Рішення № 88809236, 27.01.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2020 року Справа № 160/13256/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо відмови у виплати суми перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12. 2017 року ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) відповідно та у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, починаючи з 01.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач отримував пенсію по втраті годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та з 01.01.2019 року позивач разом з пенсією по втраті годувальника почав отримувати відповідну частину перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року. У травні 2019 року позивачу виповнилось 23 року, і виплати пенсії та нарахованих сум за минулий період припинились. Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із запитом в якому просив повідомити про причини припинення виплати пенсії. 24.06.2019 року відповідач листом за вих. № 4442/с-09 повідомив позивача про те, що виплата перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року може бути поновлена лише за умови поновлення виплати пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року. Не погодившись з цим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 28 грудня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином посвідчену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

30 січня 2020 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на положення частини шостої статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року, відповідно до якої позивач мав право на пенсію по втраті годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ним 23 років. З урахуванням наведеного, оскільки позивачу було припинено виплату пенсії у зв`язку із досягненням 23 річного віку, підстави для виплати перерахованого розміру пенсії з урахуванням підвищення до пенсії, відсутні.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив (частини 2, 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України).

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України).

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України з січня 2016 року по травень 2019 року та отримував пенсію по втраті годувальника, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що пенсія позивачу була призначена у розмірі 30% грошового забезпечення його померлого батька – ОСОБА_2 , та з 01.05.2016 року була розрахована виходячи з розміру грошового забезпечення – 4324,62 грн. і складала суму – 2260,00 грн.

Судом також встановлено, що в травні 2018 року відповідачем, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» було проведено перерахунок призначеної пенсії.

Так, виходячи з розміру грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного у Довідці, виданій головою ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 30.03.2018 року № 83/28603 (12628,69 грн.), розмір пенсії позивача з 01.05.2018 року було визначено у розмірі 3788,61 грн. Вказані обставини підтверджені протоколом ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.05.2018 року, наявним в матеріалах пенсійної справи.

Згідно з відомостями про виплату пенсій, що містяться в пенсійній справі, щомісячна пенсія в розмірі 3788,61 грн. виплачувалась в період з березня 2018 року по грудень 2018 року. З січня по травень 2019 року пенсія виплачувалась у розмірі – 4419,54 грн.

В червні 2019 року, вважаючи, що пенсійним органом безпідставно не проведено перерахунок призначеної пенсії починаючи з 01.01.2016 року та не здійснено виплату доплат до пенсії, як це було передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» протягом 2018 – 2019 років, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про проведення перерахунку пенсії та її виплати.

Листом за вих. № 4442/с-09 від 24.06.2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило, що п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено здійснити перерахування пенсій з 01.01.2016 року особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою виходячи з розміру поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. За січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Оскільки, виплату пенсії припинено з травня 2019 року у зв`язку із досягненням 23 річного віку, зазначає відповідач, відсутні підстави для виплати перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, а їх виплата може бути відновлена лише за умови поновлення виплати пенсії, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Вважаючи безпідставною відмову відповідача у проведенні перерахунку та виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відносини, які виникли між позивачем та відповідачем, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058) та Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 року (далі – Закон № 2262-XII).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Відповідно до статті 10 Закону № 2262-XII, обов`язок нарахування та виплати пенсій, призначених відповідно до вказаного Закону, покладено на органи Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Пенсійна справа позивача перебуває в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Відтак, повноваження щодо перерахунку його пенсії відносяться до компетенції відповідача Головного управління Пенсійного фонду України.

Частиною 1 статті 30 Закону № 2262-XII передбачено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Згідно з частиною 6 статті 30 Закону № 2262-XII, непрацездатними членами сім`ї вважаються: відповідно до якої вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До 01.01.2017 року перерахунок пенсії відбувався на підставі частини третьої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсії за цим Законом, або у зв`язку із введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки передбачені частиною другою статті 51 цього Закону.

На момент виникнення спірних відносин та розгляду справи судом, норма частини 3 статті статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 року № 1774 – VIII) передбачає, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45), Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Пунктом 5 Порядку №45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», пунктом 3 якої вирішено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

З аналізу наведених норм, які були чинними на момент виникнення спірних відносин (лютий 2018 року), судом зроблено висновок, що позивач, як член сім`ї померлого працівника органу внутрішніх справ та особа, що отримувала пенсію по втраті годувальника, мав право на перерахунок пенсії з 01.01.2016 року та виплату перерахованої пенсії з 1 січня 2018 року, а також виплату перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 50 (100) відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року до травня 2019 року (до досягнення 23 річного віку).

При цьому, суд також зазначає, що до обов`язку пенсійного органу віднесено, саме проведення перерахунку пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. станом на 1 січня 2018 р., тобто визначення конкретної суми недоотриманої пенсії, що підлягала поетапній виплаті.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачу було здійснено перерахунок основного розміру пенсії, що підтверджується матеріалами пенсійної справи № 0403017657, а саме, виходячи з розміру грошового забезпечення 12628,68 грн. померлого батька (Довідка ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Дніпропетровській області від 30.03.2018 року №83/28603), пенсія (30%) по втраті годувальника була обрахована відповідачем у розмірі 3788,61 грн. та з 01.05.2018 року виплачувалась у зазначеному розмірі.

Між тим, доказів того, що пенсійним органом сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. станом на 1 січня 2018 р. була обчислена та виплачувалась в період з 1 січня 2019 р. по 30 травня 2019 р. щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови № 103, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, відповідачем не надано.

Не надано до суду і відомостей про те, який фактично розмір перерахованої пенсії позивача для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. визначено пенсійним органом та який розмір недоотриманої пенсії існував на момент розгляду справи.

При цьому, суд не може прийняти у якості достовірного доказу наданий позивачем електронний лист б/н та дати, складений Пенсійним фондом України на ім`я матері позивача– ОСОБА_2 , оскільки відповідачем обставини проведення ОСОБА_1 перерахування пенсії для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. станом на 1 січня 2018 р. та її виплата в період з 1 січня 2019 р. по 30 травня 2019 р. з урахуванням підвищення, не підтверджено. Матеріали пенсійної справи, наданої відповідачем, також такої інформації не містять.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не проведено перерахунок пенсії для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. станом на 1 січня 2018 р., що свідчить про протиправну бездіяльність пенсійного органу у спірних відносинах.

Суд також критично ставиться до тверджень відповідача з приводу того, що виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року правомірно було припинено в травні 2019 року у зв`язку із тим, що позивачу припинено виплату пенсії по втраті годувальника у відповідності до положень частини 6 статті 30 Закону № 2262-XII, та зазначає наступне.

Відповідачем не заперечується право позивача на перерахунок пенсії на підставі п. 3 Постанови № 103, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин. Тобто, перерахований розмір пенсії та недоотримана її частина (різниця між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови № 103, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року) підлягали б виплаті позивачу з розстрочкою виплат протягом 2019 – 2020 років до повної виплати перерахованих сум.

Між тим, суд зазначає, що строки перерахунку призначених пенсій визначаються статтею 51 Закону №2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

За приписами частини другої статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, законодавець розмежував наступні поняття «строки перерахунку пенсії», «строки виплати пенсії» та «порядок перерахунку пенсії».

З аналізу статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати порядок перерахунку пенсії не є тотожним та не визначає право встановлювати відстрочку або розстрочку виплати пенсії, тобто змінювати часові межі виплати.

Пунктом 3 Постанови № 103 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин – лютий 2018 року) було передбачено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку: з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р.- щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року; з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Таким чином, даним пунктом було передбачено обмеження виплати перерахованих сум підвищених пенсій у період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2020 року, що є власністю осіб, яким така пенсія нарахована.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.11.2019 року по справі № 826/3858/18.

При цьому, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року по справі № 826/12704/18, залишеній в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року визнано протиправним та скасовано п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".

Таким чином, обмеження виплати перерахованих сум підвищених пенсій у період з 01 січня 2018 року по 01 січня 2020 року, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", втратили чиннісь на момнет розгляду справи судом.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.

Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.

Юридична природа соціальних виплат, в тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами принципу правової держави (Rechtstaat) та верховенства права.

Так у справі "Суханов та Ільченко проти України" (Заява № 68385/10 та № 71378/10) Європейський суд з прав людини вказав, що якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).

У справі "Кечко проти України" (Заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, має виплачуватися на основі чітких і об`єктивних критеріїв і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.

Таким чином, сума перерахованої пенсії для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р., обчислена відповідачем станом на 1 січня 2018 р. повинна була бути виплачена позивачу без будь – яких розстрочень.

За таких обставин, той факт, що позивачу разом із припиненням виплати пенсії по втраті годувальника у зв`язку із досягненням граничного віку (23 роки) було відмовлено і у виплаті сум перерахованої пенсії період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р., свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо виплати належних сум недоотриманої пенсії.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність своїх дій щодо не проведення перерахунку пенсії позивача в частині визначення різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови № 103, та місячним розміром отриманої ОСОБА_1 пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року та виплата всіх належних сум до припинення виплати пенсії у зв`язку із досягненням 23 річного віку, у зв`язку із чим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно – правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного суд вважає, що з метою захисту прав та інтересів позивача у спірних відносинах слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині визначення різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 Постанови № 103, та місячним розміром отриманої ним пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, та не виплати такої суми до моменту припинення виплати пенсії в травні 2019 року та зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату належних позивачу сум.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до положень ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 – 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,– задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 в частині визначення різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», та місячним розміром отриманої пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року, та не виплати такої суми до моменту припинення виплати пенсії в травні 2019 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 , інн НОМЕР_1 ) відповідно та у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року, без будь – яких обмежень її розміру.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева