 днів (а.с. 51).

При цьому, враховуючи встановлені судом обставини та висновки суду, щодо того, що до страхового стажу позивача підлягають зарахуванню спірні періоди її роботи з 01.01.1983 по 31.12.1989 та з 01.01.1991 по 30.11.1999, які дають підстави для призначення позивачу пенсії за віком у відповідності до вимог частини першої статті 26 Закону №1058-IV.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 17 березня 2020 року відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення рішення у справі (а.с. 40-42).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області від 02.08.2019 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (ідентифікаційний код 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вул. 1 Травня, будинок 20) призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсію за віком відповідно ч.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з дня звернення із заявою про призначення пенсії - з 26.07.2019, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 01.01.1983 по 31.12.1989 та з 01.01.1991 по 30.11.1999 в колгоспі ім. Калініна.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Станично-Луганському районі Луганської області (ідентифікаційний код: 21792637, місцезнаходження: 93600, Луганська обл., Станично-Луганський район, селище міського типу Станиця Луганська, вул. 1 Травня, будинок 20) на користь Державного бюджету України, судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Ірметова