Рішення № 88808955, 06.04.2020, Оболонський районний суд міста Києва

06.04.2020 Справа № 756/16788/18

Ун.№756/16788/18

Пр.№2/756/831/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2020 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря Одягайло Л.М.за участю представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області про визнання права власності на транспортний засіб,

В С Т А Н О В И В:

28.12.2018 року позивач звернувся з позовом до відповідача про визнання права власності на автомобіль, в якому просить визнати за ним право власності на автомобіль «Mazda CX-5» VIN № НОМЕР_1 .

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.11.2017 року між ним та відповідачем було укладено договір доручення згідно якого відповідач - ОСОБА_4 зобов`язується придбати легковий автомобіль «Mazda CX-5» VIN № НОМЕР_1 вартістю 7050,00 доларів США, сплатити всі платежі, здійснити електронне декларування транспортного засобу, отримати свідоцтво про реєстрації транспортного засобу на ім`я позивача, зареєструвати автомобіль в підрозділі МВС України на ім`я позивача, виконати ряд дій щодо технічного та іншого обслуговування та ремонту автомобіля. Цього ж дня позивач передав відповідачу на виконання вказаного договору доручення 7050 доларів США та 93000 гривень для сплати платежів за митне оформлення автомобілю, на підтвердження чого відповідачем надана розписка.

Як стало відомо позивачу, 23.02.2018 року Державною митною службою України Одеською митницею ДФС було видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та здійснене електронне декларування автомобіля «Mazda CX-5» на ім`я ОСОБА_4 . Крім того від імені відповідача було сплачено на рахунок Одеської митниці ДФС в рахунок митного платежу 89 722 грн., що суперечить договору доручення, згідно якого платником вказаного платежу мав бути позивач.

Таким чином відповідач ухилився від виконання договору доручення, оформив всі документи на своє ім`я та відмовляється ставити спірний транспортний засіб на облік, що унеможливлює подальше користування ним позивачем.

25.02.2019 року відповідачем подано клопотання про розгляд справи за його відсутності, позов він визнає, просить його задовольнити.

В судовому засіданні 14.03.2019 року до участі в справі було залучено Регіональний сервісний центр МВС України в Житомирській області в якості третьої особи.

09.04.2019 року представником третьої особи було подано пояснення, з яких вбачається, що реєстрація транспортних засобів здійснюється за виключним переліком документів, що зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388. Згідно п. 8 вказаної постанови державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником і документів, що посвідчують їх особу та підтверджують повноваження представника, а для фізичних осіб нотаріально посвідчена довіреність.

Договір доручення від 17.11.2017 року, копія якого міститься в матеріалах справи, на думку третьої особи є сумнівною, оскільки на підставі цього договору не була видана нотаріально посвідчена довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, а тому відповідач не мав можливості належним чином виконати свої зобов`язання за вказаним договором доручення.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав, просив задовольнити її в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача позовну заяву підтримав, проти задоволення позовних вимог не заперечував, зазначив, що вказаний транспортний засіб обтяжений в межах виконавчих проваджень, боржником у яких є відповідач, а тому його перереєстрація на позивача в позасудовому порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника третьої особи.

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

17.11.2017 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір доручення, згідно якого відповідач - ОСОБА_4 зобов`язується придбати легковий автомобіль «Mazda CX-5» VIN № НОМЕР_1 вартістю 7050,00 доларів США, сплатити всі митні платежі, здійснити електронне декларування транспортного засобу, отримати свідоцтво про реєстрації транспортного засобу на ім`я позивача, зареєструвати автомобіль в підрозділі МВС України та виконати ряд дій щодо технічного та іншого обслуговування та ремонту автомобіля.

Цього ж дня позивач передав відповідачу на виконання вказаного договору доручення 7050 доларів США та 93000 гривень для сплати платежів за митне оформлення автомобілю, на підтвердження чого відповідачем надана розписка.

Згідно розписки про отримання коштів від 17.11.2017 року позивач виконав свої зобов`язання належним чином та надав грошові кошти відповідачу для здійснення дій, які зазначені в договорі доручення від 17.11.2017 року.

23.02.2018 року Державною митною службою України Одеською митницею ДФС було видано посвідчення про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 та здійснене електронне декларування автомобіля «Mazda CX-5» на ім`я ОСОБА_4 .

Згідно квитанцій № 21697554-1 та № 21697554-2 відповідачем - ОСОБА_4 сплачено на рахунок Одеської митниці ДФС в рахунок митного платежу 89 722 грн.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Порядок реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів на території України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 року за № 1388.

Відповідно до п.7 вказаного Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Експлуатація транспортних засобів, що не зареєстровані (не перереєстровані) в уповноважених органах МВС та без номерних знаків, що відповідають державним стандартам, а також ідентифікаційні номери складових частин яких не відповідають записам у реєстраційних документах або знищені чи підроблені, забороняється.

Транспортні засоби, тимчасово ввезені на митну територію України для особистого користування більш як на 30 діб, підлягають державній реєстрації в сервісних центрах МВС на строк, визначений відповідним органом доходів і зборів. Тимчасово ввезені транспортні засоби не можуть бути розкомплектовані на запасні частини, передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Згідно п. 8 вказаного Порядку державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб - нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

З матеріалів справи вбачається, що електронна митна декларація та видане органом доході і зборів посвідчення про реєстрацію в уповноважених органах МВС транспортних засобів чи їх складових частин зареєстровані за ОСОБА_4 , а позивач не надав відповідачу належних документів, які б підтверджували його повноваження, як представника позивача та дозволяли б йому здійснити реєстрацію транспортного засобу за позивачем.

Так, згідно ст.1011 ЦК України, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

При цьому, Порядком реєстрації (перереєстрації) транспортних засобів на території України передбачено можливість реєстрації транспортних засобів за особою його представником на підставі нотаріально посвідченої довіреності. Такої довіреності позивачем надано не було, а договір комісії її замінити не може.

З цих підстав, суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст.5 , 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа: Регіональний сервісний центр МВС в Житомирській області про визнання права власності на транспортний засіб -відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 06.04.2020

Суддя А.М.Майбоженко