Ухвала суду № 88809103, 16.04.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3233/20 1-кс/335/1760/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Жечевої А.В., слідчого Зеленої С.Ю. прокурора Гриценко Л.І., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Луньової Л.В., розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Зеленої Світлани Юріївни про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштований, який має середню спеціальну освіту, який не має на утриманні неповнолітніх дітей, місце реєстрації не має, зі слів обвинуваченого проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

10.09.2004 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 186 КК України, покарання у вигляді 1 р. позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік

12.09.2006 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч.1 ст. 309 КК України. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців;

26.10.2011 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч.1 ст. 309 КК України, покарання у вигляді 4 місяців арешту;

19.10.2012 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч.2 ст. 309 КК України, покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки;

24.04.2013 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, частково приєднано до вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя та визначено до 2 років 1 місяця;

16.05.2013 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді 2 року позбавлення волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, приєднано до вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя та визначено до 2 років 4 місяці;

08.12.2014 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 311 КК України, покарання у вигляді 4 року позбавлення волі,

10.06.2019 Хортицьким районним судом м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185 КК України, покарання у вигляді 4 місяців арешту, 15.11.2019 звільнений з Запорізького слідчого ізолятору по відбуттю строку покарання;

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області за погодженням з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Гриценко Л.І. звернулась до слідчого судді з клопотанням застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

В проваджені СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080060000893 від 26.03.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

У клопотанні зазначається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , будучи особою раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимості за які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочини за наступних обставин. 26 березня 2020 року приблизно о 10 годині 13 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно з корисливих мотивів, знаходячись в приміщенні торгівельної зали супермаркету ТОВ «РУШ Ева-10114», який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 57, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу з торгової полиці, викрав майно, яке належить супермаркету ТОВ «РУШ Ева-10114», а саме чоловічий гель для душу «Заряд чистоти» об`ємом 500 мл., в кількості 2 штук, вартістю 83 гривні 25 копійок, кожний чоловічний гель для гоління «Nivea», об`ємом 200 мл., вартістю 89 гривень 17 копійок (без ПДВ). Після чого, продовжуючи свої злочинні дії, покинув приміщення магазину, тим самим спричинив матеріальну шкоду ТОВ «РУШ Ева-10114» на загальну суму 255 гривень 66 копійок (без ПДВ).

У клопотанні зазначається, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, яке кваліфікується як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

07.04.2020 року повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, надіслано за місцем мешкання ОСОБА_1 .

Згідно клопотання вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному проваджені доказами, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), який згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії злочинів середньої тяжкості, за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі до 5 років. Під час досудового розслідування оглянуто наданий представником потерпілого відеозапис з камер відеоспостереження, який вказує на особу підозрюваного, допитано свідки, тощо.

Також слідчий зазначає, що на теперішній час з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, виникла необхідність в застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Так, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, ОСОБА_1 , раніше судимий за злочини аналогічного складу, на шлях перевиховання та виправлення протягом тривалого часу не став, та знову вчинив корисливий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. Усвідомлюючи відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення (злочин), з метою уникнути покарання, ОСОБА_1 , знаходячись на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. На теперішній час ОСОБА_1 за місцем мешкання відсутній, ігнорує вимоги слідчого про явку до райвідділу поліції. Під час досудового розслідування ОСОБА_1 вручені повістки про виклик на 05.04.2020, 06.2020, 07.04.2020, за якими останній до слідчого не з`явився, про причини неявки не повідомив. Вказане свідчить про те, що останній переховується від органу досудового розслідування. Окрім цього, ОСОБА_1 офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків, постійного місця проживання, що дає підстави вважати, що систематичне скоєння корисливих кримінальних правопорушень є єдиним його джерелом прибутку. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1 , залишаючись на волі, може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, що є ризиком, передбаченим п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу такого, як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст. 176 КПК України, свідчить систематичність вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.

Неможливість обрання до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України, обґрунтовується тим, що підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, та відсутні особи які могли взяти на поруки.

Про неможливість обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави свідчить те, що підозрюваний не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину та єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов`язків. Спосіб життя ОСОБА_1 , а саме систематичне скоєння кримінальних правопорушень, принципове ігнорування встановлених норм моралі в суспільстві, неодноразове порушення покладених судом обов`язків при обранні запобіжних заходів не пов`язаних із позбавленням волі, свідчать про те, що у разі обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який передбачений п.4 ч.1 ст.176 КПК України останній порушуватиме його, що не забезпечить виконання покладених на останнього обов`язків.

Таким чином, враховуючи викладене, в ході досудового розслідування встановлено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У зв`язку з чим, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою припинити злочинну діяльність ОСОБА_1 , слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків необхідно обрати ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримала клопотання та посилалась на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами. Зазначала, що викликала ОСОБА_1 повістками, які він отримав, однак тричі до слідчого не з`явився, хоча знав про те, що кримінальне провадження відносно нього перебуває у провадженні Вознесенівського ВП, немає реєстрації, за вказаною адресою викликати його не вдалося, телефон, який він повідомив вимкнуто, у зв`язку із чим поштою йому було направлено повідомлення про підозру і до суду також подано клопотання про надання дозволу на затримання. Є суттєвий ризик переховування від суду, а також вчинення нових правопорушень, оскільки ОСОБА_1 неодноразово судим, а на розгляді у Хортицькому суді перебуває два кримінальних правопорушення, інкриміноване правопорушення скоїв через декілька місяців після відбуття покарання за попереднім вироком, а інший запобіжний захід не забезпечить виконання покладених на підозрюваного обов`язків.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечував, зазначивши про відсутність ризиків. Зазначив, що працює неофіційно на автомийці, не має місце реєстрації, проживає в орендованій квартирі, і дійсно у провадженні суду перебуває інше кримінальне провадження, однак він не ухиляється до явки до слідчого,

Захисник Луньова Л.В., проти задоволення клопотання заперечувала, просила обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного, захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 26.03.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за №12020080060000893.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Гриценко Л.І. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження.

07.04.2020 року повідомлення про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, надіслано за місцем мешкання ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу – тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 , злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, за який законом передбачено покарання до п`яти років позбавлення волі .

На теперішній час ОСОБА_1 , офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходу, не має міцних соціальних та родинних зв`язків, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого через декілька місяців після відбуття покарання за вчинення аналогічного злочину і під час перебування у провадженні суду на розгляді інших кримінальних проваджень щодо нього зареєстрованих ще 24.01.2019, 17.07.2019 року, які не розглянуті.

Окрім того, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 отримавши повістки про виклик до слідчого не з`являвся, його місце знаходження не було відомо, його оголошено у розшук.

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_1 на шлях виправлення не став і суд вважає, що є високим ступенем ймовірності буде вживати заходів для переховування від суду і наявний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки після відбуття ОСОБА_1 покарання відносно нього зареєстровано ще кримінальне провадження.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Зеленої Світлани Юріївни, погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Гриценко Ларисою Ігорівною про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080060000893 від 26.03.2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 14 червня 2020 року включно, який обчислювати з 16 квітня 2020 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання – 16 квітня 2020 року.

Встановити заставу у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 31530 (тридцять одну тисячу п`ятсот тридцять ) гривень 00 копійок, яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: отримувач ТУ ДСАУ в запорізькій області, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 26316700, рахунок № UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України м. Київ МФО 820172, призначення платежу ПІБ особи за яку вноситься застава, номер справи, суд в якому розглядається справа).

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, в межах строку дії даної ухвали, а саме:

-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду;

-не відлучатися м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-за наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Уповноваженій службовій особі місця ув`язнення після внесення застави, перевірки документа, що підтверджує її внесення негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 чи іншому заставодавцю, відмінному від підозрюваного, обов`язки, що покладаються у зв`язку з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави та наслідки його невиконання.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Встановити строк дії даної ухвали до 14 червня 2020 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання, ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова