Ухвала суду № 88806900, 15.04.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7783/19

Провадження № 1-кс/639/931/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Макаров В.О., за участю секретаря Харамана Д.І., прокурора Чечина М.Ю., захисників Новакова А.І., Муфазалова С.Р., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області капітана поліції Хапіліної А.І. по кримінальному провадженню № 12019220260000793 від 04.09.2019 року про обрання запобіжного заходу відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, українця, громадянина України, одруженого, з професійно-технічною освітою, працюючого на посаді керівника ФГ «Черкашино», в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, 28.02.2020 року Київським ВП ГУНП в Харківській області повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 294 КК України, який зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий СУ ГУНП в Харківській області капітан поліції Хапіліна А.І. звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

У клопотанні зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 є засновником та керівником ФГ «Черкашино» (код ЄДРПОУ 42923723), яке зареєстроване 02.04.2019 та розташоване за адресою: Харківська область, Вовчанський район, с. Шестакове.

Відповідно до статуту ФГ «Черкашино», видами економічної діяльності, зокрема, є вирощування зернових культур та вказану діяльність господарство здійснює, на земельних ділянках сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами: 6321689200:01:001:0175; 6321689200:01:001:0186; 6321689200:01:001:0176; 6321689200:01:001:0181; 6321689200:01:001:0187; 6321689200:01:001:0180; 6321689200:01:001:0179; 6321689200:01:001:0178; 6321689200:01:001:0177; 6321689200:01:001:0183; 6321689200:01:001:0184; 6321689200:01:001:0185, розташованих за межами населених пунктів, на території Шестаківської сільської ради Вовчанського району Харківської області, огородивши територію фермерського господарства, що складається з вищевказаних земельних ділянок парканом, разом із земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6321689200:01:001:0182, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_2 .

Так, відповідно до вимог ст. 23 Кодексу України «Про надра» землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.

Разом із цим встановлено, що ОСОБА_1 , будучи засновником та керівником ФГ «Черкашино», за відсутності кодів економічної діяльності, які дозволили б підприємству проводити роботи на земельних ділянках по зняттю поверхневого ґрунтового покрову та добуванню піску, в період з липня 2019 по 05 листопада 2019 року включено,діючи умисно, протиправно, всупереч законодавчим вимогам, передбачених ст.ст. 15, 16, 17, 19, 23, Кодексу України «Про надра», п.п. 1, 2, 5, 8, постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, не маючи дозволу на користування земельними ділянками для цілей, пов`язаних з використанням надр і належним чином оформленого спеціального дозволу (ліцензії) на видобуток корисних копалин, без гірничого відводу та плану розробки родовища корисних копалин, за допомогою спеціальної техніки, зокрема, трактора-навантажувача з державним реєстраційним знаком НОМЕР_1 , екскаватора без держаного номерного знаку з VIN кодом НОМЕР_2 та іншої невстановленої під час досудового розслідування техніки, реалізуючи свій злочинний умисел, утворив два кар`єри: кар`єр №1 площею 0,4364 га, об`ємом 21194 м3, середня глибина кар`єру становить 6,58 м., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321689200:01:001:0180 та 6321689200:01:001:0181; кар`єр №2 площею 1,5660 га, об`ємом 71963 м3, середня глибина кар`єру становить 3,96 м., на земельних ділянках з кадастровими номерами 6321689200:01:001:0184, 6321689200:01:001:0183, 6321689200:01:001:0182, 6321689200:01:001:0177, 6321689200:01:001:0178, 6321689200:01:001:0179 та здійснив самовільний видобуток надр, глибиною понад 2 метра від поверхні землі, згідно з висновком комплексної ґрунтознавчої та будівельно-технічної експертизи №13/2/42СЕ-20/14/95СЕ- 20 від 02.04.2020, а саме піску, що відноситься до різновиду мілких олігоміктових пісків з низьким вмістом пилуватих і глинистих часток, який згідно ДСТУ Б В.2.7-32-95 «Пісок щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій і робіт» (Державний стандарт України, затверджений Держкоммістобудування України 1996 року), використовується відповідно до ДСТУ Б В.2.7.-23-95 для виготовлення будівельних та штукатурних розчинів; відповідно до ДСТУ Б В.2.7-43-96 – для виготовлення важких бетонів; відповідно до ДСТУ Б В.2.7-45:2010 - для виготовлення ніздрюватих бетонів; та відповідно до ДСТУ Б В.2.7-30:2013 та ДСТУ Б В.2.7.-29-96 - для дорожнього будівництва, який згідно Постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 року зі змінами і доповненнями в редакції Постанови КМУ № 1370 від 28.12.2011 року, входить до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, загальним об`ємом 93157 м3, який в подальшому реалізовував іншим громадянам у вигляді товарної продукції.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 , згідно висновку комісійної судової інженерно-екологічної експертизи №3483/5132-5134 від 04.03.2020, спричинив зруйнування, що унеможливлює відтворення протягом тривалого часу вказаних земельних ділянок, істотне ушкодження вищевказаної природної території, погіршення екологічної обстановки та втрату родючості ґрунту, порушення структури ґрунту і виведення їх з сільськогосподарського обороту, а також, створив небезпеку для довкілля, яка виразилася у порушенні властивостей природної поверхневої структури ґрунтового покрову, погіршення стану, складу, корисних властивостей і функцій родючого шару ґрунту та інших пов`язаних із ним природних компонентів, цілісності трав`яного покрову і знищенню біоти, що спричинило тяжкі наслідки.

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , які виразилися в несанкціонованому видобуванні піску, відбулось утворення локальних ділянок деградованої землі, створено небезпеку для довкілля та згідно висновку судово-економічної експертизи №3492 від 05.03.2020, заподіяно збитки державі в розмірі 65309019,05 грн. (шістдесят п`ять мільйонів триста дев`ять тисяч дев`ятнадцять гривень п`ять копійок).

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, тобто порушення встановлених правил охорони та використання надр, що спричинило тяжкі наслідки.

08.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України, - порушення встановлених правил охорони та використання надр, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 24.09.2019; протоколом обшуку від 05.11.2019; розрахунками топографо-геодезичної зйомки; висновками Державної екологічної інспекції в Харківській області №267/08-11 від 23.01.2020; свідченнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; висновками судової екологічної експертизи № 3483/5132-5134 від 04.03.2020; висновками судової економічної експертизи № 3492 від 05.03.2020; висновками комплексної судової ґрунтознавчо-будівельної експертизи № 13/2/42СЕ-20/14/95СЕ- 20 від 02.04.2020; відповідями з ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені особою кримінального правопорушення слід розуміти як наявність «розумної підозри», тобто добросовісного, основаного на сукупності наявних на даний момент доказів припущення про вчинення цією особою кримінального правопорушення. Ступінь доведеності підозри, обвинувачення на цьому етапі провадження не є обставиною, що впливає на обрання запобіжного заходу, оскільки встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжній захід, що обирається.

Такі ж висновки містяться у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» №35615/06 від 13.11.07.

Під заходами забезпечення кримінального провадження прийнято розуміти передбачені КПК заходи примусового характеру, які застосовуються за наявності підстав та в порядку, встановленому законом, з метою запобігання і подолання негативних обставин, що перешкоджають або можуть перешкоджати вирішенню завдань кримінального провадження, забезпеченню його дієвості.

Підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження КПК визначає: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться у клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Підстави застосування запобіжного заходу обґрунтовуються можливістю настання ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовуються суворістю можливого покарання за кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , а також наявністю відомостей про повідомлення останньому 28.02.2020 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, вирішується питання про проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити; незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадження, як вже допитаних так і тих, що наразі встановлюються, в т.ч. шляхом застосування протиправного психологічного та фізичного насилля і тиску відносно них, чим може перешкоджати розслідуванню кримінального провадження; продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 ,підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке законодавством віднесено до категорії тяжких злочинів, таза який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, в силу ст. 89 КК України не судимий, 28.02.2020 останньому повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 294 КК України, у органу досудового розслідування наявні підстави ініціювати застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у період з 23:00 по 06:00 строком на 2 місяці, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж домашній арешт у період з 23:00 по 06:00 у даному кримінальному провадженні орган досудового слідства вважає недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Під час судового засідання підозрюваний ОСОБА_1 та його захисники проти задоволення клопотання заперечували, просили слідчого суддю відмовити у задоволенні клопотання слідчого, посилаючись на необґрунтованість підозри, відсутність ризиків та обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по іншому кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані до суду матеріали та докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей; дотримання підозрюваним умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Судовим розглядом встановлено, що СУ ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220260000793 від 04.09.2019 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України.

08.04.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.240 КК України, - порушення встановлених правил охорони та використання надр, що спричинило тяжкі наслідки.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 24.09.2019; протоколом обшуку від 05.11.2019; розрахунками топографо-геодезичної зйомки; висновками Державної екологічної інспекції в Харківській області №267/08-11 від 23.01.2020; свідченнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; висновками судової екологічної експертизи № 3483/5132-5134 від 04.03.2020; висновками судової економічної експертизи № 3492 від 05.03.2020; висновками комплексної судової ґрунтознавчо-будівельної експертизи № 13/2/42СЕ-20/14/95СЕ- 20 від 02.04.2020; відповідями з ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 240 КК України, яке відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до тяжких злочинів, санкція ч. 4 ст. 240 КК України передбачає основне покарання від 5 до 8 років позбавлення волі.

Згідно ч. 2 ст.181 КПК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Однак, суд враховує те, що прокурором та слідчим суду не надані належні докази на підтвердження недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, як і самих ризиків, на які вони посилаються. Вказані ризики лише зазначені у клопотанні, проте належних доказів їх існування в судовому засіданні не доведено.

Відповідно до ч. 3 ст.194 КПК України, слідчий суддя має право зобов`язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

За таких обставин суд вважає за необхідне у задоволенні клопотання слідчого відмовити та покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч. 3 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 181 193, 194, 196, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Харківській області Хапіліної А.І. про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді суду в рамках кримінального провадження № 12019220260000793 від 04.09.2019 року.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, проте може бути оскаржена в частині відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 15 квітня 2020 року.

Слідчий суддя В.О.Макаров